1. Залежно від виконуваних функцій вони поділяються на: регулятивні (до регулятивних належать ті, що пов'язані з реалізацією позитивних завдань державного управління) та правоохоронні (найбільш відомий різновид правоохоронних відносин - відносини адміністративно-деліктні. До них належать відносини, які є зв'язками з приводу відповідальності за адміністративні провини. Вони виникають між правопорушником і правозастосовчим органом (його посадовою особою). Ці відносини також мають організуюче значення. Воно полягає в тому, що через вжиття заходів впливу, передбачених адміністративно-правовою нормою, орган державного управління (тобто держава) прагне юридичними засобами забезпечити належну (правомірну, правослухняну) поведінку людини).

2. Залежно від адміністративно-правового статусу суб'єктів, що беруть участь у правовідносинах, виділяються відносини:

між підпорядкованими суб'єктами державного управління, що перебувають на різному організаційно-правовому рівні, тобто між вищестоящими і нижчестоячими органами;

між непідпорядкованими суб'єктами однакового організаційно-правового рівня. Це відносини між двома міністерствами, адміністраціями районів області тощо. Такі відносини прийнято називати горизонтальними;

між органами державного управління і підпорядкованими їм організаційно підприємствами, корпораціями, концернами тощо. Це відносини між адміністрацією і безпосередньо підприємством;

між органами державного управління і підприємствами, установами, організаціями, які організаційно їм не підпорядковані (організаційно від них незалежні). Це, приміром, відносини між податковою адміністрацією і підприємствами;

між органами державного управління і структурами місцевого самоврядування. Такі відносини складаються, наприклад, між державною адміністрацією району і виконкомом селищної ради;

між органами державного управління і недержавними підприємствами, установами, організаціями;

між органами державного управління і об'єднаннями громадськості;

між органами державного управління і громадянами.

3. За складом учасників виділяються:

відносини між главою держави - Президентом України і всією системою державного управління взагалі та виконавчої влади зокрема;

відносини між вищим органом державної виконавчої влади, яким за Конституцією України (ст. 113) є Кабінет Міністрів України, і всією системою державного управління взагалі і виконавчої влади зокрема;

відносини між органами державної виконавчої влади одного ієрархічного рівня (міністерствами, комітетами, районними державними адміністраціями тощо);

відносини між органами державної виконавчої влади різного ієрархічного рівня (обласна державна адміністрація - районна державна адміністрація);

відносини між органами виконавчої влади і органами державного управління, які статусом органу виконавчої влади не наділені (міністерство транспорту - відділення залізниці);

відносини між управлінськими структурами держави і органами місцевого самоврядування (районна державна адміністрація - виконавчий комітет міської ради);

відносини між органами державного управління і структурами самоорганізації населення, об'єднаннями громадян, включаючи професійні спілки, недержавними підприємствами, установами, організаціями;

відносини між органами державного управління і особою (громадянами, особами без громадянства, іноземцями).

4. Залежно від галузевої належності виділяються:

матеріальні адміністративні правовідносини та процесуальні адміністративні правовідносини.

5. Залежно від змісту виділяються:

відносини у сфері загального управління (управлінська сфера Кабінету Міністрів, обласної державної адміністрації);

у сфері галузевого управління (управлінська сфера галузевих органів державного управління);

у сфері міжгалузевого управління (управлінська сфера міжгалузевих органів державного управління).

6. За галузями діяльності адміністративно-правові відносини поділяються на такі, що виникають в:

галузі економіки;

соціально-культурній сфері;

адміністративно-політичній сфері [147. - с.].

Отже, з вищевикладеного ми можемо бачити, що адміністративно-правові відносини в сфері охорони громадського порядку - це такі відносини, які виникають в процесі практичної реалізації завдання по забезпеченню громадського порядку спеціально уповноважених органів виконавчої влади виконавчої влади. На наш погляд, такі відносини виникають в адміністративно-політичній сфері і за своєю функцією є правоохоронними. Що ж стосується суб'єктів даних відносин, то це більш детально розглянемо при дослідженні громадського порядку як категорії адміністративно-правової науки та змісту і значення охорони громадського порядку.

На основі вищевикладеного можна стверджувати наступне:

1. Обрана методологія спрямовує дослідження в наступному руслі:

- необхідно з'ясувати поняття адміністративно-правових відносин та класифікувати види адміністративно-правових відносин;

- для окреслення меж досліджуваної проблеми необхідно розглянути  громадський порядок як адміністративно-правову категорію, тобто визначити сутність зміст та об'єм поняття "громадський порядок";

- з метою дослідження елементів громадського порядку та наближення практичної діяльності органів виконавчої влади по охороні громадського порядку до ідеальної необхідно створити модель громадського порядку;

- для запозичення позитивного міжнародного досвіду провести порівняльний аналіз діяльності поліції зарубіжних країн по охороні громадського порядку та аналогічної діяльності органів внутрішніх справ України, як різновиду органів виконавчої влади.

2. Як можна бачити із вищевикладеного в юридичній літературі виділяється досить широкий спектр видів адміністративно-правових відносин, і, як свідчить аналіз практичної діяльності органів внутрішніх справ, адміністративні правовідносини є найбільш об'ємною та різноманітною сферою реалізації правових відносин в сфері охорони громадського порядку.

3. Таким чином, міліція України, як орган виконавчої влади здійснюючи покладені на неї обов'язки вступає в адміністративно-правові відносини, які пов'язані із забезпеченням охорони громадського порядку, власності, прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій від злочинних посягань та інших антисуспільних дій.

4. Адміністративно-правові відносини в сфері охорони громадського порядку займають чільне місце в градації адміністративно-правових відносин. Проте для точного визначення адміністративно-правових відносин в сфері охорони громадського порядку необхідно, на наш погляд, дослідити наступні питання:

• Громадський порядок як категорія адміністративно-правової науки;
• Зміст і значення охорони громадського порядку.