Криміналістичні знання, сформовані в єдину систему, та окремі криміналістичні теорії проходять у своєму розвитку декілька етапів, починаючи з описового, на якому відбувається виявлення і опис закономірностей об'єктивної дійсності, які вивчає ця наука, і які стають предметом її дослідження, через їхнє аналітичне і логічне дослідження до формування усталених наукових теорій і концепцій. Тому цілісна система наукових знань, які становлять зміст окремої науки, та її окремі елементи формуються і знаходять своє відображення та застосування на практиці за мірою їх виникнення, зміни, вдосконалення. Проте в процесі розкриття й розслідування злочинів, судового розгляду кримінальних справ співробітники правоохоронних органів використовують не лише криміналістичні, а й інші знання, оскільки постійно виникає потреба розв'язання питань, що потребують професійних знань в різних галузях науки, техніки, мистецтва. В таких випадках оперативні працівники, слідчі, судді звертаються за допомогою до осіб, яких називають спеціалістами.

Традиційно під спеціальними знаннями розуміють знання, що виходять за межі загальноосвітньої підготовки і простого життєвого досвіду, такі, що набуваються в процесі професійної діяльності у тій чи іншій галузі науки, техніки, ремесел, засновані на теоретичних і методологічних положеннях відповідних галузей знань та підкріплені навичками, котрі отримані особою в процесі спеціального навчання або досвіду професійної діяльності.

Поняття "спеціальні знання" і його наукове тлумачення досить докладно досліджено у працях процесуалістів та криміналістів. Одним з перших це поняття розглянув О.О.Ейсман, який звернув увагу на те, що спеціальні знання - це знання не загальновідомі і не загальнодоступні, це знання, якими володіє обмежено коло спеціалістів. [259, С.91] Загалом підтримуючи таку думку, З.М.Соколовський уточнював, що під спеціальними знаннями треба розуміти сукупність відомостей, отриманих в результаті професійної спеціальної підготовки, котрі створюють для їх володаря можливість розв'язання питань в якій-небудь галузі. [210, с.202]

Відповідно до потреб судочинства, Ю.Г.Корухов відносить до спеціальних знань їх сукупність в певній галузі, науки, техніки або мистецтва, що застосовуються з метою доказування. [101, с.17-18]

Розглядаючи спеціальні знання, що застосовуються в кримінальному судочинстві, П.П.Іщенко також визнає такими будь-які професійні знання, котрі можуть надати сприяння у виявленні, фіксації та вилученні доказів.[87,  с.8.] Ми не можемо повною мірою підтримати такі підходи до визначення спеціальних знань, які застосовуються у кримінальному судочинстві. Адже знання слідчого, оперативного працівника, судді також є професійними і безперечно, що уміле застосування таких знань суб'єктами судочинства сприяє виявленню, фіксації та вилученню доказів. Тому. на нашу думку, більш точним є визначення спеціальних знань, яке було запропоновано Є.І.Зуєвим. На його думку, спеціальні знання - це будь-які пізнання в науці, техніці, мистецтві або ремеслах (за виключенням галузі процесуального і матеріального права), які застосовуються при розв'язанні питань, що виникають при здійсненні правосуддя. [78, с.89]

Існують також і інші підходи до визначення цього поняття. Наприклад, В.Н.Мохов вважає, що взагалі немає необхідності розкривати у визначенні зміст "спеціальних знань" і відносить до таких знання, що притаманні різним видам професійної діяльності, за виключенням знань, які є професійними для слідчого і судді та використовуються при розслідуванні і розгляді кримінальних справ у суді з метою сприяння встановленню істини у справі у випадках і порядку, що визначені кримінально-процесуальним законодавством. [151, с.46] Розгорнуте визначення спеціальних знань було запропоноване ще в 60-х роках минулого століття Г.Г.Зуйковим. він вважав, що це , насамперед, основані на теорії і закріплені практикою глибокі і всебічні знання прийомів і засобів криміналістичної техніки, котрі забезпечують виявлення, фіксацію і дослідження доказів. До спеціальних в цьому смислі він також відносив пізнання в галузі судової медицини, судової хімії, фізики, пожежної справи, автосправи, а також будь-які інші пізнання (педагогічні, лінгвістичні, математичні та інші), використання яких потрібне для повного, всебічного і об'єктивного розслідування злочинів.

Суттєвим також вважаємо доповнення, зроблене О.М.Зініним, який підкреслює, що істотною якістю, характерною для спеціальних знань, що прийшли в практику з науки, є їх наукова основа, оскільки вона забезпечує вірогідність отриманих з їх допомогою результатів, а якість спеціальних знань повинна забезпечуватися високими вимогами до осіб, котрі претендують на статус експерта. [75, с.8]

Проте, правоохоронна практика свідчить, що в разі розгляду поняття й сутності спеціальних знань треба виходити з того, що вони повинні тлумачитися як в широкому, так і в вузькому смислі. В широкому смислі спеціальні знання можуть знадобитися в різноманітних ситуаціях пошуку істини як в кримінальному, так і в цивільному судочинстві. Вони потрібні при розслідуванні податкових злочинів, користуються попитом у митній справі тощо. Скрізь, де суб'єкт, що застосовує норми, виявляє, що його знання, по-перше, не достатні, а, по-друге, і головне, його судження не можуть бути покладені в основу прийняття рішення, оскільки відповідні закони, підзаконні акти, правила, інструкції потребують кваліфікованої думки саме спеціаліста в конкретній галузі знань.

У вузькому смислі спеціальні знання найбільше використовуються в розкритті й розслідуванні злочинів.

У багатьох випадках ефективність діяльності з розкриття й розслідування злочинів чималою мірою визначається своєчасним і умілим використанням допомоги спеціаліста, тобто особи, яка володіє певною сукупністю спеціальних знань. Часто цьому сприяє звернення слідчого або оперативного працівника по допомогу до спеціалістів експертно-криміналістичних підрозділів, адже до службових завдань криміналістики відносять також і виявлення та фіксацію ознак підготовки до злочину й слідів його вчинення.

Криміналістичні дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів та слідів їх застосування, як і  будь-які інші, можливі в двох процесуальних формах:

-у формі слідчих дій, що виконуються слідчим або судом, із залученням спеціалістів-балістів чи без них: слідчий чи судовий огляд вогнепальної зброї, боєприпасів, слідів пострілу; огляд місця події; слідчий експеримент тощо;

-у формі судово-балістичної експертизи.

Як і в першому, так і в другому випадках для досліджень можуть бути використані науково-технічні засоби і прийоми, але найбільш складні з них застосовують в процесі проведення експертиз.

Основними формами участі спеціалістів-балістів у оперативно-розшукових заходах повинні бути:

- дослідження об'єктів з метою виявлення криміналістичних ознак, які мають значення для розкриття злочинів і встановлення злочинців;

- виготовлення розшукових таблиць з використанням криміналістичної інформації про застосовану вогнепальну зброю та характерних слідах;

- участь у розробці розшукових версій на основі вивчення слідів і речових доказів;

- використання криміналістичних обліків.

Точної дефініції, котра визначала б "спеціальні пізнання" та "експертну спеціальність" у процесуальному розумінні не визначено. Не мають збіжності з цього приводу і думки вчених. В методичних посібниках стосовно проведення різних родів судових експертиз тлумачення цих понять зводиться до кола вирішуваних ними питань. В юридичній літературі під цими термінами розуміють, як правило, систему теоретичних знань і практичних навичок в галузі конкретної науки, техніки, мистецтва або ремесла, набутих шляхом спеціальної підготовки, професійного досвіду і необхідних для розв'язання питань, що виникають в процесі кримінального чи цивільного судочинства. [34,  с.12] На думку Є В.Селіної, в структурі спеціальних знань має значення також адаптація особи до роботи з певного роду обставинами, впевненість, що набута професійним досвідом або спеціальною підготовкою. [201, с.8]

Спеціалісти експертної служби МВС України проводять різні криміналістичні дослідження: дактилоскопічні, трасологічні, почеркознавчі, балістичні, вибухотехнічні та інші., а також спеціальні дослідження: біологічні, економічні, хімічні, бухгалтерські та ін.

Особливого значення в кримінальному судочинстві надають використанню криміналістичних знань. Склад і рівень розвитку сучасних спеціальних знань в галузі криміналістичного дослідження зброї та слідів її застосування є результатом їх тривалого історичного розвитку. Формування спеціальних знань цієї галузі проходило під впливом низки факторів і було детерміновано потребами слідчої та судової практики. Чим частіше і більше виникало у процесі судочинства питань, що вимагали залучення відповідних спеціалістів, тим активніше йшов процес формування спеціальних знань, тим швидше збільшувався їх обсяг. І чим більш різноманітними були питання, що цікавили слідство та суд, тим більш різнорідними ставали спеціальні знання. З часом це призвело до того, що спеціальні знання в галузі криміналістичного дослідження зброї та слідів її застосування за змістом стали синтетичними. Проявлення синтетичного характеру спеціальних знань в значній мірі проходило під впливом тенденції диференціації та інтеграції знань. [7, с.9-46]

Сьогодні зміст спеціальних знань спеціаліста (експерта)-баліста складає комплекс завдань, що базуються на положеннях загальної теорії судової експертизи та криміналістики і адаптовані для вирішення практичних завдань, даних з військово-технічних наук, механіки, фізики, хімії, металознавства та технології виробництва, математики, кібернетики, судової медицини та біології, фотографії тощо. Але, на наш погляд, цей перелік даних щодо визначення спеціальних знань спеціаліста-баліста не є вичерпним, адже коло об'єктів "зброєзнавства" постійно збільшується. Як відмічає В.О.Ручкін, спроби точного визначення переліку цих даних, чіткого встановлення змісту спеціальних знань в галузі дослідження зброї та слідів її застосування - заняття безперспективне. Він вважає, що у таких випадках треба виходити з тієї сукупності даних, які необхідні для дослідження історично сформованих видів зброї і які відповідно є своєрідним "фундаментом", ядром спеціальних знань стосовно до проблем зброї та слідів її застосування в цілому. [186, с.26]

Як свідчить практика, особи, що здійснюють досудове розслідування злочинів, що вчинені із застосуванням вогнепальної зброї, не завжди чітко розуміють реальні можливості і форми використання спеціалістів в цьому процесі. Ю.Т.Шуматов підкреслює, що межі і форми використання спеціаліста остаточно ще не визначені. [257, с.8]

Теорії та практиці криміналістичного дослідження вогнепальної зброї та слідів її застосування відомі декілька форм реалізації спеціальних знань у процесі розкриття й розслідування злочинів. Вони відрізняються, перш за все, за процесуальним (доказовим) значенням результатів їх використання в стадіях порушення кримінальної справи та досудового розслідування. За цією ознакою виокремлюють дві форми використання спеціальних знань у процесі розкриття й розслідування злочинів: процесуальну та не процесуальну. Процесуальними формами використання спеціальних знань в галузі балістики будуть наступні:

- використання в процесі проведення слідчих дій слідчим, дізнавачем, прокурором власних спеціальних знань;

- участь спеціалістів в проведенні слідчих дій;

- залучення особи, що має спеціальні знання в галузі судової балістики до проведення експертиз.