Характерною рисою кооперативів є демократичний характер управління, контролю за діяльністю посадових осіб з боку членів, їх змінюваність та виборність; кожен член кооперативу має на загальних зборах лише один голос, незалежно від кількості внесених паїв. Управ­ління здійснюється на засадах самоврядування, гласності, участі його членів у вирішенні питань діяльності кооперативу (п. 1 ст. 13 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію»).

Систему органів управління сільськогосподарським кооперативом складають: загальні збори, правління (голова), спостережна рада, реві­зійна комісія (ревізор).

Вищим органом управління сільськогосподарського кооперативу є загальні збори його членів. Вони мають право розглядати і вирішува­ти будь-які питання діяльності кооперативу. Крім того, закон визначає низку питань, які становлять виключну компетенцію загальних зборів. Будь-який інший орган управління кооперативу не має права прийма­ти рішення з цих питань. Зокрема до виключних повноважень загаль­них зборів сільськогосподарського кооперативу належать:

•  внесення змін і доповнень до статуту, прийняття нормативних документів кооперативу;
•  обрання шляхом прямого таємного голосування голови коопе­ративу та членів правління кооперативу, членів ревізійної комісії (ре­візора), членів спостережної ради тощо;
•  заслуховування звітів органів управління кооперативу про їх ді­яльність;
•  визначення видів і розмірів фондів кооперативу, порядок їх фор­мування і використання;
•  затвердження правил внутрішнього розпорядку, річного звіту і балансу кооперативу, порядку формування і розподілу доходу коопе­ративу, рішень правління кооперативу про прийняття нових членів;
•  вирішення питань про входження кооперативу до об´єднання кооперативів, створення підприємств різних видів; питань про реорга­нізацію або ліквідацію кооперативу.

Загальні збори мають право приймати будь-які інші рішення, по­в´язані із статутною діяльністю кооперативу (ст. 14 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію»). Отже, перелік питань, які можуть вирішувати загальні збори, не є вичерпним, що підкреслює їх особливий правовий статус та є однією з гарантій захисту прав членів кооперативу в управлінні справами.

Важливою гарантією захисту прав членів є встановлений порядок проведення та скликання загальних зборів, прийняття ними рішень та можливості їх оскарження. На жаль, у Законі України «Про сільсько­господарську кооперацію» ці питання практично не врегульовані. Вста­новлено лише, що чергові збори проводяться щорічно після закінчення фінансового року (п. 2 ст. 14), тобто кооперативи отримали можливість на свій розсуд вирішувати питання щодо регулярності проведення та­ких зборів.

Згідно з чинним законодавством позачергові загальні збори скли­каються тільки на вимогу правління (за його рішенням) або з ініціа­тиви не менше третини членів кооперативу (п. 2 ст. 14 Закону «Про сільськогосподарську кооперацію»). Крім того, таке право надане і спостережній раді, ревізійній комісії (ревізору), органу управління ко­оперативного об´єднання, членом якого він є (ст. 15 Закону «Про ко­операцію»), Таким чином, члени кооперативу практично обмежені у можливості реалізувати своє право на участь у загальних зборах в ін­ших, ніж це передбачено законом, випадках. Але встановлення вичерп­ного переліку таких підстав суперечить нормам ГК України, в якому зазначається, що статутом можуть бути передбачені й інші випадки скликання загальних зборів (п. З ст. 102). Ці суперечності в законодав­стві, на наш погляд, мають бути вирішені на користь останнього нор­мативно-правового акта, адже наведене в ньому формулювання в най­більшій мірі відповідає демократичним принципам управління в ко­оперативних організаціях.

Правління зобов´язане прийняти рішення про скликання загаль­них зборів і повідомити членів кооперативу про час і місце їх проведен­ня та порядок денний не пізніше ніж за 10 днів (п. 2 ст. 14 Закону «Про сільськогосподарську кооперацію). Це дуже важлива норма, оскільки встановлений термін передбачає можливість для всіх членів коопера­тиву підготуватися до цих зборів, а також гарантує, що за цей час поря­док денний не буде змінено.

Загальні збори правомочні приймати рішення, якщо на них присут­ні більше половини членів кооперативу (п. З ст. 14). Цю норму необ­хідно тлумачити як таку, що встановлює мінімальну кількість членів, необхідну для правомочності загальних зборів. Тобто є цілком можли­вим встановлення з ініціативи самих кооперативів більш високих норм представництва. З іншого боку, ця норма не може бути нижчою за пе­редбачену в законі, адже це може призвести до проведення загальних зборів при мінімальній кількості учасників.

Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію» не обу­мовлено, яка кількість голосів присутніх на загальних зборах необхід­на для прийняття того чи іншого рішення. За загальним правилом, во­ни приймаються простою більшістю голосів. Виняток становлять рі­шення, пов´язані з прийняттям до кооперативу, внесенням змін до статуту, вступу до кооперативного об´єднання або виходу з нього та про ліквідацію або реорганізацію кооперативу, коли необхідно, щоб за них проголосувало не менш як 75% присутніх (ст. 15 Закону Украї­ни «Про кооперацію»). Рішення загальних зборів членів кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голо­суванням (ст. 15 Закону). Рішення загальних зборів вступає в силу з моменту його прийняття і може бути оскаржене до суду. На підставі вищезазначеного можна дійти висновків, що права членів в управлінні справами, які здійснюються шляхом їх участі в роботі загальних збо­рів, забезпечуються наступними правовими гарантіями: закріпленим у статуті порядком повідомлення членів кооперативу про скликання за­гальних зборів; своєчасним скликанням і дотриманням регламенту ро­боти загальних зборів; прийняттям до своєї компетенції будь-якого питання, що стосується діяльності кооперативу; визначенням у законі мінімальної кількості членів, яка необхідна для правомочності загаль­них зборів (половина складу членів кооперативу); дотриманням пра­вил голосування — відкритого або таємного, необхідністю кваліфікова­ної більшості голосів, у випадках, які зазначено в законі або в стату­ті; правом припинення або скасування незаконних рішень загальних зборів.

Важливу роль у здійсненні самоврядування кооперативу відіграє правління. Кожний член кооперативу має право бути обраним до його складу. Це — колегіальний виконавчо-розпорядчий орган, відповідаль­ний перед найвищим органом — загальними зборами (зборами уповнова­жених). Правління здійснює повсякденне керівництво всією діяльністю кооперативу в період між загальними зборами членів кооперативу та забезпечує виконання їх рішень (ч. 4 ст. 16 Закону «Про кооперацію»). Правління обирається загальними зборами у кооперативі, до складу якого входять не менш як 10 членів, на термін, що не перевищує трьох років (п. 1 ст. 15 Закону України «Про сільськогосподарську коопера­цію»), Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління та прий­няття ним рішень визначається статутом кооперативу (ч. 10 ст. 16 За­кону України «Про кооперацію»). Згідно з Законом періодичність про­ведення засідань правління визначається статутом кооперативу (п. 5 ст. 15). На практиці такі засідання проводяться не рідше одного разу на місяць. Під час їх прийняття на засіданнях мають бути присутніми не менше 2/3 членів правління. Рішення правління приймаються прос­тою більшістю голосів. Члени правління кооперативу можуть обирати зі свого складу голову кооперативу, заступника голови та секретаря правління відповідно до статуту кооперативу (ст. 15 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію»),

У Законі України «Про сільськогосподарську кооперацію» міс­титься вичерпний перелік повноважень правління. Умовно всі повно­важення правління можна розподілити на ті, які містяться у ст. 15 цьо­го Закону, та ті, які випливають із його змісту. У першу чергу, слід ви­ділити повноваження щодо забезпечення діяльності загальних зборів: їх скликання, визначення порядку денного, ведення протоколів та кон­тролю за виконанням прийнятих ними рішень. Таким чином, правлін­ня забезпечує додержання принципів колективного самоврядування. Правління також розробляє проект програми економічного і соціаль­ного розвитку та організовує після їх прийняття загальними зборами виконання цих планів. Вирішує найсуттєвіші питання господарської діяльності згідно зі статутом, зокрема укладання господарських догово­рів у відповідних сферах діяльності кооперативу (щодо виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції, обслуговування сільсько­господарського виробництва та ін.). Забезпечує збереження майна, що виражається у недопущені розкрадання, нестачі, псування матеріаль­них цінностей. Організовує у разі потреби проведення незалежних ауди­торських перевірок та за їх результатами звітує перед рядовими члена­ми кооперативу на загальних зборах.

Правління має право наймати виконавчого директора (укладає з ним контракт), який здійснює оперативне управління діяльністю ко­оперативу та оцінює його роботу. Воно також делегує виконавчій ди­рекції кооперативу право на прийняття поточних рішень. Розглядає заяву громадянина, який виявив бажання стати членом кооперативу або припинити членство в ньому, та виносить своє рішення з цього пи­тання на розгляд загальних зборів. Вирішує кадрові питання, зокрема займається добором кадрів, воно зобов´язане для відповідної підготов­ки та підвищення кваліфікації направляти членів та працівників ко­оперативу на навчання. Серед повноважень правління, які містяться у тексті Закону, слід виділити наступні: організація розробки проекту статуту кооперативу та його обговорення, підготовка річного звіту і балансу кооперативу. Крім того, правління самостійно визначає струк­туру управління і штати, встановлює відповідно до чинного законодав­ства форми, системи та розміри оплати праці, а також інші види дохо­дів працівників та апарату в межах кошторису на його утримання, який затверджується загальними зборами. Згідно із Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію» члени правління кооперативу пра­цюють переважно на громадських засадах. У статутах кооперативів мо­же бути передбачено винагороду за їх роботу (п. 4 ст. 15).

Очолює правління голова кооперативу, який обирається загальни­ми зборами кооперативу або його правлінням на термін, що не переви­щує трьох років. Функції голови кооперативу та порядок його обрання (відкликання) визначаються статутом кооперативу (ст. 16). Закон пе­редбачає, що для оперативного управління діяльністю кооперативу правління кооперативу може приймати на роботу виконавчого дирек­тора. З виконавчим директором правління кооперативу укладає кон­тракт. Правління кооперативу може делегувати виконавчому директо­ру свої окремі функції. Треба мати на увазі, що виконавчий директор не може бути членом кооперативу (ст. 17). У разі відсутності виконав­чого директора його функції виконує голова кооперативу (ст. 16).