Адміністративні суди є спеціалізованими судами у системі судів загальної юрисдикції1. Адміністративні суди утворюються і ліквідуються Президентом України за поданням міністра юс­тиції України, погодженим з Головою Верховного Суду Украї­ни або головою відповідного вищого спеціалізованого суду2. Так, відповідно до Указу Президента України від 1 жовтня 2002 р. № 889/2002, в системі судів загальної юрисдикції утво­рено Вищий адміністративний суд України з місцезнаходжен­ням у м. Києві. Кількість суддів Вищого адміністративного суду України, відповідно до Указу Президента України від 7 листо­пада 2002 р. № 995/2002, становить 65 осіб, а 22 грудня 2004 р. Указом Президента України призначено першого в історії ад­міністративного судочинства Голову Вищого адміністративного суду України. Отже, започатковано реальне створення адміні­стративного судочинства.

Указом Президента України від 16 листопада 2004 р. № 1417/2004 з 1 січня 2005 р. у системі адміністративних судів України утворено 27 окружних адміністративних судів, від­повідно до адміністративно-територіального поділу — в кожній області, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севасто­полі, а також утворено 7 апеляційних адміністративних судів: Дніпропетровський, Донецький, Київський, Львівський, Одесь­кий, Севастопольський, Харківський. Повноваження вказаних апеляційних адміністративних судів поширюються на такі те­риторії:

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд — Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області;

Донецький апеляційний адміністративний суд — Донецька, Луганська області;

Київський апеляційний адміністративний суд — Вінниць­ка, Житомирська, Київська, Черкаська, Чернігівська області та м. Київ;

Львівський апеляційний адміністративний суд — Волинсь­ка, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області;

Одеський апеляційний адміністративний суд — Мико­лаївська, Одеська, Херсонська області;

Севастопольський апеляційний адміністративний суд — Ав­тономна Республіка Крим, м. Севастополь;

Харківський апеляційний адміністративний суд — Пол­тавська, Сумська, Харківська області.

Аналіз зазначених указів Президента України та статей 18— 20 Кодексу адміністративного судочинства України дає підста­ви стверджувати про наявність в Україні певної системи ад­міністративних судів, яка складається із:

1)  місцевих адміністративних судів, до яких входять:

• місцеві загальні суди (районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів) як ад­міністративні суди;
• місцеві окружні адміністративні суди, що утворені в Авто­номній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

2)   апеляційних адміністративних судів;

3)   Вищого адміністративного суду України;

4)   Верховного Суду України.

Місцеві адміністративні суди є судами першої інстанції і розглядають справи, пов´язані з правовідносинами у публічно-правовій сфері (справи адміністративної юрисдикції). Підсуд­ність окремих категорій справ, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом1. Місцеві адміністратив­ні суди здійснюють:

1. правосуддя в порядку, встановленому процесуальним за­коном;
2. процесуальні дії та організаційні заходи для забезпечен­ня розгляду справи;
3. контроль за своєчасним зверненням до виконання судо­вих рішень;

4)   ведення судової статистики;

5)   інші передбачені законом повноваження.

Апеляційні адміністративні суди утворюються в апеляційних округах відповідно до зазначеного Указу Президента України. До складу апеляційного суду входять судді, як правило, обрані на посаду судді безстроково. У складі апеляційного адміністра­тивного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду ок­ремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах адміністративної юрисдикції.

Апеляційні адміністративні суди:

1. переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів, які знаходяться в межах їх територіальної юрисдикції, в апеляційному перегляді як суди апеляційної інстанції;
2. ведуть та аналізують судову статистику, вивчають і уза­гальнюють практику в адміністративних справах;
3. надають методичну допомогу в застосуванні законодав­ства місцевим судом;

Мають інші передбачені законом повноваження.

Судом апеляційної інстанції може бути й Вищий адміністра­тивний суд України у випадках перегляду в апеляційному по­рядку судового рішення окружного адміністративного суду, те­риторіальна юрисдикція якого поширюється на м. Київ, лише щодо встановлення Центральною виборчою комісією резуль­татів виборів чи всеукраїнського референдуму (ч. 3 ст. 20, ч. 3 ст. 172, ч. 6 ст. 177 КАСУ).

Вищий адміністративний суд України діє як суд першої інс­танції лише у випадках: а) щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського ре­ферендуму; б) щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України (ч. 4 ст. 18 КАСУ), а також як суд касацій­ної інстанції (ст. 210 КАСУ).

Вищий адміністративний суд:

1. розглядає в касаційному порядку адміністративні справи у сфері публічних правовідносин;
2. веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;
3. надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає судам нижчого рівня рекомендаційні роз´яснення з питань застосування законодавства;

4)         здійснює інші повноваження, передбачені законом. 
Верховний Суд України переглядає судові рішення за винят- 
ковими обставинами. Перегляд таких рішень є різновидом ка- 
саційного провадження. Підставами для провадження за ви­нятковими обставинами є:

1. неоднакове застосування судом касаційної інстанції од­нієї й тієї самої норми права;
2. визнання судових рішень міжнародною судовою устано­вою, юрисдикція якої визнана Україною? такими, що порушу­ють міжнародні зобов´язання України.

Верховний Суд України переглядає судові рішення за ви­нятковими обставинами у складі судів його Судової палати в адміністративних справах.

Верховний Суд України:

1. переглядає в порядку повторної касації справи за винят­ковими обставинами;
2. дає судам роз´яснення з питань застосування законо­давства на основі узагальнення судової практики та аналізу су­дової статистики;
3. у разі необхідності визнає нечинними роз´яснення Пле­нуму Верховного адміністративного суду України;

4)    звертається до Конституційного Суду України щодо 
офіційного тлумачення Конституції України та законів;

1. веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, знайомиться в судах з практикою застосуван­ня законодавства;
2. у межах повноважень вирішує питання, що випливають із міжнародних договорів України;

7)   здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Таким чином, формування судового контролю за публіч­ним управлінням та забезпечення розгляду і вирішення спорів, що виникають у сфері діяльності публічної адміністрації має логічне завершення, яке опосередковується створенням повно­цінної системи адміністративного судочинства. Ця система включає в себе як сукупність адміністративних судів, так і су­купність принципів, форм і методів відправлення правосуддя, яке пов´язане з діяльністю у сфері адміністративно-публічних правовідносин.