Успішна боротьба зі злочинністю не можлива без своєчасного отримання різних відомостей щодо об'єктів, які потрапляють до уваги правоохоронних органів. Такі дані накопичуються в спеціально створюваних в правоохоронних відомствах інформаційних системах, що мають на меті надання допомоги в розшуку злочинців та слідів скоєних ними злочинів. Інформація, що міститься в таких системах, має важливе значення практично для всіх служб і підрозділів ОВС. Адже вирішальне значення для прийняття рішення у будь-якій сфері діяльності має поінформованість того, хто приймає таке рішення. Інформованість в діяльності з розкриття й розслідування злочинів відіграє значну роль, оскільки саме з визначення інформації, що має значення для запобігання, викриття злочинів і пошуку різних категорій осіб, розпочинаються подальші етапи оперативно-розшукової роботи.

Розглядаючи тенденції і перспективи розвитку криміналістичного вчення про розшук, необхідно зазначити, що такий розвиток може бути досягнуто лише в результаті створення високоефективних техніко-криміналістичних засобів. Робота в цьому напрямі повинна здійснюватися із врахуванням потреб слідчої та оперативно-розшукової практики, тобто з врахуванням особливостей техніко-криміналістичних та оперативно-технічних і тактичних завдань, що виникають в процесі розкриття і розслідування злочинів. На сьогодні ці завдання суттєво змінилися, що обумовило необхідність не лише вдосконалення наявних технічних засобів, але й розробку принципово нових  [31, с.114-118; 85, с.34].

У процесі проведення багатьох оперативно-розшукових заходів та слідчих дій широко використовуються засоби і методи криміналістичної техніки. Важливе значення має належна організація функціонування і використання інформаційних систем. При цьому важливо підкреслити, що в оперативно-розшуковій діяльності нерідко використовуються ті ж організаційні форми застосування криміналістичної техніки, що і в кримінальному процесі  [33, с.32-39; 222, с.28-35].

Для оперативно-розшукових підрозділів і для органів досудового слідства зазначені завдання, що вирішуються за допомогою системи криміналістичної реєстрації, мають велике значення. Тому як теорія оперативно-розшукової діяльності, так і криміналістика, охоплюючи криміналістичну техніку, до структури якої входить криміналістичний облік, зацікавлені в розробці проблеми криміналістичної реєстрації.

Криміналістичний облік як розділ криміналістичної техніки містить сукупність наукових положень і технічних засобів для збирання, обліку, накопичення і використання інформації про об'єкти, що потрапили в сферу слідчої і оперативно-розшукової діяльності, з метою розкриття й розслідування злочинів. Входячи до системи загальної реєстрації, криміналістичні обліки самостійно або у поєднанні з іншими обліками сприяють розкриттю й розслідуванню злочинів, аналізу стану злочинності, організації профілактичної роботи. Зареєстровані в них дані повинні допомагати індивідуалізації злочину, що розслідується, і особи людини, яка могла його вчинити, встановленню зв'язків між матеріальними й ідеальними слідами злочину. Саме на це розраховані автоматизовані інформаційно-пошукові системи, що отримали розповсюдження в реєстраційній діяльності органів внутрішніх справ [60, с.4].

Система криміналістичного обліку складається з окремих обліків, кожен з яких охоплює групу однорідних об'єктів. Сьогодні в межах такого обліку функціонує понад 30 різних видів обліку, котрі залежно від особливостей зареєстрованих об'єктів та їх характерних ознак згруповані за трьома основними напрямами: оперативно-довідкові, криміналістичні і розшукові обліки, експертно-криміналістичні колекції. З появою нового виду об'єктів, що підлягають реєстрації, створюється новий вид обліку. Отже, кожен вид обліку - це підсистема криміналістичної реєстрації, що акумулює інформацію про однорідні об'єкти [86, с.306]. Сутність криміналістичної реєстрації полягає у встановленні групових і індивідуальних ознак зареєстрованих об'єктів. Матеріали систематизуються відповідно до науково розробленої криміналістичної класифікації ознак, що забезпечує швидке відшукання потрібних відомостей.

Криміналістичні обліки органів внутрішніх справ залежно від завдань поділяють на оперативно-пошукові та інформаційно-довідкові. До масивів оперативно-пошукових обліків вміщуються об'єкти, які безпосередньо пов'язані з подією злочину та, як правило, вилучені при оглядах місця події чи під час проведення інших слідчих дій. Серед них - дактилоскопічні обліки, колекції слідів зламування, взуття, транспортних засобів, волокон, замків і ключів, підроблених рецептів і бланків документів та інше.

Інформаційно-довідкові обліки комплектуються комплектами та даними, які безпосередньо не пов'язані з подією злочину і отримані завдяки накопиченню відомостей інформаційного характеру. Об'єктами інформаційно-довідкових колекцій і картотек можуть бути зразки різноманітних виробів, малюнки, фотографії, таблиці, каталоги та інше. Ведення експертно-криміналістичних обліків віднесено до завдань експертно-криміналістичних підрозділів і є одним з основних напрямів діяльності експертів, для чого безпосередньо залучено близько 70 % особового складу служби [185, с.185].

В криміналістичному обліку сьогодні використовують такі способи фіксації інформації: письмова фіксація відомостей; отримання відбитків, копій; фотографування; звуко- й відеозапис; створення колекцій об'єктів у натурі та комбінований спосіб. Обраний порядок реєстрації ознак об'єктів зумовлює різноманітні форми ведення обліку, зокрема: картотеки, журнали, альбоми, колекції, бази даних комп'ютерних систем. Сьогодні найбільше перспективним напрямом ефективного використання реєстраційної криміналістичної інформації є створення автоматизованих інформаційно-пошукових систем, що базуються на застосуванні комп'ютерної техніки, засобів зв'язку, термінальних комплексів.

Аналізуючи основні тенденції інформаційного забезпечення оперативно-розшукової та слідчої діяльності, варто, поряд з наведеними напрямами, звернути увагу на перехід від автоматизованих обліків і інформаційно-пошукових систем до систем нового покоління, заснованих на мультімедійних комп'ютерних технологіях. Такі криміналістичні ідентифікаційно-пошукові системи обліку повинні акумулювати з відкритих та оперативних (зокрема, й негласних) джерел всю наявну інформацію про злочинців, членів злочинних угруповань, їх фотозображення, відбитки пальців, текстові і супровідні документи й інші дані. Об'єднання подібних систем в межах єдиної комп'ютерної мережі дало б змогу організувати пошук даних у обліках різних регіонів. В разі програмного поєднання створеної системи обліку з наявними базами даних різних підрозділів правоохоронних органів можна задіяти значний обсяг відомостей для розкриття схем діяльності розроблюваних злочинних формувань [159, с.327].

Варто зазначити, що, на думку багатьох відомих криміналістів, вчення про криміналістичну реєстрацію відноситься до недостатньо розроблених криміналістичних теорій, хоча історично елементи цього вчення зародились ще до консолідації криміналістичних знань в самостійну науку [30, с.175]. Розробка інтегрованої інформаційно-пошукової системи, котра могла б містити якомога більший об'єм інформації оперативно-розшукового та криміналістичного призначення, потребує об'єднання зусиль не лише вчених в галузі криміналістики та теорії оперативно-розшукової діяльності, але і в галузі теорії інформації, кібернетики тощо.

В зв'язку з розробкою та використанням на практиці спеціалістами-криміналістами і співробітниками оперативних підрозділів різного виду криміналістичних обліків, що зведені у обліково-пошукові системи, закономірним є вивчення питання щодо співвідношення облікових та ідентифікаційних процедур. У вітчизняній криміналістиці питання організації криміналістичної реєстрації й обліку завжди розглядалося у безпосередньому зв'язку з ідентифікаційними дослідженнями. На це звертали увагу такі відомі вчені як Р.С.Бєлкін, А.І.Вінберг, В.П.Колмаков, С.М.Потапов, М.Я.Сегай та інші. Так, наприклад, С.М.Потапов, котрий сформулював основі принципи криміналістичної ідентифікації, зазначав, що ідентифікація може здійснюватися шляхом розробки реєстраційних систем і в процесі проведення експертизи  [180, с.17]. Отже, цілком логічним є розгляд процедур криміналістичного обліку й ідентифікації в якості цілісного процесу встановлення тотожності конкретного об'єкту за заздалегідь дослідженими і взятими на облік його матеріально-фіксованими проявами - слідами, частками цілого тощо. Проте це не означає, що між криміналістичним обліком і криміналістичною ідентифікацією не має відмінностей. Такі відмінності можна простежити вивчаючи окремі аспекти криміналістичного обліку та криміналістичної ідентифікації, зокрема, розв'язувані ними оперативно-тактичні завдання, система криміналістичних ознак, оцінка надійності процедури.

Наприклад, оперативно-тактичне завдання, що розв'язується за допомогою криміналістичного обліку осіб за почерком, пальцевими відбитками, голосом тощо може сформульоване як встановлення особи з метою виявлення повторного потрапляння об'єкта обліку в поле зору правоохоронних органів. Власне вірогідність повторного прояву об'єкта під час розслідування низки кримінальних справ, а також при проведенні низки оперативних заходів і робить необхідним його облік. Це встановлення досягають шляхом накопичення, систематизації, пошуку і видачі даних про об'єкти, які використовуються в процесі здійснення оперативно-розшукових заходів, перевірки оперативних сигналів, ведення справ оперативного обліку. Таке ж завдання встановлення особи в ході оперативно-розшукової діяльності розв'язують і шляхом криміналістичної ідентифікації. Але тут не треба виявлення факту повторного прояву об'єкта. Тому встановлення особи здійснюється шляхом доказу тотожності двох об'єктів.

Поряд з ідентифікаційно-пошуковими системами надзвичайно перспективним уявляється і створення діагностико-пошукових комп'ютерних систем, які могли б використовувати дані криміналістичних обліків. Метод криміналістичного аналізу великих інформаційних масивів, що містять облікову, звітну, технологічну та іншу інформацію, за допомогою електронно-обчислювальної техніки можна реалізувати на практиці у вигляді інформаційно-пошукових систем діагностичного типу.

Діяльність підрозділів карного розшуку та слідства не можна уявити без використання їх співробітниками різноманітної реєстраційної інформації, що зведена у інформаційно-реєстраційні системи. Такі системи в найбільше загальному плані можна поділити на дві групи: створені спеціально для використання правоохоронними органами з метою боротьби зі злочинністю та ті, що створені для інформаційного обслуговування різноманітних державних, громадських, приватних структур і окремих громадян.

До першої групи ми відносимо криміналістичний облік як науково обґрунтовану спеціальну систему, що створена для збирання, обліку, накопичення і обробки даних про злочини та деякі інші об'єкти з метою використання отриманих відомостей правоохоронними органами для розв'язання пошукових, оперативно-розшукових, ідентифікаційних та інших завдань.