Теорія і практика основних прав людини має довгу історію. Адже саме багатовіковий досвід людства надає нам цінні здобутки щодо розуміння феномену права, ідеї верховенства права, концепції правової держави, тощо. На постулатах та ідеях свободи, рівності, індивідуалізму, пріоритету прав людини, на яких сформувалася ліберальна доктрина прав і свобод людини, грунтуються основні положення сучасної Конституції України, адже у ній вперше закріплено такі основні права людини, як право на життя, честь, гідність, особисту недоторканість тощо. Розробники чинної Конституції України і, зокрема, моделі конституційно-правового статусу особи й громадянина, спиралися саме на ліберальну концепцію прав людини. Отже, досліджуючи правовий статус неповнолітніх в системі основних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина можна зробити наступні висновки:

1. Сучасний каталог прав людини, зафіксований в міжнародно - правових документах і конституціях - результат довготривалого історичного становлення еталонів і стандартів, які стали нормою сучасного демократичного суспільства. Права людини, що визначають сферу її свободи і засновані на формальній рівності, стали одним з головних ціннісних орієнтирів суспільного розвитку.

2.Необхідним на нашу думку є необхідність дати чітке відмежування понять "основні", " конституційні" та інші права людини. Відсутність чітких формулювань дещо ускладнює відповідь на це питання. Однак, на наш погляд, основні права індивіда - це і є конституційні права. Основні права являються суб'єктивними.

3. В сучасному законодавстві України законодавчо закріплене правове положення людини своєю основою має саме природно-правову концепцію, яка обумовила в якості первинних принципів свободу та невід'ємність, невідчужуваність прав людини, які належать їй від народження. Визначаються орієнтири у взаємовідносинах держави і людини - свобода, рівність, верховенство права, універсальність прав людини. І на цих засадах, принципах, окрім закріплених за людиною фактичним обсягом прав і обов'язків, здійснюється користування цими правами і свободами.

4. Проголошення любого права людини, навіть закріпленого відповідними актами держави і її органів, не має ніякого значення без реальних гарантій його здійснення. Під гарантіями прав, свобод і обов'язків людини і громадянина розуміють систему соціально - економічних, політичних, моральних, юридичних умов, засобів і способів, що забезпечують їх фактичну реалізацію, охорону і надійний захист. Без гарантій прав, свобод і  обов'язків людини і громадянина перетворюються

в своєрідні "заяви про наміри ", які не мають ніякої цінності ні для особи,

  ні для суспільства.

Права неповнолітніх є складовою частиною загального комплексу прав людини, який становить правовий статус будь-якої фізичної особи. Права неповнолітніх - це комплекс прав і свобод, який характеризує правовий статус неповнолітніх з урахуванням особливостей розвитку людини до досягнення нею віку повноліття. Проведений в даному параграфі аналіз прав і свобод неповнолітніх, дозволяє зробити наступні

висновки :

1.Українське законодавство щодо охорони прав дітей максимально наближене до міжнародних норм та стандартів, закріплених Конвенцією ООН по правам дитини.

2.Доцільним є створення закладів, основним завданням діяльності яких був би захист прав неповнолітніх від посягань з боку державних установ, сімей.

3. Соціальна політика держави за останні тринадцять років не призвела до суттєвого покращання стану неповнолітніх в Україні і характеризується значним розривом між політико - правовими деклараціями і реальними політико - економічними можливостями по їх реалізації.

4. Бажано створити єдину систему моніторингу ефективності державних програм та моніторингу додержання чинного законодавства в сфері охорони прав неповнолітніх.

5. Існуючі або нові державні програми не передбачають адекватного додаткового фінансування. Система моніторингу ефективності цих програм могла б призвести до покращання соціального захисту неповнолітніх за рахунок зростання їх ефективності.

Досліджуючи обов'язки та особливості притягнення неповнолітніх осіб до юридичної відповідальності можна визначити що, основні обов'язки неповнолітніх осіб зводяться до наступного:

1) а) обов'язок дотримуватися Конституції та інших нормативних   актів України; б) військовий обов'язок; в) обов'язок охорони культурної спадщини; г) обов'язок не заподіювати шкоди природі; д) обов'язок поважати честь і гідність інших осіб; е) обов'язок набуття повної загальної середньої освіти? ж) обов'язок піклування про дітей  з) обов'язок сплати податків і зборів.

2) Розглянута вище структура юридичного обов'язку визначає його як гарант здійснення прав.

3) За порушення обов'язків неповнолітні особи несуть передбачену законодавством України відповідальність: кримінальну, адміністративну, дисциплінарну, цивільну. Особливістю їх відповідальності є:

а) факт їх неповноліття, що є пом'якшуючою обставиною при будь-якому виді відповідальності;

б) наявність спеціальних норм, що визначають види примусових заходів щодо неповнолітніх;

в) обсяг деліктоздатності, що, за певних обставин, виключає відповідальність.