Розкриття й розслідування злочинів, що вчинені з застосуванням вогнепальної зброї знаходяться в прямій залежності від тактично правильно проведеного огляду місця події. Стосовно до справ даної категорії специфічними об'єктами огляду є сліди використання вогнепальної зброї (стріляні кулі, гільзи, шріт, пробоїни й пошкодження у різних перешкодах, кіптява тощо).

Як відомо, огляд місця події відносять до важливих початкових слідчих дій, метою якої є безпосереднє сприйняття слідчим обстановки місця події, місцевості, приміщень для виявлення, фіксації й вилучення слідів злочину та інших речових доказів, а також з'ясування обстановки події та інших обставин, що мають значення для розкриття й розслідування злочинів. В ході огляду, як правило, розв'язується комплекс спеціальних завдань, що спрямовані на виявлення елементів злочину і встановлення зв'язків між ними. Наприклад, для розкриття й розслідування вбивства, вчиненого з використанням вогнепальної зброї, слідчий встановлює особу жертви, особу злочинця, співучасників і очевидців злочину, мотиви вбивства, спосіб, місце, час, обстановку і що важливо - знаряддя вбивства за виявленими на місці слідами його застосування.

Загальними завданнями огляду місця події, на якому є сліди застосування вогнепальної зброї, завжди будуть: виявлення, фіксація та вилучення зброї, набоїв, гільз, куль, слідів пострілу; детальна фіксація місця розташування виявлених слідів і предметів; фіксація обстановки та її характерних особливостей, що можуть бути пов'язані з застосуванням зброї.

В усіх випадках слідчому та всім учасникам слідчої дії треба дотримуватися правил, що стосуються огляду будь-якого місця події. Такі правила та загальновідомі правила, що пов'язані із специфічними особливостями огляду місць подій де було застосовано вогнепальну зброю, розкриті майже в кожному підручнику з криміналістики та окремих посібниках, монографіях, з питань криміналістичної тактики. Наприклад, в підручнику "Балістика: Криміналістичне вогнестрільне зброєзнавство" за редакцією проф. П.Д.Біленчука.( 2003р.), тому ми не будемо детально зупинятися на тих питаннях, які мають достатнє висвітлення у доступних широкому загалу користувачів джерелах. Натомість, приділимо увагу проблемним та недостатньо висвітленим питанням.

Варто зазначити, що в ході огляду матеріальної обстановки місця події слідчий не повинен обмежуватися лише механічним збиранням різноманітних об'єктів, не враховуючи того, яке значення може мати той чи інший слід або предмет для справи. Тому робота слідчого на місці події спрямована не лише на виявлення та фіксацію слідів і речових доказів, але й на відтворення ним подумки перебігу події, що відбулася. Моделювання такої обстановки скеровує слідчого на роботу в певному напрямку.

Вірогідність створеної слідчим моделі злочину залежить від наявності у нього спеціальних знань у галузі балістики, судової медицини та загальних положень криміналістичної техніки (знання прийомів й методів виявлення, фіксації, механізму утворення слідів пострілу). Інколи вважають, що слідчому при проведенні огляду місця події не потрібні знання в галузі судової балістики, тому що в склад слідчо-оперативної групи повинен входити відповідний спеціаліст, який буде надавати йому допомогу у виявленні, закріпленні та кваліфікованому вилученні слідів пострілу. Ми не можемо погодитися з такою думкою, адже саме на слідчого покладена відповідальність за правильну організацію роботи слідчої групи та проведення огляду місця події. Тому вже в ході огляду, тобто до спеціального криміналістичного дослідження, слідчий може самостійно й користуючись допомогою спеціаліста вирішити низку тактично важливих питань (визначити вид зброї, напрямок пострілу, місце знаходження особи, яка стріляла тощо). Так, за розміщенням гільз та пижів можна визначити, звідки було здійснено постріл, за запахом із каналу ствола - давність проведеного пострілу, за формою та розміром куль та гільз - вид зброї, яка застосовувалась.

В разі огляду на місці події трупу з ознаками вогнестрільної травми, слідчий повинен звернути увагу на такі особливості як пошкодження одягу, наявність в одязі та зборках куль, шроту тощо, кількість ушкоджень і місце розташування, форму, розміри, присутність порохової кіптяви, решток пороху та площину, яку вони займають на тілі трупа, наявність відбитку дульного зрізу зброї та розривів тканин в ділянці вхідного отвору, характер ушкодження (наскрізне, сліпе) і його особливості, наявність слідів крові, їх особливості і т.ін. [178, с.446].

Таким чином, в ході огляду слідчий може самостійно сформулювати вірогідні тактичні висновки, які є оптимальними для даної слідчої ситуації. Відтворення моделі події злочину ґрунтується на комплексному аналізі отриманої інформації, на підставі якої слідчий може прийняти одне з тактичних рішень: проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій, що є характерними для обставин справи.

Слідчому варто знати, що у випадках вчинення вбивства з застосуванням вогнепальної зброї, особи, що були присутні на місці злочину можуть бути встановлені за слідами від продуктів пострілу на їхньому тілі й одязі. До того ж топографія і інтенсивність таких слідів у багатьох випадках дає змогу встановити особу, котра тримала зброю в момент пострілу, та осіб, які перебували в безпосередній близькості від неї. Місце вчинення такого злочину, взаємне розташування злочинця і жертви, напрямок і відстань пострілу, вид застосованого пороху і зразок зброї можуть бути встановлені за виявленими на місці події незгорілими частками пороху. В таких випадках важливо знати не тільки те, чому і за якої причини залишаються на місці події такі сліди, але й причини, за яких вони можуть зникнути [143, с.237].

Слідчий огляд місця здійснення пострілів в частині вирішення судово-балістичних питань ставить наступні цілі: 1) виявлення речових доказів застосування вогнепальної зброї - стріляних куль, стріляних гільз і пижів, інших частин патрона, основних і додаткових слідів пострілу, вогнепальної  зброї чи її частин, що саме по собі в складних випадках вимагає судово-балістичних пізнань і застосування технічних засобів; 2) хоча б орієнтовного визначення причетності знайдених предметів і слідів до розслідуваного пострілу, без чого неможливі правильний добір і вилучення речових доказів у справі; 3) точну фіксацію місця події, його обстановки, місця розташування і характеристики речових доказів і всіх слідів пострілу. Варто підкреслити, що недоліки у фіксації цих даних пізніше не можуть бути заповнені додатковими оглядами через природні порушення місця події. У цьому відношенні велике значення має ретельна (повна і точна) фіксація місця  події в протоколі огляду, на фотографічних знімках і кресленнях.

Слідчий огляд вогнепальної зброї і боєприпасів, що переслідує мету процесуального оформлення "народження" речових доказів, ознайомлення з ними, визначення типу, виду, а якщо можливо, і зразка зброї і патронів, з'ясування їхнього стану, фіксації слідів пострілу на них, також бажано проводити за участю фахівців; у ряді випадків зафіксовані при такому огляді дані можуть бути тлумаченні фахівцями (наприклад що за зброю чи патрони вилучені) і, отже, для рішення питання не виникне необхідності у здійсненні судово-балістичної експертизи.

В працях криміналістів В.Червакова, С.Матвєєва, Б.Комаринця, Ю.Кубицького, С.Кустановича, М.Косоплєчева та судових медиків М.Попова, М.Бокаріуса, М.Гайського, М.Авдєєва детально розроблені питання тактики та техніки огляду місця події при застосуванні вогнепальної зброї. Така увага криміналістів та судових медиків до питань судової балістики пояснюється по-перше, тим, що подія із застосуванням вогнепальної зброї майже завжди ускладнена загибеллю людини, а по-друге, тим, що робота над слідами вогнепальної зброї досить тяжка та потребує кваліфікованої допомоги слідчому з боку експерта-криміналіста та судово-медичного експерта. Участь в огляді місця події спеціаліста має важливе значення для відтворення повноцінної інформаційної (слідової) картини злочину. Весь комплекс слідів, вилучених під час огляду, може бути по-різному відображений в протоколі. Значна роль в цьому належить спеціалісту. При правильному підході кожний слід чи речовий доказ вже в описовій частині протоколу повинні містити певну інформацію про місце їх виявлення, розташування, стану, що не завжди повно і точно відображається слідчим. Пунктуальний опис в протоколі обстановки місця події, фактів виявлення та вилучення слідів та інших речових доказів сприяє точному відображенню окремих предметів, пошкоджень, слідів та правильної їх оцінки. Саме спеціаліст за вилученими слідами отримує більше інформації, ніж слідчий чи оперативний працівник.

Спеціаліст по самих слідах та речових доказах може вирішувати важливі для подальшого розслідування питання. Наприклад, придатність того чи іншого сліду для ідентифікації, ідентифікаційний період сліду; встановити механізм слідоутворення, а також які сліди залишені потерпілим та які залишені підозрюваною особою.

Ведучи мову про слідову картину злочину, як правило маються на увазі матеріальні сліди. Але слідчий не повинен випускати з виду значимість так званих "ідеальних слідів", тобто показів свідків. Важливу інформацію для розслідування можуть містити покази навіть тих свідків, які не бачили чи не були присутніми під час скоєння злочину, а лише чули постріли чи вибухи, мають інформацію про певні підготовчі етапи тощо. Але на практиці, як правило дані джерела інформації ігноруються, або не можуть бути отримані через залякування свідків чи в силу яких-небудь інших причин.

Завданнями огляду місця події є виявлення та фіксація речових доказів для подальшого дослідження. Кваліфікований огляд місця події може бути проведений лише при дотриманні таких умов: 1) своєчасності проведення огляду; 2) ретельності огляду; 3) точній фіксації результатів огляду [127, с. 371].

Виявлення на місці події вогнепальної зброї обумовлює особливості огляду місця події. Під час огляду місця події по злочинах, пов'язаних із застосуванням вогнепальної зброї вирішуються питання по встановленню обставин та місця вчинення злочину, вилучення куль, гільз та інших частин патрону, основних та додаткових слідів пострілу, вогнепальної зброї та її частин. Вогнепальна зброя представляє собою джерело підвищеної небезпеки і неправильне поводження з нею на місці її виявлення може бути причиною нещасного випадку.

Коли на місці події виявлено вогнепальну зброю, то передусім необхідно оглянути саму зброю, знешкодити її і тільки після цього можливо вирішувати  питання про межі та порядок огляду, а потім переходити до спланованого огляду всього місця події.

Огляд зброї до її розряджання є одним із самих відповідальних етапів огляду місця події. Цей етап ускладнений тим, що зброя все ще є реальним джерелом небезпеки. Фіксація зброї починається із її фотографування, тобто із статичної стадії. На теперішній час фотографування як спосіб фіксації речових доказів переживає своє друге народження. Існує ціла система методик та засобів для слідчого, експертного та оперативно-розшукового фотографування класичними фотоапаратами. Але враховуючи сучасні розробки в галузі цифрового фотографування на сьогоднішній день відсутні будь-які рекомендації слідчим та спеціалістам по використанню цифрових фотокамер. Використання їх у слідстві дає значні переваги перед використанням звичайних фотоапаратів. По-перше, зменшується ризик зіпсування плівки під час обробки, а по-друге, одразу ж після здійснення зйомки, особа, що здійснює фотографування, може проконтролювати якість та наочність знімку. Тому впровадження таких технічних засобів у слідство дасть значні переваги в плані економії часу, зручності, простоти використання.