Надзвичайно важливими і актуальними називають питання автоматизації балістичних досліджень і обліків, створення автоматизованих робочих місць експерта-баліста на базі ЕОМ, розробки пошукових систем, розвиток інформаційних мереж передачі зображень, котрі дають змогу експертам регіонального рівня безпосередньо зі своїх робочих місць передавати зображення слідів, а не самі об'єкти до центрального банку даних.

В багатьох країнах і в Україні також ведуть роботи із створення програмних засобів для проведення балістичних досліджень та створення автоматизованих пошукових систем. У США введено в дію систему Druggfier, в Канаді створено балістичний комплекс Bulletproof, в Росії - системи ТАИС, Арсенал, в Україні співробітники наукової лабораторії на базі порівняльного мікроскопу створили комплекс "Баліст". З метою розробки інструментальної бази балістичних досліджень колективом співробітників науково-техічного центру вугольних енерготехнологій НАН і Міненерго України за участю спеціалістів ГУ МВС України в місті Києві був створений лазерний скануючий пристрій, а на його основі - лазерна автоматизована балістична система "Рикошет". Програмне забезпечення цієї системи дає можливість автоматизувати процес отримання даних, візуалізувати інформацію, виводити зображення на екран монітора і проводити балістичні дослідження, маючи перед очима експерта повну панораму поверхні об'єктів [39, с.148-150].

Обидва комплекси відповідають науковим та експертним вимогам до проведення балістичних експертиз та досліджень і після кінцевого доопрацювання та широкого впровадження в експертну діяльність зможуть підвищити ефективність здійснення перевірок за масивами Центральної та регіональних кулегільзотек як мінімум на 70 % та зменшити собівартість однієї перевірки за масивами з 24 до 6 гривень. Широке застосування вказаних комплексів у практичній діяльності регіональних експертних підрозділів дозволить здійснювати формування державної кулегільзотеки електронними зображеннями. Що виготовляються на місцях із подальшим направленням до ЦКГТ натурних об'єктів. Це надасть можливість сформувати загальнодержавну електронну мережу обліку балістичних об'єктів, значно полегшить роботу експертів-балістів на місцях, сприятиме ефективності зв'язків між експертними підрозділами [51, с.254].

Ми підтримуємо пропозиції тих фахівців стосовно того, що доцільно було б в підрозділах, де функціонують кулегільзотеки, всі наявні дані щодо слідів зброї на кулях і гільзах надати в ДНДЕКЦ для узагальнення з метою створення довідника із судово-балістичної експертизи, для цього можна долучити і вчених, котрі спеціалізуються за даним профілем (наприклад, з кафедр криміналістики та криміналістичних експертиз навчальних закладів в системі МВС) [160, с.50].

Як свідчить статистика, сьогодні у злочинців все більше вилучають саморобну автоматичну зброю, яка за своїми характеристиками не поступається зброї заводського виготовлення. В зв'язку с цим, на підставі розпорядження ДНД ЕКЦ МВС України від 12.05.2002 року № 19/44, створено автоматизовану інформаційно-довідкову базу "Саморобна зброя". Перевірка за даними цієї бази дасть змогу встановлювати загальне джерело походження конструктивно-подібної саморобної вогнепальної зброї. На думку спеціалістів, такі перевірки значно покращать якість розслідування кримінальних справ, що порушені за фактами вилучення саморобної вогнепальної зброї, а також нададуть можливість об'єднувати значну кількість кримінальних справ, а отже і зусиль правоохоронних органів для розкриття злочинів [63, с.39].

Підвищення ефективності функціонування криміналістичного обліку не можна зводити до розв'язання суто науково-технічних проблем. В усіх випадках будь-які технічні рішення повинні бути підкріплені виваженими організаційними заходами, запровадженням передового досвіду використання можливостей криміналістичного обліку і постійним навчання практичних працівників правилам отримання й використання даних обліку для розкриття злочинів. Таке навчання повинно бути розрахованим на розвиток у працівників ОВС інтересу до криміналістичного обліку, розуміння закладених в ньому можливостей.

Прикладом такого передового досвіду може бути створена 1994 році в Державному експертно-криміналістичному центрі МВС Республіки Бєларусь кулегільзотека. Облік куль та гільз, що вилучені з місця події, а також відстріляних з вилученої, знайденої та добровільно виданої зброї - централізований. Створені також централізований та регіональні обліки куль і гільз, що відстріляні з зареєстрованої у громадян та організаціях нарізної вогнепальної зброї. Видано відомчий наказ, котрий регламентує функціонування цього виду криміналістичного обліку. В організаційно-штатному відношенні такі заходи з боку керівництва МВС мають вираз у тому, що з цією метою в складі управління Головного експертно-криміналістичного центру створено окрему структурну одиницю - відділення балістики, в якому криміналістичний облік обслуговують три експерта. Автоматизована картотека обліку дає змогу контролювати своєчасність і повноту надходження на перевірку куль та гільз, що вилучені з місць подій та відстріляні із знайденої зброї. Спеціалістами-балістами здійснюється обмін інформацією між кулегільзотеками інших країн в межах правової допомоги. До того ж, з експертно-криміналістичним центром МВС РФ та ДНДЕКЦ МВС України - напряму, а з Польщею та країнами Балтії - через НЦБ Інтерполу. Окрім того, географія обміну інформацією містить також Молдову, Азербайджан, Вірменію, Казахстан, Угорщину, Німеччину. Фахівці зазначають, що кількість контактів з кулегільзотеками інших країн визначається, насамперед, ініціативою підрозділів розшуку і слідства, проте така ініціатива часто відсутня через незнання можливостей і умов проведення перевірок в інших країнах [93, с.31-33].

Отже, використання співробітниками оперативних та слідчих підрозділів широких можливостей криміналістичних обліків слугує не тільки зверненням до інформативного джерела важливої для розкриття злочину інформації, а й одним із засобів активізації боротьби із тяжкими злочинами, що вчиняються з застосуванням вогнепальної зброї.

Висновки за розділом ІІ:

1. Ефективність діяльності з розкриття й розслідування злочинів чималою мірою визначається своєчасним і умілим використанням допомоги спеціаліста, тобто особи, яка володіє певною сукупністю спеціальних знань. Часто цьому сприяє звернення слідчого або оперативного працівника по допомогу до спеціалістів експертно-криміналістичних підрозділів, адже до службових завдань криміналістики відносять також і виявлення та фіксацію ознак підготовки до злочину й слідів його вчинення.

2. Криміналістичні дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів та слідів їх застосування можливі в двох процесуальних формах: у формі слідчих дій, що виконуються слідчим або судом, із залученням спеціалістів-балістів чи без них: слідчий чи судовий огляд вогнепальної зброї, боєприпасів, слідів пострілу; огляд місця події; слідчий експеримент тощо; у формі судово-балістичної експертизи.

3. Сьогодні зміст спеціальних знань спеціаліста (експерта)-баліста складає комплекс завдань, що базуються на положеннях загальної теорії судової експертизи та криміналістики і адаптовані для вирішення практичних завдань, даних з військово-технічних наук, механіки, фізики, хімії, металознавства та технології виробництва, математики, кібернетики, судової медицини та біології, фотографії тощо. На наш погляд, цей перелік даних щодо визначення спеціальних знань спеціаліста-баліста не є вичерпним, адже коло об'єктів "вогнепальної зброї" постійно збільшується.

4. Найчастіше спеціальні знання спеціалістів в галузі криміналістичної балістики використовують в ході проведення таких слідчих дій, як: огляд місця події, огляд особи, огляд предметів, обшук, виїмка, отримання зразків для порівняльного дослідження, слідчий експеримент, відтворення обстановки і обставин події.

5. Особливе значення має допомога спеціалістів-балістів в ході проведення огляду місця події, яка полягає в наступному: у фіксації обстановки місця події, а також у виявленні зброї, слідів її застосування; у проведенні попередніх досліджень зброї та слідів її застосування з метою встановлення обставин застосування зброї; у встановленні причинного зв'язку між знайденими на місці події слідами застосування вогнепальної зброї і подією, яка відбулася; визначенні механізму утворення слідів застосування зброї та їхньої придатності для ідентифікації; будові версій; у вилученні та пакуванні зброї та слідів її застосування; у виявленні обставин, що сприяли вчиненню злочинів.

6. В ході огляду місця події слідчий застосовує спеціальні знання в галузі балістики з метою відтворення обстановки злочину та обставин події і це, по суті, є метою проведення слідчої дії. Експерт в разі призначення йому судової експертизи проводить дослідження об'єктів, що надані слідчим, і у своїх висновках констатує новий факт, котрий не був відомим слідчому раніше, але є похідним від встановленого слідством.

7. Спеціаліст-криміналіст, який бере участь у проведенні огляду місця події, зобов'язаний мати та кваліфіковано використовувати необхідні науково-технічні засоби, проводити експрес-аналізи знайдених слідів та давати слідчому розгорнуті відомості не тільки стосовно слідів рук, ніг, а й слідів біологічного походження. Весь комплекс слідів, вилучених під час огляду, повинен бути правильно відображений у протоколі, тому тут спеціаліст теж відіграє важливу роль. Адже кожен слід чи речовий доказ в описовій частині протоколу повинен містити певну інформацію про місце його вилучення, розташування.

8. Основною причиною проведення експертних судово-балістичних досліджень на місці події є сама сутність досліджуваного об'єкта - особливий двохсторонній зв'язок місця та події. Взаємозв'язок обстановки (статичний елемент) та механізму (динамічний) та її вплив на методику експертних досліджень визначається наступним: при здійсненні будь-якого пострілу, як такого, що готується зарані, так і раптового, особа, яка вчиняє постріл, ситуативно пов'язана із своїм місцем розташування, місцем розташування потерпілої особи (осіб), можливими перешкодами між ними та іншими обставинами; при здійсненні  пострілів на місці події залишаються досить стійкі сліди - пошкодження, занурені в перешкоду снаряди, бризки крові, частини м'яких тканин; процес слідоутворення при пострілі, як правило, не контролюється, тому певна кількість слідів випадає з уваги стріляючої особи, і вона не встигає чи не може їх спотворити чи знищити.

9. Кулегільзотека дає можливість: встановити факти застосування одного й того самого екземпляра вогнепальної зброї під час вчинення кількох злочинів, у різний час, на різних територіях; виявити зброю, яку застосовували під час вчинення злочину  яку було вилучено у підозрюваних, знайдено, добровільно здано; встановити факти застосування під час вчинення злочину нарізної вогнепальної зброї, що була на озброєнні ОВД і яку було втрачено за різних причин.

10. Надзвичайно важливими і актуальними називають питання автоматизації балістичних досліджень і обліків, створення автоматизованих робочих місць експерта-баліста на базі ЕОМ, розробки пошукових систем, розвиток інформаційних мереж передачі зображень, котрі дають змогу експертам регіонального рівня безпосередньо зі своїх робочих місць передавати зображення слідів, а не самі об'єкти до центрального банку даних.

11.Доцільно було б в підрозділах, де функціонують кулегільзотеки, всі наявні дані щодо слідів зброї на кулях і гільзах надати в ДНДЕКЦ для узагальнення з метою створення довідника із судово-балістичної експертизи, для цього можна долучити і вчених, котрі спеціалізуються за даним профілем.