• письмові (індивідуальний акт-документ. Наприклад, постанова про накладення стягнення.);
• усні (накази, вказівки, розпорядження, команди й ін.);
• конклюдентні (регулюючі жести дільничного інспектора міліції у визначених випадках, сигнали-свистки, застосування зброї для подання сигналу тривоги або виклику допомоги і т. ін.).

 До не правових форм адміністративної діяльності міліції:

• форми вираження організаційних дій (вивчення, узагальнення позитивного досвіду роботи, навчання виконавців, інструктаж, нарада, надання практичної допомоги й ін.);
• форми вираження матеріально-технічних дій (підготовка довідок і звітів, діловодство, розмноження документів і ін.) [77].

Форми адміністративної діяльності наведені на рис. 2.1

Визнання єдиної думки вчених щодо виділення серед правових форм адміністративної діяльності міліції видання актів управління і здійснення інших юридично значимих дій далеко не означає однозначного розуміння цих правових явищ. Адже правовий характер актів управління складний, вони одночасно приналежні до правових актів державних органів і до управлінської діяльності взагалі.

Акти управління міліції - це, головним чином, акти застосування права, індивідуальні акти, що приймаються як у процесі її внутрішньо організаційній діяльності, так і "зовнішній" діяльності. Слід підтримати думку юристів, які стверджують, що індивідуальні акти управління - це завжди акти застосування права, тому що невизнання правозастосовчого характеру означає заперечення юридичної природи і спрямованості будь-якого індивідуального акта управління на створення визначеного правового ефекту - виникнення, зміни, припинення конкретних правовідносин [78, с. 37].

Разом з тим, не можна змішувати індивідуальний акт органа управління й акт застосування норм адміністративного права. Г.І. Петров, А.П. Коренєв справедливо звернули увагу на те, що актами застосування адміністративного права не є ті індивідуальні акти управління, підставою яких є норми фінансового, трудового, земельного та інших галузей права [79, с. 74; 80, с. 114].

У юридичній літературі дотепер не вироблений єдиний критерій щодо оцінки та класифікації головних, істотних ознак актів застосування права.

У нашому дослідженні для характеристики адміністративних актів органів внутрішніх справ, зокрема, дільничних інспекторів міліції, ми погоджуємось із думкою таких авторів, як І.П Голосніченко, І.П. Корнієнко.

Отже, адміністративні акти органів внутрішніх справ (ОВС) - це прийняті в процесі виконавчої діяльності, на основі та з метою виконання законів України однобічні владні вказівки, які спрямовані на встановлення, зміну чи припинення конкретних правовідносин, або такі, що мають бути обов'язково виконані організаціями, підприємствами, установами і їх посадовими особами, громадянами, підлеглими співробітниками ОВС правила (норми), з метою організації і практичного здійснення охорони громадського порядку і безпеки, забезпечення прав громадян.

В актах міліції знаходить юридичне відображення значна частина роботи ОВС взагалі, і дільничних інспекторів міліції зокрема, стосовно практичної організації роботи щодо охорони громадського порядку. Адміністративні акти приймаються в кожному конкретному випадку застосування до правопорушників адміністративних стягнень. Забезпечуючи це, працівники міліції складають протоколи, виносять постанови у справах про адміністративні правопорушення. У багатьох випадках адміністративно-правові норми не можуть бути реалізовані громадянами, державними або громадськими організаціями без владних приписів міліції. Наприклад, спеціальний дозвіл (ліцензія) Державної служби охорони при МВС України необхідна для здійснення підприємницької діяльності з надання послуг по охороні колективної і приватної власності, а також громадян [81]. Рішення ОВС також потрібне для одержання дозволу на придбання зброї і таке інше.

Застосування актів управління має місце у внутрішньо організаційній діяльності. З їх допомогою вищі органи та посадові особи керують підлеглими підрозділами та співробітниками міліції, конкретизуючи їх права та обов'язки, визначають порядок діяльності, здійснюють розміщення кадрів, планують роботу, застосовують заходи заохочення, накладають дисциплінарні стягнення та ін.

Класифікація актів управління провадиться на основі таких критеріїв як сфера застосування, юридичні властивості, форми видання та назва.

За сферою  застосування адміністративні акти поділяються на: внутрішньо-організаційні, зовнішньо-правоохоронні.

Внутрішньо-організаційні акти, звернені до підпорядкованих апаратів та співробітників. Вони приймаються з метою врегулювання та регламентації, упорядкування діяльності тієї або іншої служби ОВС, тих чи інших співробітників. Зовнішньо-правоохоронні акти регламентують діяльність ОВС за межами системи ОВС. Об'єктами їхнього впливу є громадяни, громадські організації, державні підприємства та установи, які не підпорядковані ОВС. Зовнішні акти приймаються за колом питань, чітко визначених чинним законодавством. За їх допомогою підрозділи та працівники міліції безпосередньо забезпечують охорону громадського порядку, безпеку руху транспорту і пішоходів, здійснюють виконання вимог паспортно-візової та дозвільної системи.

За юридичними властивостями адміністративні акти поділяються на: індивідуальні, нормативні.

Акти індивідуальні - це основний вид актів ОВС. До них належать такі, у яких є приписи щодо персонально визначеного суб'єкту. Вони розраховані на одноразове виконання. Їхнє призначення полягає в застосуванні чинних норм права до конкретних осіб. Внаслідок видання індивідуальних актів виникають, змінюються або припиняються конкретні адміністративні правовідносини між різними службами і працівниками міліції, а також між міліцією в цілому та громадянами, державними й громадськими організаціями. Індивідуальні акти міліції спрямовані на реалізацію диспозицій або санкцій правових норм. Прикладом актів про реалізацію диспозицій є дозволи на придбання, зберігання, перевезення мисливської вогнепальної зброї. Прикладом актів про застосування санкцій правових норм є винесена  дільничним інспектором міліції постанова у справах про адміністративні правопорушення. Ці акти мають юрисдикційний характер. Їх прийняття зумовлене вчиненням правопорушення.

Нормативні акти в ОВС, як правило, видаються щодо внутрішніх організаційних питань та завжди адресуються співробітникам цих органів. У них встановлюються правила службової діяльності, вони розраховані на багаторазове виконання (до застосування акта або припинення його дії). Такі акти містять у собі норми, що засновані на приписах вищестоящих ОВС і конкретизують їх стосовно місцевих умов роботи відповідних підрозділів міліції. При здійснені адміністративної діяльності міліції видаються накази.

За формою видання адміністративні акти ОВС, які регламентують діяльність дільничних інспекторів міліції поділяються на письмові та усні.

Письмова форма характерна для більшості актів, оскільки вона дозволяє більш повно й чітко сформулювати їх зміст, полегшити контроль за законністю з боку вищих органів, а громадянам надає можливість їх оскаржити. Так, дільничні інспектори міліції приймають постанови про накладення адміністративних стягнень які можуть бути оскаржені або опротестовані прокурором.

У письмовій формі видаються акти з кадрових та фінансових питань, які забезпечують діяльність дільничних інспекторів міліції. Такого ж оформлення потребують постанови про накладання штрафу за появу в громадських місцях у п`яному вигляді, придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення.

Одним із основних письмових актів дільничного інспектора міліції є протокол про адміністративне правопорушення. Він також є єдиним приводом для розгляду та вирішення справи про адміністративне правопорушення.

У випадках, коли норми права не вимагають обов'язкового письмового оформлення адміністративних актів ОВС, вони можуть прийматися в усній формі. Ці акти більш оперативні, тому що при їх оформленні не потрібно багато часу. Більшість таких актів має форму розпоряджень. Вони постійно застосовуються при вирішення питань внутрішньої організаційної діяльності. Але дільничні інспектори використовують усні акти і при припиненні правопорушень у громадських місцях.

Акти адміністративної діяльності поділяються за назвою на накази, статути, настанови, інструкції, плани оперативно-службової діяльності, постанови, дозволи інші юридично значимі дії.

Накази - це акти адміністративної діяльності, які звернені до підпорядкованих підрозділів та співробітників, і складаються з метою надання приписів щодо організації роботи апарату міліції. Наприклад, видання усного наказу старшим дільничним інспектором підпорядкованим йому інспекторам щодо виконання певних завдань у межах компетенції. Накази МВС України стосовно діяльності дільничних інспекторів міліції конкретизують законодавчі акти або рішення уряду з метою забезпечення широкого розуміння співробітниками міліції змісту цих правових документів, вдосконалення правозастосовчої діяльності. Наприклад: Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 185 від 22.02.2001 р., який затвердив Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення [82].

Статути - це нормативні акти міліції, на основі яких здійснюються окремі однорідні юридично значимі дії уповноваженими співробітниками ОВС. Наприклад Статут патрульно-постової служби міліції (ППСМ) регулює діяльність усієї ППСМ України, відповідного органу внутрішніх справ, підрозділів цієї служби, визначення зон, дільниць, окремих видів нарядів щодо охорони громадського порядку. Детальна регламентація цієї служби необхідна для забезпечення більш чіткого розуміння особовим складом завдань і обов'язків, надійної охорони громадського порядку та боротьби з правопорушниками, встановлення правових меж та порядку реалізації ними повноважень, взаємодії із іншими органами (підрозділами) внутрішніх справ, зокрема, із дільничними інспекторами міліції. Так, Дисциплінарний статут ОВС регламентує питання притягнення до дисциплінарної відповідальності усіх працівників міліції, які мають спеціальні звання, у тому числі, дільничних інспекторів міліції.

Настанова - окремий нормативний акт. Відрізняється від інших адміністративно-правових актів тим, що його норми містять не тільки правила поведінки, а й вказівки навчального характеру. Як правило, такий підзаконний правовий акт приймається для нормування роботи та навчання, взаємодії співробітників ОВС і, зокрема, дільничних інспекторів міліції. Так, Настанова з організації служби міліції охорони, яка затверджена наказом МВС України № 743 ДСК від 14.11.1992 р. передбачає порядок взаємодії нарядів міліції ДСО і інших співробітників ОВС [83].

Інструкція - це нормативний акт, у якому в систематизованому вигляді викладені правила, що визначають порядок застосування норм законодавства, указів Президента та постанов уряду України, порядок діяльності окремих служб та підрозділів, службовців ОВС. Наприклад, Інструкція з організації роботи дільничного інспектора міліції від 14.10.1999 р. № 802 [2]; Інструкція про порядок розгляду пропозицій, заяв, скарг і організації особистого прийому громадян в органах внутрішніх справ, внутрішніх військах, вищих закладах освіти, установах, організаціях і на підприємствах системи МВС України від 10.06.1998 р. № 414 [43].