Факторами (основними чинниками) існування і поновлення хуліганства у сучасній період є загострення економічної, соціальної і суспільно-моральної обстановки в Україні. Усі сфери життя виявилися пронизаними глибокими суперечностями: спад виробництва, зниження життєвого рівня багатьох людей, безробіття, падіння суспільної моралі, зниження законослухняності громадян, жорстокість і озлобленість деяких із них, незахищеність особи, погіршення у деяких регіонах громадського порядку, тощо.

Зазначені суперечності є неминучими при докорінному реформуванні суспільства. Вони є не що інше, як відживаючі криміногенні сторони цих суперечностей.

Важливе теоретичне і практичне значення при розгляді детермінації хуліганства мають питання стосовно безпосередніх причин і умов вчинення одиничних (конкретних) хуліганських дій. Серед них слід назвати такі:

-                      несприятливі обставини морального формування конкретної особи;

-                      недоліки і недогляди у діяльності державних органів і громадських об´єднань, що забезпечують процеси нормальної соціалізації населення;

-                      незадовільна робота правоохоронних органів зі зміцнення громадського порядку.

Охарактеризуємо три названих блоки обставин і недоліків. У першому випадку мова йде про несприятливі обставини морального формування особи в сім´ї, школі і найближчому побутовому оточенні. У результаті цього в свідомості окремих суб´єктів виникають глибокі антисуспільні погляди (зневага до інших людей, до закону, до своїх обов´язків підтримувати громадський порядок у суспільстві та ін.

Розглянемо недоліки в діяльності державних органів і громадськості у сфері соціалізації населення.

На жаль, не викликає особливої тривоги у державних органів стан побуту і організації дозвілля населення. Ця сфера була і залишається на останньому місці серед загальнодержавних пріоритетів і інтересів. Побутові умови багатьох людей є незадовільними. Відсутні мінімальні умови для більш-менш культурного дозвілля значної кількості населення. Воно має в основному неорганізований, «самостійний» характер, який супроводжується колективним вживанням алкоголю.

Суспільство байдуже ставиться до долі людей, які відчувають комплекс соціальної неповноцінності. Існує терпимість, байдужість у трудових колективах і побутовій сфері до п´яниць, порушників громадського порядку, до фактів залучення неповнолітніх у пияцтво і наркоманію. Не знаходять морального засудження випадки невтручання громадян у кримінальні конфлікти на ґрунті хуліганських спонукань, виявлення при цьому байдужості, терпимості, боязкості.

Не вирішується кардинально питання про заборону демонстрації фільмів і телепередач зі сценами насильства, жорстокості, грубості, які навівають деяким громадянам, що така поведінка є повсякденною нормою.

І          нарешті про незадовільну роботу правоохоронних органів зі зміцнення громадського порядку. Зокрема це виявляється в тому, що вони:

-                      несвоєчасно викривають криміногенні сімейно-побутові ситуації і належним чином не реагують на них;

-                      не ведуть обліку на рівні своїх низових відділень міліції осіб, які вчиняють адміністративно-карне хуліганство;

-                      не завжди вживають заходів щодо роз´єднання антисуспільних угруповань молоді;

-                      не реалізують своєчасно профілактичних заходів щодо осіб, які схильні до хуліганських посягань;

-                      допускають недогляди в організації і здійсненні патрульно-постової служби міліції;

-                      слабо контролюють поведінку осіб, умовно засуджених, або достроково звільнених за насильницькі злочини, а також осіб, які перебувають під адміністративним наглядом;

-                      подекуди приховують від обліку відомості про вчинення хуліганських дій;

-                      не завжди здатні рішуче нейтралізувати конфліктні ситуації, що можуть перерости в хуліганські дії;

-                      часто не вживають заходів за заявами, скаргами і повідомленнями громадян про злочинні та інші антигромадські вчинки.