Як уже зазначалося, кооперативи утворюються на базі вступних та пайових внесків його членів. Вони можуть здійснюватись і шляхом пе­редачі кооперативу майна, у тому числі майнових прав, грошей, а та­кож земельної ділянки. Формуючі фонди, члени кооперативу отриму­ють право контролю над ними. Крім того, здійснення пайового внеску гарантує майнові права його членів (нарахування часток доходу на паї, право виходу з кооперативу з майновим внеском тощо). Таким чином, до майнових прав та обоє ´язків належать: обов´язок виконувати свої зобов´язання перед кооперативом, пов´язаний з майновою участю в його діяльності (здійснення вступного і пайового внесків) (ст. 9); право власності на пай, яке набувається при одержанні паю в разі виходу з ко­оперативу, в порядку і термін, визначені статутом кооперативу (ст. 11); передання свого паю у спадщину (ст. 25); обов´язок відповідати за зобо­в´язаннями кооперативу в межах майнового пайового внеску (ст. 23); право на одержання кооперативних виплат (ст. 11); право на одержан-

15-473 ня частки доходу на пай (додатковий пай) (ст. 11); право на отримання частки вартості майна кооперативу в разі його ліквідації (п. 4 ст. 38).

У ході проведення аграрної реформи та розпаюванні земель колек­тивних сільськогосподарських підприємств, селяни отримали можли­вість набуття у власність земельних ділянок! Нині вони користуються або правом внесення до пайового фонду земельних часток (паїв), або ж земельної ділянки, а також надання кооперативу такої ділянки (паю) в оренду. В зазначених випадках члени кооперативу набувають земель­ні права та обоє ´язки. Крім того, у разі виходу з кооперативу вони мають право на отримання земельної ділянки в натурі (на місцевості) (ст. 25).

Управління діяльністю кооперативу здійснюється на засадах са­моврядування, широкої демократії, гласності, активної участі членів у вирішенні всіх питань його діяльності. Саме виходячи із загальносві­тових принципів сільськогосподарської кооперативної демократії, чле­ни кооперативів мають право і одночасно зобов´язані особисто брати участь в управлінні справами, обирати і бути обраними до керівних органів, вносити пропозиції щодо поліпшення їх діяльності.

Права та обов´язки асоційованих членів за своїм обсягом значно відрізняються від прав та обов´язків дійсних членів. Пов´язано це, на­самперед, з відсутністю у них трудових прав та обов´язків, що тягне за собою практичне відсторонення їх від управління кооперативом (ко­ристуються лише правом дорадчого голосу). їх майнові права в обов´яз­ки теж носять урізаний характер, адже вони не беруть участі у форму­ванні неподільного фонду і мають право лише на отримання частки доходу на пай (додатковий пай) та першочергового отримання свого майнового внеску при виході з кооперативу. Реалізовуючи належне їм право власності на земельну ділянку, вони мають право здійснити па­йовий внесок такою ділянкою або здати її в оренду кооперативу.

Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» встановив поділ прав на основні та додаткові. До перших належать: право на участь в управлінні справами; право голосу на загальних зборах коопе­ративу; право обирати і бути обраним до органів управління; користу­ватися послугами (для обслуговуючого кооперативу); одержувати ко­оперативні виплати, частки доходу на пай; одержувати пай при виході з кооперативу (ст. 11). Аналізуючи положення закону також можна ви­ділити наступні групи обов´язків членів сільськогосподарських коопе­ративів: основні — дотримання статуту та виконання рішень загальних зборів і правління кооперативу (п. 2 ст. 11); ті, які випливають із ви­значення членства — обов´язок брати трудову участь у діяльності ви­робничого кооперативу; користуватися послугами обслуговуючого ко- оперативу; обов´язок формувати фонди кооперативу (п. 1 ст. 8); майно­ві — обов´язок нести відповідальність за зобов´язаннями кооперативу (ст. 23).

Додаткові права і обов´язки можуть бути передбачені статутами окремих кооперативів.