В процесі здійснення зовнішньої адміністративної діяльності, яка, за великим рахунком, і є предметом цього дослідження, міліція громадської безпеки як основний підрозділ департаменту забезпечує виконання своїх основних завдань, пов'язаних з охороною громадського порядку та громадської безпеки, здійсненням дозвільної системи, здійсненням провадження в справах про адміністративні правопорушення в сфері охорони громадського порядку і т. ін., тобто це відносини, які виникають між підрозділами міліції та іншими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами. Цей різновид діяльності деякі вчені справедливо називають правоохоронною адміністративною діяльністю. Така назва обумовлюється тим, що основний зміст даної роботи зводиться до забезпечення працівниками міліції функцій щодо охорони правовідносин. Недивлячись на те, що міліція здійснює також і правозастосовчу адміністративну діяльність, слід підкреслити, що остання має обслуговуючий характер, виступає засобом забезпечення правоохоронної діяльності [6, с.7-8].

Адміністративна діяльність міліції здійснюється в конкретних діях, які виконуються її працівниками. Ці дії досить різноманітні і можуть бути об'єднані в більш-менш однорідні групи. Зовнішнє практичне виявлення діяльності щодо реалізації функцій держави одержало назву форм здійснення державної влади [62,с.72]. У загальнонауковому трактуванні "форма" завжди пов'язується з категорією "зміст". Тобто під формою розуміють той чи інший варіант зовнішнього вираження змісту [94,с.208]. В загальній теорії держави і права правові форми реалізації державної влади поділяються на правоустановчі (правотворчість), правовиконавчі та правоохоронні [126,с.342], до них інколи додають також установчу і контрольно-наглядову [186,с.54]. В теорії адміністративного права у найзагальнішому вигляді під формою управлінської діяльності розуміється той чи інший засіб зовнішнього вираження (оформлення) змісту цієї діяльності [10,с.121]. Кожен суб'єкт державного управління (якими є також органи та посадові особи міліції громадської безпеки) наділений відповідною компетенцією, яка, як правило, дає йому можливість вибирати в конкретних ситуаціях той чи інший варіант поведінки, варіант конкретних дій, тобто відобразити зміст управлінської діяльності в тій формі, яка, на його думку, найбільш ефективна і найбільшою мірою відповідає державним інтересам [94,с.208].

Види форм адміністративної діяльності міліції в цілому відповідають класифікації форм державного управління загалом [80,с.66-69; 6, с.104-110], серед них прийнято виділяти правові, тобто ті, використання яких тягне певні юридичні наслідки (видання актів управління, здійснення юридично значущих дій та укладання адміністративних договорів) і неправові (виконання організаційних дій і здійснення матеріально-технічних операцій)[37,с.138-145; 10, с.122-123].

Методи адміністративної діяльності міліції, так само як і її форми, досить різноманітні. Проблему методів будь-якої діяльності можна розглядати з точки зору співвідношення більш загальних понять - мети та засобів її досягнення. У загальноприйнятому розумінні термін "метод" означає спосіб чи прийом здійснення чого-небудь. Виходячи з цього, під методами будь-якої діяльності слід розуміти способи, прийоми, засоби, які використовуються для досягнення поставленої мети і становлять зміст цієї діяльності [94,с.180]. В державному управлінні під методами розуміють засоби практичної реалізації завдань та функцій діяльності суб'єктів управління. Інакше кажучи, метод управління - це спосіб здійснення управлінських функцій, впливу суб'єкта управління на об'єкт (колектив, групу осіб чи окрему особу) [33,с.72]. Інколи про методи управління говорять як про сукупність прийомів, операцій і процедур підготовки та прийняття, організації та контролю виконання управлінських рішень, які приймаються учасниками управлінського процесу. Складовою частиною методу управління тут є операція, під якою розуміють конкретну, елементарну дію виконання згідно з управлінським завданням. Процедури визначають стадії, їх цілі, черговість і час виконання, конкретні дії на кожній стадії, підстави і приводи їх здійснення, взаємозв'язок між ними, способи їх документального оформлення і фіксації.

Зважаючи на це, методами адміністративної діяльності міліції можна визнати різноманітні засоби, прийоми і способи, за допомогою яких  вона здійснює вплив на суспільні відносини з метою реалізації своїх правоохоронних завдань та функцій.

Найвагомішими серед зазначених методів які застосовує міліція є переконання та примус, які визнаються також універсальними і всеохоплюючими методами державного управління в цілому [34,с.107]. Вони найширше застосовуються в усіх сферах управлінської діяльності, в тому числі в боротьбі із правопорушеннями, і становлять систему засобів впливу держави (в особі її відповідальних органів та посадових осіб) на свідомість і поведінку людей, є необхідною умовою нормального функціонування суспільства, будь-якого державного або громадського об'єднання, всього процесу управління. Застосовуючи ці засоби, держава забезпечує функціонування всієї суспільної системи, організованість, дисциплінованість, охороняє працю та побут людей, нормальну соціальну обстановку в країні. Основним (визначальним) методом діяльності міліції щодо забезпечення правопорядку є метод переконання. Суть його полягає у впливі на свідомість та поведінку людей з метою формування у них правильних переконань, розуміння необхідності добровільно і сумлінно виконувати вимоги закону та інших правових норм, а зміст становить комплекс різноманітних конкретних заходів і засобів такого впливу [35,с.4]. В практичній діяльності міліції цей метод реалізується в різних формах: а) правове виховання; б) постійне інформування населення про стан правопорядку і боротьби із злочинністю; в) агітаційно-роз'яснювальна робота серед населення; г) критика антигромадських проявів; д) застосування заходів заохочення; е) робота з правопорушниками, особами з так званих груп ризику; є) поширення та популяризація передового досвіду боротьби з порушеннями громадського порядку тощо. Нові критерії державотворення, пріоритет прав людини в суспільному житті, розвиток демократичних засад вимагають подальшого підвищення правосвідомості громадян, виховання у кожного почуття громадського обов'язку, дисципліни і організованості. Додержання правил співжиття в правовій державі здійснюється свідомо і добровільно, оскільки право втілює в собі волю народу, його норми є загальнообов'язковими, спираються на підтримку держави і громадської думки. Проте додержання встановлених правил, на жаль, ще не стало звичайним правилом поведінки для всіх членів суспільства. Деякі з них порушують встановлений правопорядок, чинне законодавство. За цих умов держава змушена поряд із засобами переконання застосовувати і засоби примусу до осіб, що вчиняють правопорушення. Щодо правоохоронної діяльності міліції, то найчастіше для виконання покладених на неї завдань та функцій вона використовує примус, врегульований нормами адміністративного права, тобто адміністративний примус.

           Комплексний системний аналіз існуючого організаційного та правового забезпечення чинної системи органів, служб і підрозділів департаменту свідчить, що його стан не відповідає вимогам сьогодення. Тому проведене дослідження вищезазначених проблем дозволяє зробити певні висновки:

-організація діяльності міліції громадської безпеки як управлінської системи та одного з основних підрозділів департаменту являє собою процес утворення такого її стану, який у сучасних умовах і конкретній ситуації є найбільш доцільним та ефективним щодо відповідної охорони правопорядку та забезпечення громадської безпеки.

-міліція громадської безпеки повинна виступати цілісною структурою а не блоком служб ДАСМ у системі органів внутрішніх справ України.ЇЇ підрозділи на місцевому рівні повинні бути підпорядковані територіальним органам внутрішніх справ та підконтрольні органам місцевого самоврядування.

-компетенція міліції громадської безпеки а також інших структурних підрозділів ДАСМ визначається  державою, передбачає повноваження щодо охорони правопорядку, забезпечення громадської безпеки, виконання актів органів місцевого самоврядування, у тому числі з надання допомги, управлінських і консультативних юридичних послуг громадянам. Ось чому забезпечення прав, свобод і обов'язків особистості треба переорієнтувати з виконання міліцією суто каральних функцій на функції правового обслуговування населення.

      Діяльність міліції по застосуванню нею одного з основних заходів не тільки адміністративної діяльності, але і важливого засобу здійснення нею правоохоронної функції в цілому, тобто адміністративного примусу та припинення більш детально буде розглянуто в наступному підрозділі дослідження .