Якщо після направлення справи до адміністративного суду апеляційної інстанції надійшли ще апеляційні скарги, то такі скарги не пізніше наступного дня після їх надходження на­правляються до адміністративного суду апеляційної інстанції, де приєднуються до адміністративної справи.

Суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє відповід­ність апеляційної скарги вимогам ст. 187 КАС України. У разі виявлення недоліків у оформленні апеляційної скарги, неспла­ти судового збору чи відсутності копій заяви про оскарження та апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач постановляє ухвалу про зали­шення скарги без руху. В ухвалі зазначаються усі недоліки, спосіб їх усунення та встановлюється строк, достатній для усу­нення недоліків за правилами частин 1—2 ст. 108 КАС України. Апеляційна скарга може бути повернена скаржнику, якщо вона не відповідає вимогам ч. 3 ст. 108 КАС України, або скаржнику буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження у разі наявності перешкод, передбачених ст. 109 КАС України.

Ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, повер­нення апеляційної скарги або відмову у відкритті апеляційного провадження можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

Суддя-доповідач, ретельно перевіривши заяву про апеля­ційне оскарження, апеляційну скаргу та наявні матеріали ад­міністративної справи і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Підготовка справи до апеляційного розгляду полягає в тому, що суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апе­ляційного провадження зобов´язаний вчинити процесуальні дії, перелік яких передбачений ч. 1 ст. 190 КАС України.

Всі ці дії спрямовані на всебічну підготовку справи для її розгляду в апеляційному порядку. Для цього суддя-доповідач повинен:

1. з´ясувати питання про склад осіб, які беруть участь у справі, а також питання щодо предмета доказування, обстави­ни, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень, а також з´ясувати, які обста­вини визнаються, які заперечуються особами, що беруть участь у справі;
2. вирішити питання про повідомлення осіб, які беруть участь у справі, щодо відкриття апеляційного провадження, встановити строк, протягом якого можуть бути подані запере­чення на апеляційну скаргу за змістом і формою, передбачени­ми ст. 191 КАС України;
3. з´ясувати питання щодо наявності доказів, запропонува­ти особам, що беруть участь у справі, подати нові докази, на які вони посилаються, або витребувати їх із власної ініціативи;
4. вирішити питання щодо можливості письмового прова­дження у суді апеляційної інстанції.

Перелік підготовчих дій, закріплений у ст. 190 КАС Украї­ни, не є вичерпним — суддя може вирішувати інші питання, необхідні для апеляційного розгляду.

Усі судові рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до апеляційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвали надсилаються особам, які беруть участь у справі. Після проведення підготовчих дій суддя-до-повідач інформує колегію суддів, яка постановляє ухвалу, про закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду. Відповідно до закону перегляд судових рішень в ад­міністративних справах в апеляційному порядку здійснюється колегією у складі трьох суддів (ст. 24 КАСУ).

Заперечення на апеляційну скаргу мають право подати до суду апеляційної інстанції особи, які беруть участь у справі, в письмовій формі протягом встановленого судом строку. Зміст заперечення та його форма встановлені ст. 191 КАС України.

Особа, що подала апеляційну скаргу, може відмовитися від апеляційної скарги або змінити її до закінчення апеляційного розгляду (ст. 193 КАСУ). Зі змісту зазначеної норми відмовити­ся від апеляційної скарги можливо в будь-якій стадії апеляцій­ного процесу до закінчення апеляційного розгляду. Тому викликає деякий сумнів позиція авторів науково-практичного коментаря Кодексу адміністративного судочинства України стосовно того, що відмова від апеляційної скарги можлива в будь-якій стадії апеляційного процесу, але не пізніше закінчен­ня судових дебатів ст. 152 КАС України1.

Відмова від апеляційної скарги тягне за собою закриття апеляційного провадження. Однак це можливо за умови: 1) якщо постанова або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами, крім особи, яка відмовилася від апеляційної скарги; 2) у разі коли відсутні заперечення інших осіб, які подали апеляційну скаргу чи приєдналися до неї, про­ти закриття провадження у зв´язку з відмовою від апеляційної скарги.

У разі зміни апеляційної скарги суд апеляційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, надає їм час, до­статній для вивчення змінених апеляційних вимог і подання заперечення на апеляційну скаргу. При цьому, як вірно зазна­чається в юридичній літературі, зміна апеляційної скарги по­винна бути оформлена у вигляді процесуального документа, який має відповідати вимогам ст. 187 КАС України2.

У будь-який час до закінчення апеляційного розгляду пози­вач може відмовитися від позову, а сторони можуть примири­тися.

1 Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практич­ний коментар; За ред. С. В. Ківалова, О. I. Харитонової / С. В. Ківалов, О. I. Харитонова, О. М. Пасенюк, М. Р. Аракелян та ін. — Харків: Одіссей, 2005. — С. 387.

2 Там само.

Відмова позивача від позову — це одностороннє волевияв­лення позиції позивача щодо врегулювання спору та закінчен­ня справи провадженням. Відмова повинна бути викладена у письмовій заяві, яка приєднується до справи. Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу за правилами ст. 112 КАС України, якою закриває провадження у справі. Однак, якщо дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь прав, свободи або інтереси, апеляційний суд може не прийняти відмови від адміністратив­ного позову (ст. 51 КАС України). Проте це лише теоретично. Практика знає безліч фактів, коли незаконні рішення органу владних повноважень через механізм відмови від адміністра­тивного позову на будь-якій стадії отримують легітимність сво­го існування і практичного застосування. Це особливо вияв­ляється при розгляді справ щодо оскарження нормативно-пра­вових актів. Уявляється доцільним при розгляді справи щодо оскарження нормативно-правових актів заборонити органу владних повноважень (прокуратурі, контрольно-наглядовим органам, правоохоронним органам) відмову від адміністратив­ного позову на будь-якій стадії. У цих випадках суд має право остаточно поставити крапку — задовольнити позов чи відмови­ти в позові.

У разі примирення сторін, тобто двостороннього волевияв­лення на врегулювання спору шляхом взаємних поступок, суд зупиняє провадження у справі й дає час, необхідний сторонам для примирення. Якщо сторони дійшли згоди, суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі відповідно до вимог

ст. 113 КАС України.

Апеляційний розгляд справи у судовому засіданні здійснюється колегіально у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встанов­лених для апеляційної інстанції. Отже, головуючий у судовому засіданні, суддя-доповідач, судді, секретар суду здійснюють всі необхідні процесуальні дії та забезпечують контроль за послі­довністю їх вчинення з метою забезпечення повного, всебічно­го та об´єктивного з´ясування обставин у справі, як й в суді першої інстанції.

Однак у суді апеляційної інстанції суддя-доповідач, крім змісту адміністративного позову, доповідає зміст судового рішен­ня, що оскаржується, апеляційної скарги та заперечень на неї.

В апеляційному провадженні дещо змінено порядок висту­пу осіб, які беруть участь у справі або у судових дебатах, — пер­шій надається слово особі, яка подала апеляційну скаргу і лише у разі, якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим дає прояснення позивач.

Неприбуття у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розглядові справи, але якщо суд визнав обов´язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не з´явилися, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах апеля­ційної скарги та позовних вимог, що були заявлені в суді пер­шої інстанції. Однак у разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи, суд може вийти за межі доводів апеляційної скарги (ст. 195 КАСУ).

Суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, але лише у випадку, якщо буде визнано апеляційним судом:

а)  обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції;

б)  або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстан- 
ції (ч. 2 ст. 195 КАСУ).

Отже, зазначені відмінності апеляційного провадження й складають ті особливості, які встановлені для апеляційної інс­танції.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу в поряд­ку письмового провадження, тобто без проведення судового засідання й виклику осіб, які будуть брати участь у справі. Воно передбачає вивчення колегією суддів апеляційної скарги, заперечень на неї, а також вивчення інших матеріалів ад­міністративної справи й прийняття рішення за результатами цього вивчення. Однак розгляд справи в порядку письмового провадження можливий лише за умови, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання (маються на увазі письмові) про вирішення справи за їх відсутності (ст. 197

КАСУ).

Законодавець закріплює повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на поста­нову суду першої інстанції (статті 198—199 КАСУ), відповідно до яких суд апеляційної інстанції має право:

1. залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постано­ву чи ухвалу — без змін;

2)   змінити постанову чи ухвалу суду;

1. скасувати постанову чи ухвалу суду. У разі постановлен-ня нової ухвали справа направляється до суду першої інстанції для продовження розгляду справи;
2. скасувати постанову чи ухвалу суду і залишити позовну заяву без розгляду або закриття провадження у справі;
3. визнати постанову чи ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі;
4. скасувати постанову чи ухвалу суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судові рішення та їх ухвалення (постановлення). Судові рі­шення апеляційної інстанції ухвалюються і оприлюднюються за правилами, встановленими для суду першої інстанції. Пов­новаження суду апеляційної інстанції достатні, щоб вирішу­вати адміністративну справу по суті вимог адміністративного позову. Тому суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеля­ційну скаргу, має всі повноваження ухвалити нове рішення по суті справи або змінити судове рішення, ухвалене судом пер­шої інстанції і лише в окремих випадках, передбачених ст. 204 КАС України апеляційний суд може скасувати судове рішен­ня і направити справу на новий розгляд до суду першої інс­танції.