11.2. Поняття, завдання та мета адміністративного судочинства

  1. на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що передба­чені Конституцією та законами України;
  2. з використанням повноваження з метою, з якою це пов­новаження надане;
  3. обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що ма­ють значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)   безсторонньо (неупереджено);

5)   добровільно;

6)   розсудливо;

  1. з дотриманням принципу рівності перед законом, за­побігаючи несправедливій дискримінації;
  2. пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного ба­лансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямо­ване це рішення (дія);
  3. з урахуванням права особи на участь у процесі прийнят­тя рішення;

10)  своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
Повноваження суду щодо перевірки зазначених рішень або

дій одночасно є вимогами для органів владних повноважень, недотримання яких може викликати несприятливі наслідки для цього ж органу.

Порядок здійснення адміністративного судочинства та звернення до адміністративних судів визначає Кодекс ад­міністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, адміністративне судочинство мож­на визначити як встановлений законом порядок діяльності в про­цесуальній формі адміністративних судів щодо розгляду і вирішен­ня адміністративних справ, пов´язаних із захистом прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб´єктів владних повноважень.