Підсумовуючи, зазначимо, що головною характеристикою упорядкованості державно-управлінських відносин за участю органів прокуратури є постійна їх демократизація. Закріплена в Конституції норма про те, що "людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави" [2], повинна стати орієнтиром для всіх без винятку суб'єктів державного управління, зокрема органів прокуратури; нагляд за додержанням прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і додержанням законів з цих питань має стати пріоритетним напрямком (функцією) їх діяльності. Відтак, потребує переоцінки класичне розуміння демократії як "участі всіх або значної більшості в прийнятті державних рішень" до забезпечення реалізації передбачених законодавчими та підзаконними актами прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Для ефективної реалізації зазначеного вище пріоритетного напрямку діяльності прокуратури в умовах демократизації суспільних відносин необхідним є реформування організації діяльності системи її органів, основною ланкою якої, на нашу думку, повинна стати низова, тобто районна ланка, яка є найближчою до населення, проте сьогодні зазначена ланка займається не стільки виконанням своїх безпосередніх обов'язків, скільки так званою "перепискою", що аж ніяк не можна визнати нормальним явищем у діяльності суб'єкта державного управління.