Передумовами подолання хуліганства є проведення в країні докорінних нагальних перетворень. їх реалізація на загальносоціальному рівні спрямована на вдосконалення всіх сторін життя нашого суспільства. А саме: підвищення і відносне зближення життєвого рівня всіх прошарків населення і гарантування загальної трудової діяльності та своєчасної оплати адекватної винагороди за виконану роботу; створення нормальних умов побуту і змістовного дозвілля людей; зниження конфліктності у суспільстві і послаблення його дезорганізації; впро­вадження у свідомість громадян основних моральних принципів; підвищення їх культурного рівня.

Успішне виконання перелічених заходів підвищить повагу до людської особистості, захистить її недоторканність, сприятиме засудженню різних форм насильства над нею, проявів грубості і цинізму. Ці заходи також мають на меті зміцнення громадського порядку, відродження втрачених останнім часом традицій милосердя, взаємо­допомоги, співчуття до всього живого, поваги до людської праці; укорінення в громадській свідомості засудження розпусти і вседозволеності.

На основі і в розвиток наведених загальносоціальних заходів щодо подолання хуліганства розробляються і здійснюються різноманітні спеціально-кримінологічні запобіжні заходи. Вважаємо за можливе розподілити їх за змістом на такі різновиди: виховно-роз´яснювальні, соціально-економічні, організаційно-управлінські, оперативні та правові.

Виховно-роз´яснювальні заходи. Ні в кого не викликає сумніву необхідність проведення в регіонах і окремих колективах комплексу заходів щодо підвищення загальної культури громадян, зокрема культури міжособистісного спілкування, етики, виховання шанобливого ставлення до іншої людини. Адже у своїй основі хуліганство - це наслідок відсутності культури, невихованості людей.

Звідси, поряд із моральним вихованням, має здійснюватись і результативне правове навчання населення. При цьому потрібно розвінчувати уявлення про немов незначну суспільну небезпечність хуліганства і можливу безкарність за його вчинення.

Соціально-економічні заходи передбачають:

-                      поліпшення житлово-побутових умов проживання людей, котрі потребують цього;

-                      організаційне вдосконалення повноцінних форм дозвілля і відпочинку населення з урахуванням диференційованих інтересів окремих його категорій;

-                      створення державної системи психолого-психіатричної допомоги тим, хто її потребує;

-                      застосування технічних засобів і можливостей при охороні громадського порядку (освітлення в нічний час вулиць, дворів, під´їздів, парків та інших місць, де найчастіше збираються категорії осіб, схильних до хуліганства).

До організаційно-управлінських заходів належать: зміцнення громадського порядку; оздоровлення криміногенної обстановки в тих мікрорайонах і на тих об´єктах, де «процвітає» хуліганство; відтворення і розширення системи участі громадян в охороні громадського порядку та ін.

Заходи оперативного характеру включають в себе:

-                      виявлення і роз´єднання неформальних антигромадських груп насильницької спрямованості;

-                      негайне реагування на конфлікти в сімейно-побутовій сфері, що можуть перерости у хуліганські дії;

-                      здійснення дійового контролю за поведінкою громадян, які опинились у групі підвищеного кримінального ризику (особи, які тривалий час не мають постійного джерела матеріального існування, хто систематично зловживає алкоголем і веде аморальний, протиправний спосіб життя, займається бродяжництвом і жебрацтвом);

-                      систематичний контроль за поведінкою громадян, які взяті під адміністративний нагляд.

До заходів правового характеру належать ті з них, що передбачають: а) необхідність неухильного виконання вимог кримінально-процесуальних законів (своєчасне розкриття фактів вчинення хуліганських дій, проведення по них слідчих дій, передачу матеріалів до суду, який повинен винести справедливе та індивідуалізоване покарання до винних; б) створення такої обстановки, щоб не залишалися «мертвими» склади злочинів, які передбачають кримінальну відповідальність за побої і мордування (ст. 126 КК); це стосується і кримінально-правової норми, сформульованої у ст. 300 КК (ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості).

Вважаємо за потрібне встановити кримінальну відповідальність за вчинення актів вандалізму, тобто за нещадне руйнування будівель та інших споруд, псування майна у громадському транспорті, або інших громадських місцях. Такий закон матиме подвійне функціональне призначення: карати винних за вандалізм, з одного боку, і попереджати хуліганство, поєднане з посяганням на майно, - з другого. Це буде склад злочину з так званою подвійною превенцією.

Що ж стосується вандалізму, то додатково зазначимо, що згадане явище останніми роками, на жаль, набуло широкого поширення у багатьох містах України.

Питання та завдання для самоконтролю

1.                  Наведіть кримінологічну характеристику хуліганства.

2.                  Які існують у країні безпосередні причини і умови вчинення одиничних (конкретних) хуліганських дій? Назвіть їх.

3.                  Охарактеризуйте передумови подолання хуліганства на загальносоціальному і спеціально-кримінологічному рівнях.