Відповідно до ст. 10 Закону України «Про сільськогосподар­ську дорадчу діяльність» професійна підготовка дорадників та експер­тів-дорадників складається з навчання за програмами базової підготов­ки та підвищення кваліфікації. Навчання за програмами базової підго­товки здійснюється вищими навчальними закладами на замовлення Мінагрополітики України, дорадчих служб та саморегулівної організа­ції. Щодо саморегулівної організації, то у ст. 7 Закону України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» встановлено її функції. Ви­значено й узагальнюючу назву — «всеукраїнська громадська професій­на організація», статут і внутрішні положення якої у частині здійснен­ня функцій, делегованих центральним органом виконавчої влади з пи­тань аграрної політики, підлягають погодженню з його боку. Поряд з цим такої організації досі не створено. Тому, незважаючи на законодав­че закріплення розподілу функцій управління сільськогосподарською діяльністю між Мінагрополітики України й саморегулівною організа­цією, через відсутність останньої державну політику у сфері надання сільськогосподарських дорадчих послуг здійснює лише міністерство.

Таким чином, професійну підготовку й підвищення кваліфікації дорадників та експертів-дорадників здійснює Мінагрополітики Украї­ни у межах фінансування державної цільової програми сільськогоспо­дарської дорадчої діяльності. Наказом Міністерства аграрної політики України «Про професійне навчання дорадників та експертів-дорадни­ків» від 11 липня 2005 р. №311 визначено, що професійне навчання сільськогосподарських дорадників проводиться на базі аграрних ви­щих навчальних закладів 3—4 рівнів акредитації та інститутів післяди- пломної освіти, стажування — на базі діючих дорадчих служб.

Система професійного навчання складається з підготовки, перепід­готовки та підвищення кваліфікації сільськогосподарських дорадників. Підготовку проходять студенти денної та заочної форм навчання на основі освітньо-кваліфікаційного рівня магістра за спеціальністю «Менеджмент організації» зі спеціалізацією «Інформаційно-консуль­таційна діяльність в АПК». Курс навчання триває до 360 годин за вибо­ром студента. У додатку до диплома магістра робиться відмітка про спеціалізацію з наступним відпрацюванням у дорадчій службі не мен­ше 2-х років.

Перепідготовка здійснюється на базі аграрних вищих навчальних закладів та інститутів післядипломної освіти і має особливості залеж­но від виду освіти та стажу роботи за спеціальністю. Так, для фахівців із повною вищою освітою за спеціальністю «Менеджмент організації» зі спеціалізацією «Інформаційно-консультаційна діяльність в АПК» та стажем роботи за спеціальністю не менше 2-х років застосовуєть­ся 36-годинний навчальний курс. Фахівці інших спеціальностей, які мають повну вищу освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше 3-х років, проходять перепідготовку за 72-годинною програмою. У разі успішного освоєння навчального курсу слухачам видається кваліфіка­ційне свідоцтво дорадника.

Підвищення кваліфікації поділяється на обов´язкове та індика­тивне (не загальнообов´язкове). Обов´язкове періодичне (один раз на п´ять років) підвищення кваліфікації у аграрних вищих навчальних закладах та інститутах післядипломної освіти проходять дорадники і експерти-дорадники, які мають кваліфікаційне свідоцтво і працюють за спеціальністю. Для них розроблено 36-годинну програму, після успіш­ного оволодіння якою слухачеві ставиться відмітка у свідоцтві дорад­ника чи експерта-дорадника про підвищення кваліфікації. Іншим не загальнообов´язковим (індикативним) видом підвищення кваліфіка­ції є участь сільськогосподарських дорадників і експертів-дорадників у цільових семінарах або стажування на базі діючих дорадчих служб. У останньому випадку видається довідка про проходження стажування.

Відповідно до наказу Мінагрополітики України «Про організацію професійної підготовки та проведення дорадчої діяльності на профе­сійному рівні» від 13 вересня 2006 р. № 519 навчання сільськогоспо­дарських дорадників здійснюють такі вищі аграрні навчальні заклади України з розбивкою за областями: Національний університет біоре- сурсів і природокористування України (Київська, Чернігівська, Жи­томирська); Львівський державний аграрний університет (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська); Подільський державний аграрно-технічний університет (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька); Полтавська державна аграрна академія (Дніпропетровська, Миколаївська, Полтавська, Харківська, Сумська); Таврійська державна агротехнічна академія (АР Крим, Донецька, Лу­ганська, Запорізька, Херсонська); Уманський державний аграрний уні­верситет (Кіровоградська, Одеська, Черкаська). Наведений перелік центрів формування дорадницької служби у сфері сільського госпо­дарства свідчить про їхнє раціональне розміщення на території Украї­ни з метою достатнього охоплення всіх регіонів.

Навчання дорадників та експертів-дорадників здійснюється відпо­відно до організаційно-методичних документів, затверджених наказом Мінагрополітики України від 8 травня 2007 р. №316. Додатком 1 до

25* зазначеного наказу встановлено кваліфікаційні вимоги до дорадника, додатком 2 закріплено навчальний план професійної підготовки до­радників, додатком 3 — програму проведення кваліфікаційних іспитів сільськогосподарських дорадників та сільськогосподарських експер- тів-дорадників, а додатком 4 — регламенти регіональної кваліфікацій­ної комісії з перевірки рівня знань та практичних навичок сільськогос­подарських дорадників і сільськогосподарських експертів-дорадників та апеляційної комісії.

Підготовка сільськогосподарського дорадника є комплексною. На­вчальний курс містить п´ять модулів: теоретична підготовка з основ сільськогосподарського дорадництва; використання сучасних інфор­маційно-комунікаційних технологій у дорадництві; юридична підготов­ка; економічна підготовка; екологічна та природоохоронна підготовка.

Одержання статусу сільськогосподарського дорадника накладає на цих фахівців відповідні обов´язки. У результаті оволодіння навчаль­ним курсом фахівець із дорадництва повинен знати: нормативно-пра­вові акти, що регулюють дорадчу діяльність; основи законодавства про виробничі об´єднання громадян та кооперативи; основи андрагогіки; методологію роботи з окремими людьми, групами, громадянами та гро­мадськими організаціями; методологію організації навчальних заходів: консультацій, семінарів, демонстрацій, Днів поля (ферми) тощо; осно­ви економічної політики сільськогосподарського виробництва; ситуа­тивний аналіз та конфліктологію; особливості функціонування дорад­чих служб у провідних країнах світу; роль освіти та суть теорії змін; філософські та етичні аспекти дорадчої діяльності; основи екології; ос­нови комплексного розвитку сільської місцевості та розвитку територі­альних громад; особливості роботи з інформаційно-комунікаційними системами.

Крім знання теоретичних засад сільськогосподарський дорадник повинен набути низку практичних навичок: складати перспективні і поточні плани та програми роботи; працювати з окремими людьми, ма­лими групами, громадськими організаціями, органами державної вла­ди, волонтерами, партнерами та опонентами; організовувати навчальні заходи: консультації, семінари, демонстрації, Дні поля (ферми) тощо; сприяти створенню виробничих асоціацій, кооперативів, спілок, клубів за інтересами та інших об´єднань громадян; організовувати роботу до­радчих комітетів; пропонувати і продавати дорадчі послуги клієнтам; працювати на комп´ютері; розраховувати вартість дорадчих послуг; про­водити анкетування та визначати потреби клієнтів у дорадчих послу­гах; готувати презентації, інформаційні листи, рекомендації, письмові запити тощо.

Регламент регіональної кваліфікаційної комісії з перевірки рівня знань та практичних навичок сільськогосподарських дорадників і сіль­ськогосподарських експертів-дорадників та апеляційної комісії затвер­джений наказом Мінагрополітики України від 22 травня 2008 р. № 324, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 травня 2008 р. за № 546/15237.