За загальним правилом, розгляд і вирішення усіх адміністра­тивних справ у суді першої інстанції здійснюється одноособово суддею (ст. 23 КАСУ), крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (частини 1, 2, 5 ст. 24). Це означає, що суддя:

а)  одноособово вирішує усі питання, пов´язані з судовим 
розглядом адміністративної справи;

б)  діє від імені суду і головує в судовому засіданні; діє як 
суд (ч. 2 ст. 13 Закону «Про судоустрій України);

в)  одноособово постановляє іменем України судове рішен- 
ня, яке після набрання ним законної сили є обов´язковим для 
виконання.

Розгляд і вирішення адміністративних справ одноособово здійснюється суддями:

1. у всіх місцевих загальних судах (районних, районних у містах, міських та міськрайонних судах, а також у військових судах гарнізонів) як адміністративних судах у всіх адміністра­тивних справах;
2. у всіх місцевих окружних адміністративних судах, що утворені в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі у всіх адміністративних справах, за винятком адміністративних справ, які розглядаються колегіально.

До справ, які розглядаються колегіально у місцевих окруж­них адміністративних судах, належать:

а)  адміністративні справи, предметом оскарження в яких є 
рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету 
Міністрів України, міністерства чи іншого центрального орга- 
ну виконавчої влади, Національного банку України, їх посадо- 
вих чи службових осіб, виборчої комісії, членів цієї комісії з 
метою підвищення гарантії незалежності суду при ухваленні 
судового рішення, розглядаються і вирішуються колегіально у 
складі трьох суддів;

б)  адміністративні справи за клопотанням однієї із сторін 
про колегіальний розгляд справи або з ініціативи судді у разі їх 
особливої складності розглядаються і вирішуються колегіально 
у складі трьох суддів;

в)  адміністративні справи, які підсудні Вищому адміністра- 
тивному суду України як суду першої інстанції, розглядаються і 
вирішуються колегіально у складі не менше п ´яти суддів, а саме: 
це справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією 
результатів виборів або всеукраїнського референдуму та скасу- 
вання реєстрації кандидата на пост Президента України.

Розгляд справ у апеляційній та касаційній інстанціях відбу­вається лише у колегіальному порядку: в апеляційній інстанції колегіально у складі трьох суддів; касаційній інстанції коле­гіально у складі не менше п´яти суддів.

Перегляд судових рішень в адміністративних справах у Вер­ховному Суді України за винятковими обставинами також здійснюється колегіально у складі суддів Судової палати в ад­міністративних справах Верховного Суду України. Перегляд відбувається за участі не менше двох третин Судової палати (але не менше п´яти суддів).

Перегляд судових рішень в адміністративних справах у по­рядку повторної касації здійснюється колегією у складі суддів відповідних судових палат Верховного Суду України. Судовий склад спільного засідання палат формується головами відповід­них палат у рівній кількості. Головують на спільному засіданні почергово голови відповідних палат (ч. 2 ст. 241 КАСУ).

Усі питання, які розглядаються колегією суддів, вирішу­ються більшістю голосів суддів. Тому, враховуючи авторитет головуючого у суді, який би міг вплинути на позицію інших членів суду, встановлене правило, за яким головуючий в судо­вому засіданні голосує останнім. Крім цього, голосування при прийнятті судового рішення є не тільки правом, а й обов´язком кожного судді й жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення (ч. 2 ст. 25 КАСУ). Якщо суддя не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ (окрема думка) не оголо­шується в судовому засіданні, але приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення. Наявність окремої думки може враховуватися при перегляді адміністративної справи у ви­щестоящому адміністративному суді.

Склад суду на час розгляду і вирішення адміністративної справи в суді однієї інстанції залишається незмінним. У разі неможливості продовження розгляду справи одним із судів до розгляду залучається інший суддя, а судовий розгляд адміністра­тивної справи починається спочатку, якщо суддю було залуче­но під час судового розгляду справи.

З метою забезпечення неупередженості судді при розгляді адміністративної справи законодавець встановлює перелік під­став для відводу чи самовідводу судді (ст. 27 КАСУ):

1) якщо суддя брав участь у розгляді цієї справи як пред­ставник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спе­ціаліст, перекладач;

1. якщо суддя прямо чи побічно заінтересований у резуль­таті розгляду справи;
2. якщо суддя є членом сім´ї або близьким родичем сторо­ни або інших осіб, які беруть участь у справі;
3. за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Закон не перераховує всіх можливих підстав для відводу або самовідводу, однак особа, яка заявляє про відвід судді, має на­дати конкретні факти і мотиви такого відводу. Суддя відводить­ся також за наявності обставин, які встановлені ст. 28 КАС України і встановлюють недопустимість повторної участі судді у розгляді адміністративної справи, зокрема:

1. якщо суддя, який брав участь у вирішенні адміністратив­ної справи в суді першої інстанції, бере участь у вирішенні цієї самої справи в суді апеляційної, касаційної інстанції, у пере­гляді справи за винятковими обставинами, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередньої пос­танови або ухвали про закриття провадження в адміністратив­ній справі;
2. якщо суддя, який брав участь у вирішенні адміністратив­ної справи в суді апеляційної інстанції, бере участь у вирішен­ні цієї самої справи в суді першої чи касаційної інстанції, у перегляді справи за винятковими обставинами, а також у ново­му її розгляді після скасування постанови або ухвали суду каса­ційної інстанції;
3. якщо суддя, який брав участь у вирішенні адміністратив­ної справи в суді касаційної інстанції, бере участь у вирішенні цієї самої справи в суді першої чи апеляційної інстанції, у пе­регляді справи за винятковими обставинами, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касацій­ної інстанції;
4. якщо суддя, який брав участь у вирішенні адміністратив­ної справи за винятковими обставинами, бере участь у вирі­шенні цієї самої справи в суді першої, апеляційної чи касацій­ної інстанції.

До складу суду не можуть також входити особи, які є чле­нами сім´ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Підставами для відводу секретаря судового засідання, експер­та, спеціаліста, перекладача є підстави 1—4, зазначені вище для відводу судді. Крім того, відводи експерту чи спеціалісту можуть бути заявлені:

1. якщо експерт або спеціаліст перебував чи перебуває в службовій або іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі;
2. якщо експерт або спеціаліст проводили ревізію, перевір­ку тощо, матеріали яких використовуються при розгляді даної справи;
3. якщо з´ясування обставин, які мають значення для спра­ви, виходить за межі сфери спеціальних знань експерта, спе­ціаліста.

Як суддя, так і експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання можуть заявити самовідвід.

Про відвід (самовідвід) за наявності підстав, зазначених у статтях 27—29 КАС України подається заява особами, які бе­руть участь у справі до початку судового розгляду. Для цього головуючий після відкриття судового засідання і повідомлення про повне фіксування судового процесу технічними засобами оголошує склад суду і роз´яснює права відводу (ст. 127 КАСУ). Він не здійснює після оголошення складу суду і прізвища осіб, які беруть участь у справі. Така детальна регламентація питань, пов´язана з відводами, є процесуальним засобом об´єктивного розгляду і вирішення адміністративної справи. Після початку судового розгляду заявляти відвід (самовідвід) можна лише у разі, якщо про підставу відводу стало відомо після початку су­дового розгляду. Заява про відвід може бути зроблена як пись­мово, так і усно, але в будь-яких випадках відвід повинен бути вмотивований і мають бути надані докази про неможливість участі в судовому процесі того чи іншого учасника процесу. Письмовий відвід долучається до матеріалів справи, а усний має бути занесений до протоколу судового засідання (журналу судового засідання).

У разі заявлення відводу (самовідводу) суд повинен вислу­хати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояс­нення, а також думку осіб, які беруть участь у справі. Якщо заява про відвід ґрунтується на підставах, передбачених стаття­ми 27—29 КАС України, відвід здійснюється без обговорення, а якщо заява ґрунтується не на зазначених фактах, то суд пови­нен з´ясувати достатність підстав для відводу.

Відвід учасника процесу вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. У разі відводу судді, який розглядає справу одноособово, питання про його відвід вирі­шується ним самим у нарадчій кімнаті та оформляється ухва­лою. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується у нарадчій кімнаті простою більшістю голосів.

Ухвала про відвід окремо не оспорюється, а заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги.

У разі задоволення відводу судді, який одноособово розгля­дає справу, адміністративна справа розглядається іншим суд­дею в тому самому адміністративному суді. При задоволенні відводу судді або всього складу суду, якщо справа розглядаєть­ся колегією суддів, адміністративна справа розглядається: а) тим самим кількісним складом колегії суддів; б) без участі відведеного судді або іншим складом суддів. Якщо після задо­волення відводів неможливо утворити новий склад суддів, то вирішується судом питання про передачу справи до іншого суду в порядку, встановленому ст. 22 КАС України.