Ще одним важливим питанням є своєчасність направлення речових доказів на експертизу та правильність їх зберігання. Правильне зберігання речових доказів впливає  на строки ідентифікаційного періоду. Ідентифікаційним періодом в криміналістичній експертизі була названа тривалість процесу, на протязі якого зміни об'єкту не є суттєвими.  В загальному вигляді ідентифікаційний період може тривати стільки часу, скільки зберігаються ознаки, що індивідуалізують об'єкт. Ідентифікаційною ознакою є властивість об'єкту, виділена в процесі його дослідження та яка використовується для ототожнення та розмежування об'єктів при встановленні групової приналежності, індивідуальної ідентифікації. Оскільки проблема стійкості та змінності ознак має важливе значення для вирішення питання про тотожність конкретних об'єктів, слідчий повинен мати необхідні в цій галузі знання для правильного вилучення, фіксації та зберігання речових доказів. Стан будь-якого об'єкту в даний період часу в силу певних закономірностей залежить від стану цього об'єкту в попередній момент.

До причин, які можуть змінити стан об'єктів ідентифікації, наприклад, зброї за кулями та гільзами можна віднести експлуатаційні (обумовлені взаємодією стінок каналу ствола з оболонкою кулі), атмосферні (визначаючі вплив оточуючого середовища на зброю, кулі та гільзи після стрільби), умисні (пов'язані із спричиненням пошкоджень поверхні каналу ствола після пострілу).

Беручи до уваги швидкість змін зброї, снарядів та гільз, їх (зміни) можна поділити на три групи - швидко наступаючі (7-10 днів), з повільним перебігом (2-3 місяці) та довготривалі (декілька років). Таким чином, зміна стану зброї в часі повністю залежить від умов її зберігання та експлуатації.

Т.Аверьянова зазначає, що експериментальні дослідження залежності слідів пострілу, що відклалися на об'єктах, від тривалого зберігання в різних умовах показали, що під впливом різноманітних факторів інтенсивність та топографія кіптяви пострілу змінюється. Так, зберігання на протязі 30 діб уражених із зброї мішеней в затемненій кімнаті при температурі повітря 20°С та вологості 80% призвело до зменшення інтенсивності кіптяви пострілу та зміни її кольору від чорної до сірої та світло-сірої. При опроміненні мішені з вогнепальними пошкодженнями ультрафіолетовими променями, що імітують сонячну енергію, вже через 6 годин картина відкладення кіптяви пострілу суттєво змінилася [1, с.45-46].

В умовах підвищеної вологості (мокрі мішені) сліди застосування зброї у вигляді відбитків снарядів, їх частин або деталей та сліди речовини полімерних компонентів боєприпасів спостерігаються значно меншої інтенсивності забарвлення та в меншій кількості ніж на сухих мішенях. Додаткові фактори пострілу - кіптява, порошини тощо також спостерігаються у помітно зниженій порівняно з іншими умовами стрільби кількості. За низької температури також спостерігаються досить своєрідні зміни. Відмічається понижене за розмірами і ступенем забарвлення відкладення кіптяви, проте спостерігається значне збільшення зернин пороху, частина з яких не змінена. Спостерігається відкладання найбільш великих частин полімерних компонентів, у той час як дрібні (краплі та дрібні плями) трапляються в значно меншій кількості, це зумовлено більш інтенсивним охолодженням частинок компонентів пострілу та їх отвердінням в польоті до перешкоди [105, с.27-30].

Ми вважаємо, що при направленні об'єктів зі слідами пострілу на експертизу слідчий повинен обов'язково вжити всі необхідні заходи для встановлення обстановки вчинення злочину та вказувати в постанові про призначення експертизи на метеорологічні умови під час стрільби та під час зберігання речових доказів.

В ході огляду місця події слідчий застосовує спеціальні знання в галузі балістики з метою відтворення обстановки злочину та обставин події і це, по суті, є метою проведення слідчої дії. Експерт в разі призначення йому судової експертизи проводить дослідження об'єктів, що надані слідчим, і у своїх висновках констатує новий факт, котрий не був відомим слідчому раніше, але є похідним від встановленого слідством.

В залежності від зібраних на місці події слідів слідчий може у подальшому призначити проведення судово-балістичної, судово-медичної, біологічної, дактилоскопічної та інших видів експертиз.

Огляд місця події при розслідуванні злочинів, що вчинені із застосування вогнепальної зброї, бажано проводити за участю спеціалістів відповідних галузей знань (ст..191 КПК). Різноманіття специфічних питань, що виникають перед слідчим стосовно вогнепальної зброї, її дії, утворення слідів пострілу, особливостей виявлення, фіксації та дослідження слідів і речових доказів, складності їх вирішення, визначають необхідність широкого залучення для участі в цих діях криміналістів в галузі судової балістики.

У складних ситуаціях для участі в огляді місця події залучають не одного, а декількох спеціалістів, компетентних в різних галузях знання [120, с.395]. Безперечно, що в ідеалі, на основі отриманої інформації про злочин, слідчий встановлює, яких саме спеціалістів необхідно залучити до огляду. Так, наприклад, найбільш повно оглянути місце події за злочинами, що пов'язані з використанням вогнепальної зброї, на нашу думку можливо за участю спеціалістів в галузі судової медицини, криміналіста в галузі судової балістики та криміналіста в галузі судової біології. В.О.Івашков відмічає, що не завжди повністю використовуються можливості таких спеціалістів, а нерідко вони взагалі відсутні під час огляду місця події, що є негативним моментом в діяльності слідства та правоохоронних органів. При проведенні огляду спеціаліст зобов'язаний знати необхідні для виявлення, фіксації та вилучення різноманітних слідів та об'єктів способи, методи та технічні засоби, бачити перспективу можливого дослідження та використання їх в подальшому, розуміти, яку інформацію вони можуть дати для розслідування злочину. [80,  с.3-4]

Тому вважаємо, що спеціаліст-криміналіст, який бере участь у проведенні огляду місця події, зобов'язаний мати та кваліфіковано використовувати необхідні науково-технічні засоби, проводити експрес-аналізи знайдених слідів та давати слідчому розгорнуті відомості не тільки стосовно слідів рук, ніг, а й слідів біологічного походження. Весь комплекс слідів, вилучених під час огляду, повинен бути правильно відображений у протоколі, тому тут спеціаліст теж відіграє важливу роль. Адже кожен слід чи речовий доказ в описовій частині протоколу повинен містити певну інформацію про місце його вилучення, розташування, стан тощо, що не завжди повно і точно відображається слідчим.

Спеціаліст за слідами та речовими доказами може вирішувати важливі для подальшого розслідування питання. Наприклад, придатність того чи іншого сліду для ідентифікації, ідентифікаційний період сліду, встановити механізм слідоутворення, а також встановити, які сліди залишені потерпілим та які залишені підозрюваною особою. Слідчий може поставити спеціалісту цілий ряд питань, що стосується дослідження слідів та речових доказів, їх зберігання до призначення експертизи та надходження до експертної установи, які експертизи призначати та до яких експертних установ направити, як провести якісний відбір порівняльних зразків.

Суттєву допомогу спеціаліст може надати у складанні схем та планів місця події із перерахуванням всіх моментів, пов'язаних із виявленням та вилученням слідів та інших речових доказів, а також у фіксації послідовності дій злочинця [209, с.69-73].

Криміналіст, який приймає участь у огляді місця події та збирає первинну інформацію буде намагатися більш якісно провести огляд, знайти більше слідів та інших речових доказів, забезпечити їх збереження. Він несе особисту відповідальність за ефективність огляду, тим більше, що працювати із зібраним матеріалом треба буде саме йому

Як зазначають експерти-практики, в разі огляду місця події, що пов'язана з застосуванням вогнепальної зброї, спеціалісти експертно-криміналістичних підрозділів мають справу з двома найбільше типовими ситуаціями. В першому випадку, на місці події залишаються зброя, боєприпаси до неї, кулі, гільзи та сліди застосування вогнепальної зброї. З точки зору криміналістичного дослідження така ситуація є ідеальною. Спеціаліст має реальну можливість із впевненістю встановити: чи вчинено злочин з використанням саме цієї зброї. Проте, частіше за все на місці злочину залишаються тільки стріляні кулі і гільзи, а також сліди застосування вогнепальної зброї. Для розкриття такого злочину "по гарячих слідах" або для формулювання версій потрібно знати зброю якого типу і виду використовували для його вчинення. В такій ситуації важливу роль відіграє досвід спеціаліста-криміналіста, який надає допомогу в проведенні огляду місця події [160, с.47-48].

Судово-балістичне експертне дослідження на місці події є специфічною формою пізнання події  шляхом використання спеціальних знань. Однак це не єдиний спосіб встановлення доказових фактів по справі, який полягає у безпосередньому дослідженні обстановки місця події. Особа, яка проводить розслідування, оглядає місце події, речові докази, які належать до обстановки, трупа, виявленого на місці події, а також проводить необхідні слідчі експерименти. Ці слідчі дії на місці події є важливими частинами слідства та процесу доказування.

Але дослідження, які проводять слідчі на місці події, навіть за участю спеціаліста. не забезпечують повного розкриття та достатнього процесуального оформлення деяких доказових фактів. Слідчий  проводить огляд і не може вирішити спеціальних питань, а спеціаліст лише допомагає слідчому в дослідженнях та не створює самостійних процесуальних джерел доказів.

Основною причиною проведення експертних судово-балістичних досліджень на місці події є сама сутність досліджуваного об'єкта - особливий двохсторонній зв'язок місця та події. Взаємозв'язок обстановки (статичний елемент) та механізму (динамічний) та її вплив на методику експертних досліджень визначається наступним:

- при здійсненні будь-якого пострілу, як такого, що готується зарані, так і раптового, особа, яка вчиняє постріл, ситуативно пов'язана із своїм місцем розташування, місцем розташування потерпілої особи (осіб), можливими перешкодами між ними та іншими обставинами. В зв'язку з цим обстановка накладає свій відбиток на певні події.

- при здійсненні  пострілів на місці події залишаються досить стійкі сліди - пошкодження, занурені в перешкоду снаряди, бризки крові, частини м'яких тканин. Таким чином, подія злочину теж накладає свій відбиток на обстановку місця події.

- процес слідоутворення при пострілі, як правило, не контролюється, тому певна кількість слідів випадає з уваги стріляючої особи, і вона не встигає чи не може їх спотворити чи знищити [169, с.202].

Дослідження, що проводять спеціалісти на місці події, обумовлюються рядом специфічних особливостей, серед яких необхідність дослідження всіх слідів пострілу, в тому числі і на непереносних предметах; всієї оточуючої обстановки як необхідної сторони події; самої події за її моделлю на місці події; проведення дослідження в стислий термін; наочність як у відношенні самої експертизи, так і її первинних результатів.

На наш погляд, експертні дослідження на місці злочину чи події необхідно проводити в наступних випадках:

- коли для вирішення питань, поставлених експерту, важливо досліджувати не тільки окремі речові докази - вогнепальну зброю, предмети зі слідами пострілу, але і саму обстановку місця здійснення пострілів - рельєф місцевості, розміри й особливості приміщення, його стін, стелі, підлоги, меблі в кімнаті і т.д.;

- якщо для здійснення дослідження необхідно вивчити взаємозв'язок між слідами пострілу на різних предметах;

- коли речові докази зі слідами пострілу не можуть бути доставлені з місця злочину через їхню громіздкість, небезпеку псування слідів при транспортуванні.