12 принципів адвоката

  1.  У виконанні свого професійного обов'язку на першому місці для адвоката має бути порядність. Людина довіряє своєму адвокату таємниці і нерідко своє майбутнє. Пам'ятаючи про те, що право є мистецтвом добра і справедливості, порядний адвокат робитиме все, щоб ця фраза була не лише лозунгом. Робити свою справу по совісті - незалежно від того, яка сьогодні влада і який час для країни. Навіть тоді, коли адвокатура є тільки атрибутом, а не ефективним інститутом правосуддя, потрібно робити свою справу професійно та достойно.
  2.  Кожен має право на правову допомогу. Ця конституційна норма має глибокий зміст. Адвокатська позиція не має розходитись із внутрішнім переконанням адвоката. Адвокат має допомагати і співчувати своєму довірителю, насамперед у випадках, коли обвинувачення несправедливе і необґрунтоване. Сьогодні адвокати вимушені працювати в умовах, в яких суд хоч і став більш вільним, але успадкував головний недолік радянських часів - обвинувальний ухил.
  3.  Милосердя до тих, хто оступився або став жертвою надуживань держави.
  4.  Добросовісність (яка є одним з принципів українського права, поряд з розумністю і справедливістю). "Час і порада юриста - це його товар", - говорив колись з цього приводу Авраам Лінкольн. Адвокату у кримінальній справі довіряють не просто інтереси, а долю людини, тобто найбільшу її цінність. І це зобов'язує адвоката прагнути до вершин професіоналізму і кваліфікованої роботи, незалежно від гонорару, на який очікує адвокат.
  5.  Скромність і помірність у гонорарних питаннях не зроблять адвоката бідним. Не в грошах щастя, але в них щось таке є, як кажуть в Англії. Втім подивіться, хто перед вами сидить. І пам'ятайте, що адвокатура не просто засіб для заробляння грошей. Адвокатура є служіння громадське, писав видатний російський юрист А. Ф. Коні. Життя показує: якщо адвокат працює добросовісно і з повною віддачею, гроші завжди приходять самі собою. Адже адвокат не програє справ, справи програє його довіритель. Адвокат, навіть у випадку програшу справи, одержує певний гонорар. І слід пам'ятати, що мудра людина не робить іншим того, чого не бажає, щоб робили їй (Конфуцій).
  6.  Адвокатура завжди була одним із інструментів підтримання моральності у суспільстві. Тому не упускайте можливості звертатись до високого і чистого, що таїться у глибині кожної, навіть "мохнатої" душі людини, як пише один з найкращих адвокатів Росії С. Л. Арія.
  7.  Бути корисним кожному, хто звернувся до адвоката.
  8.  Адвокат має стояти по можливості відсторонено від політики, але його слово має стояти на сторожі закону. Тому кожен адвокат, якщо його здібності дозволяють, не має боятися висловити свою позицію публічно, незалежно від політичних уподобань його довірителя. Насамперед потрібно добиватись того, щоб і судді, і прокурори, і адвокати відчували приналежність до єдиного юридичного співтовариства
  9.  Вміння працювати над собою допомагає у практичній діяльності.
  10.  Ділитись своїм досвідом, допомагати молодим юристам - один з важливих принципів для кожного адвоката. Роль наставника для підвищення професійної майстерності - це почесна місія.
  11.  Адвоката не має залишати почуття гумору та самоіронії. Це допомагає у житті й у роботі. Тим паче, що в судах нерідко трапляються різні курйозні історії. Якось один адвокат, у якого перехльостувала установка на змагальність, критикуючи протилежну сторону, весь час вживав слово " противна сторона ". Суддя, якому набридло це вислуховувати, зауважив: "Що ви все "противна сторона" та "противна" . Для суду обидві сторони противні". У другому випадку адвокат, намагаючись продемонструвати свою обізнаність, сказав: "Для ілюстрації моїх слів хочу навести персидське прислів'я, звичайно у перекладі". На що йому суддя в тон відповів: "Не треба перекладу, суд знає фарсі". Адвокат стушувався, бо на фарсі цього прислів'я він звичайно ж не знав.
  12.  Адвокат має бути всебічно розвиненою людиною, володіти словом і пером, багато читати, мати обширний словниковий запас і, якщо е така можливість, володіти мовами. Для представництва у Європейському суді потрібне володіння французькою або англійською мовою.