Слідчий огляд є однією зі слідчих дій, яка належить до категорії матеріально-невербальних, інколи невідкладних, процесуальних способів дослідження матеріальних об'єктів у кримінальних справах через безпосереднє прийняття особою, у провадженні якої перебуває справа, їхніх ознак за допомогою своїх органів чуття і з використанням інструментальних та експериментальних засобів.

За його допомоги може бути отримана найбільш важлива інформація, яка здатна допомогти розкриттю злочину.

Метою (завданнями) огляду є:

1)   виявлення слідів злочину і речових доказів;

2)   з'ясування обставин події;

3)   побудова версій про подію злочину та його учасників;

4) отримання даних про осіб, які могли бачити вчинення зло- 
чину, з метою організації організаційно-розшукових заходів і 
подальших слідчих дій.

Слідчий огляд - це передбачена статтями 190-192,195 КПК України слідча дія, яка полягає в безпосередньому сприйнятті, дослідженні й фіксації слідчим об'єктів з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обставин розслідуваної події.

Об'єктами слідчого огляду можуть бути:

• будь-які фрагменти матеріального середовища (місце події, приміщення, ділянка місцевості, що не є місцем події, ділянка дороги тощо);
• речові об'єкти (трупи людей, тварин, знаряддя злочину, одяг злочинця, документи та ін.);
• матеріально фіксовані сліди (сліди рук, ніг, транспорту, знарядь зламу тощо);
• тіло живої людини - за умови проведення спеціального різновиду слідчого огляду, яким є освідування особи.

Речові об'єкти, матеріально фіксовані сліди можуть бути виявлені та попередньо досліджуватись у ході проведення обшуку, виїмки, огляду того місця, де їх виявлено.

1 все ж, самостійний і ґрунтовніший огляд таких об'єктів є необхідним, і такий обов'язково повинен проводитись у межах самостійної процесуальної дії - огляду предметів і речей, що відбувається в кабінеті слідчого, куди вони доставляються.

Але частіш за все об'єкти слідчого огляду виявляються і досліджуються в межах огляду місця події.

Існує декілька класифікацій видів слідчого огляду.

>  За об'єктом огляду слідчий огляд поділяється па:

а)  огляд місця події;

б) зовнішній огляд трупа поза місцем події;

в)  огляд предметів, транспортних засобів;

г)  огляд документів і поштово-телеграфної кореспонденції;

д) огляд тварин та їхніх трупів;

с) огляд ділянок місцевості і приміщень поза місцем події; є) огляд тіла живих осіб.

>  За часом виконання або за послідовністю виконання слідчий огляд поділяється на:

а)  першочерговий (первинний),

б)  повторний.

>  За обсягом виконання слідчий огляд поділяється на:

а)  основний;

б)  додатковий.

>  За факультативним (необов'язковим) суб'єктивним складом слідчий огляд поділяється на:

а)  огляд із залученням свідка;

б)  із підозрюваним (обвинуваченим);

в)  з потерпілим;

г)  із залученням спеціаліста;

д)  із прокурором, адвокатом підозрюваного (обвинувачено- 
го) тощо.

>  Залежно від стадії, па якій проводиться слідчий огляд:

а)  огляд па стадії порушення карної справи;

б) огляд, під час провадження дізнання;

в)  власне слідчий огляд;

г)  огляд на стадії судового слідства.

>  За способом виконання безпосередньо робочої стадії огляду:

а)  ексцентричний або концентричний огляд;

б) суцільний або вибірковий;

в)  фронтальний, за ділянками, човником (човниковий спосіб 
огляду).

Ще можна поділяти: за видом фіксації результатів та пере-бігу огляду: а) огляд із вербально-графічним способом; б) графічний у поєднанні з иаглядио-образним; в) вербально-графічний, у поєднанні з предметним способом тощо (інші поєднання); за обумовленістю виконання: а) невідкладний та б) плановий; за суб'єктами виконання: а) слідчо-оперативпою групою, б) слідчим.

Повторний огляд проводиться у тих випадках, коли (первинний) огляд:

• відбувався за несприятливих умов (під час інтенсивних атмосферних опадів, вночі тощо), через що важливі для встановлення істини сліди, ознаки, предмети тощо могли залишитися не виявленими;
• був проведений з якихось причин недоброякісно, а саме: а) не досліджувалися суттєві для справи обставини; б) не залучались особи, які володіють спеціальними знаннями, а їхня участь була необхідною.

Додатковий огляд проводиться тоді, коли в ході подальшого розслідування встановлюється, що окремі об'єкти під час основного огляду повністю були не оглянуті або оглянуті недостатньо якісно чи ретельно.

У цьому разі оглядаються лише ті об'єкти, для огляду яких власне і проводиться ця слідча дія, без повторного огляду раніше оглянутих об'єктів.

У правоохоронних органах України огляди виконують слідчі, працівники органів дізнання.

В огляді може взяти участь або навіть виконати його самостійно прокурор, а також начальник слідчого підрозділу.

На стадії судового слідства огляди виконуються судом (суддею). Слідчий огляд проводиться завжди із залученням не менше двох понятих (а в суді - всім складом суду).

Попри наявність певних особливостей кожного різновиду слідчого огляду, всі вони провадяться з дотриманням певних спільних засад (принципів) (окрім дотримання відповідних принципі в судоч ииства).

1.    Принцип єдності (спільності) керівництва оглядом, 
єдинозверхність у проведенні огляду.

2.  Своєчасність (або невідкладність).

3.  Об'єктивність (неупередженість).

4. Повнота огляду.

5.  Планомірність (системність).

6.  Цілеспрямованість.

7. Задоволення потреби у використанні науково-технічних 
засобів, методів і допомоги спеціалістів та громадськості.

8. Безпечність проведення слідчого огляду.

9. Залучення до огляду працівників оперативних підрозділів 
і використання інформації, отриманої оперативним способом.

10.   Дотримання криміналістичних правил поводження з 
оглядуваними об'єктами.

Під принципом єдиного керівництва у проведенні слідчого огляду розуміють те, що за чинним законом керівництво оглядом покладається па особу, у провадженні якої перебуває кримінальна справа, або кому, за дотримання процедури, доручено його провадження (за окремим дорученням саме ці особи -слідчий, працівник органу дізнання, прокурор, суддя (суд) несуть повну відповідальність за результати процесуальної дії).

Всі інші особи, зокрема й керівники правоохоронних органів, якщо вони присутні на слідчій дії, повинні виходити з того, що відповідальність за результат огляду несе той, кому доручено проведення огляду і хто його реально проводить, а не вони.

Тому завдання керівних осіб - не заважати слідчому, а забезпечити йому необхідну допомогу, створити нормальні умови для його діяльності.

Недотримання цього правила може призвести до неузгодженості дій учасників огляду (а керувати ними повинен лише слідчий), до зміни обстановки, безповоротного знищення слідів злочину, втрати слідів і предметів, що мають доказове значення.

Принцип єдиного керівництва оглядом реалізується в практику законами (КПК, про міліцію, прокуратуру, СБУ, опера-тивно-розшукову діяльність тощо) і підзаконними нормативно-правовими актами відповідних правоохоронних органів, якими закріплюються відповідні положення та інструкції по-стійподіючим оперативно-слідчим групам.

Ці групи створено для оперетивного розслідування подій, що містять ознаки злочинів.

Групи очолюються керівниками правоохоронних органів, але слідчий, що входить до складу таких груп, залишається тут самостійною процесуальною фігурою.

Він самостійно здійснює огляди, керує діями інших учасників і несе персональну відповідальність за результати всієї роботи.

Якщо ж в огляді беруть участь прокурор або начальник слідчого підрозділу, то звичайно вони можуть взяти на себе функцію виконання цієї дії.

У такому разі вони нестимуть повну відповідальність за перебіг і результати огляду та від свого імені складають протокол.

Коли ж ці особи лише присутні на огляді, а огляд виконується слідчим, тоді він самостійний у виборі тактичних засобів і методів.

Прокурор чи інший начальник не підмінюють слідчого, а лише надають йому практичну допомогу.

Своєчасність огляду. Ця тактична вимога має на меті забезпечення максимального збереження до моменту огляду обстановки та об'єктів, що безпосередньо впливає на ефективність і результативність цієї слідчої дії.

Саме тому вимога про своєчасність часто переростає у вимогу про невідкладність проведення огляду, особливо місця події.

Огляд місця події здійснюється негайно після отримання повідомлення про подію злочину, у будь-який час доби.

Огляд може бути відкладений через несприятливі умови (неможливість прибуття, відсутність транспорту, стан погоди), але з обов'язковим розпорядженням про охорону місця події.

Своєчасність огляду забезпечує отримання всебічної інформації про подію та оперативність у здійсненні розшукових заходів.

Об'єктивність (неупередженість) огляду. Під об'єктивністю розуміють:

• дослідження і фіксацію всього виявленого лише в тому вигляді, в якому це було в дійсності (насправді);
• неприпустимість у протоколі висновків, оцінок і припущень слідчого, оперативного працівника чи інших учасників огляду.

Іншими словами, об'єктивність огляду означає всебічне дослідження всієї обстановки, слідів і речових доказів, без жодної упередженості в оцінюванні виявлених і зафіксованих даних.

Повнота огляду обумовлює таке проведення цієї слідчої дії, за якого всі частини, сторони, ознаки об'єкта, що має стосунок до справи, яка розслідується, будуть виявлені з подальшим дослідженням і належним відображенням у протоколі огляду та додатках до нього.

Під час огляду (особливо місця події) слідчий виходить із первинної інформації про подію, отриманої після прибуття на місце огляду, а також із тих версій, що виникають під час огляду.

Таких версій може бути декілька, і згідно з кожною має здійснюватися огляд.

Не можна перебувати в полоні однієї з версій, хоч би якою правдоподібною вона була, і відповідно лише до неї виявляти сліди і речові докази.

Треба виходити також із контрверсій. які дозволяють давати інше тлумачення події, що мала місце, пам'ятати про можливі інсценування події, створення слідової картини, яка спотворює сутність події.

Повнота огляду, крім того, що вона орієнтує на всебічне дослідження об'єктів сприйняття, неприпустимість прогалин, максимальну ретельність і скрупульозність огляду, означає ще й такий рівень огляду об'єктів, який унеможливить необхідність повторного огляду з мотиву недостатності початкового.

Хоч би як ретельно було проведено повторний чи додатковий огляд, він не може заступити початковий (основний), оскільки за часом більш віддалений від досліджуваної події.

Під впливом несприятливих метеорологічних, технічних засобів, сторонніх людей, тварин, комах об'єкт огляду видозмінюється або навіть нищиться. Наслідок - утрата криміналістично з н ачу п юї і иформ а ці ї.

Планомірність (системність) огляду означає чітку впорядкованість, найбільш логічну послідовність дій під час слідчої дії. Конкретно це виражається:

• в об'єктивному аналізі отриманої інформації; визначенні завдань, що вирішуються проведенням слідчої дії, а також послідовності та засобів їх вирішення;

-    у визначенні та черговості конкретних дій та операцій;