Адміністративно-юрисдикційна діяльність дільничних інспекторів міліції є однією з найважливіших складових частин їх адміністративної діяльності в цілому. У процесі її здійснення реалізується визначений законодавством значний обсяг їх повноважень по боротьбі із адміністративними правопорушеннями, що виражається, зокрема, у виявленні адміністративних правопорушень, збиранні та перевірці доказів, оформленні необхідних процесуальних документів, розгляді підвідомчих їм справ та винесенню по ним відповідних постанов, направленні окремих справ для розгляду за підвідомчістю, а також у виконанні постанов по таких справах.

Слід зауважити, що в адміністративно-правовій науці немає чітко визначеного підходу відносно суті, змісту та обсягу адміністративної юрисдикції. Здебільшого вона ототожнюється з діяльністю щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення та винесенню відповідних постанов.

У практичній правоохоронній сфері адміністративно-юрисдикційну діяльність дільничних інспекторів міліції  найчастіше ототожнюють з їх адміністративною практикою.

Характерними ознаками адміністративно-юрисдикційної діяльності є її державно-владна специфіка (юрисдикційний захист громадських відносин є, перш за все, прерогативою компетентних державних органів), підзаконність (вона завжди здійснюється в чітко регламентованих законом процесуальних рамках), правозастосовчий та правоохоронний характер (у процесі її здійснення не встановлюються нові норми права, а лише застосовуються відповідні діючі норми права, характерні своїм правоохоронним спрямуванням).

Головною підставою, що обумовлює весь процес здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності, є факт вчинення особою адміністративного правопорушення. Стаття 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність. Як видно з цього визначення, адміністративному правопорушенню властиві такі загальноправові ознаки: дія чи бездіяльність (вони характеризуються антигромадською спрямованістю, а в окремих джерелах цю ознаку поєднують ще з суспільною небезпечністю або із суспільною шкідливістю), протиправністю, винуватістю та адміністративною караністю.

2 жовтня 1996 року Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про внесення змін і доповнень до статі 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення", яким було розширено коло суб'єктів адміністративної юрисдикції [98]. До числа посадових осіб, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення виносити постанови про накладення адміністративного стягнення, закон відніс також дільничних інспекторів (старших дільничних інспекторів) міліції. В новій редакції абзацу третього пункту 1 частини другої статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 177, ч. 1, 2 ст. 178 цього Кодексу та накладати адміністративні стягнення мають право дільничні інспектори (старші дільничні інспектори) міліції.

Ці зміни до чинного законодавства сприяли підвищенню дієвості правозастосовчої практики, розширили повноваження дільничних інспекторів міліції щодо охорони громадського порядку забезпечення громадської безпеки, попередження припинення злочинів і адміністративних правопорушень. Прийняття цього Закону зробило можливим адекватне реагування на правопорушення, передбачені зазначеними статтями, адже саме ці правопорушення є найпоширенішими серед тих, які виявляють дільничні інспектори міліції. Так, тільки за перше півріччя 2000 року в Україні дільничними інспекторами міліції складено 710903 протоколи про  адміністративні правопорушення. Зокрема, в Автономній Республіці Крим - 38014, Сумській області - 24856, Харківській - 135003, Тернопільській - 12166, Волинській - 5418. Особисто дільничними інспекторами міліції за правопорушення, передбачені ст. 177, ч. 1, 2 ст. 178 чинного Кодексу, винесено 291521 постанови. Відповідно, в Автономній Республіці Крим - 14578, Сумській області - 8258, Харківській - 83413, Тернопільській - 3480, Волинській - 2243 [84].

Отже, підсумовуючи вищесказане, адміністративно-юрисдикційну діяльність дільничних інспекторів можна визначити як урегульовану нормами адміністративного права специфічну форму їх адміністративної діяльності, пов'язаної з розглядом та вирішенням по суті підвідомчих їм справ про адміністративні правопорушення, а також із здійсненням інших адміністративно-юрисдикційних дій забезпечуючого характеру.

Предметом адміністративної юрисдикції органів внутрішніх справ взагалі і дільничних інспекторів зокрема, є, в основному, розгляд та вирішення підвідомчих їм справ про адміністративні правопорушення, тобто здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи; вирішення її в точній відповідності з законодавством; забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень; запобігання правопорушенням; виховання громадян у дусі додержання законів; зміцнення законності. Узагальнення названих завдань свідчить, що у провадженні у справах про адміністративні правопорушення вирішуються два пов'язаних між собою завдання: справедливе рішення справ про проступки і попередження нових правопорушень.

Принципи провадження у справах про адміністративні правопорушення закріплені в численних правових нормах і безпосередньо випливають із завдань юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції. Найважливішими з них є: 1) забезпечення законності; 2) досягнення об'єктивної істини; 3) право на захист; 4) презумпція невинності; 5) рівність громадян перед законом; 6) гласність провадження, широка участь громадськості.

Принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення пов'язані між собою, вони здійснюються в нерозривній єдності, створюючи гармонійну систему. Не можна заради гласності жертвувати істиною, заради оперативності - законністю. Тільки послідовна реалізація всіх принципів відповідає демократичній природі провадження і дозволяє якнайкраще досягти цілей.

Виходячи з завдань адміністративного провадження, можна зробити висновок, що провадження у справах про адміністративні правопорушення - це сукупність здійснюваних дільничним інспектором міліції  процесуальних дій, які полягають у виявленні правопорушення, застосуванні  передбачених законом заходів забезпечення, розгляду справ про адміністративні правопорушення, винесення щодо них постанов, вжиття заходів, щодо виявлення та усунення причин та умов, які сприяють вчиненню правопорушень, а також їх попередження.  

Діяльність суб'єктів адміністративного провадження  розвивається в часі як послідовний ряд закономірно пов'язаних між собою процесуальних дій щодо реалізації прав і взаємних обов'язків. У цьому змісті провадження  проходить декілька змінюваних один одного фаз розвитку або стадій.

 Під стадією варто розуміти таку порівняно самостійну частину провадження, яка, поряд з загальними завданнями усього провадження, має властиві тільки їй завдання та особливості. На кожній стадії виконуються певні дії, які є окремими відносно загальних цілей провадження. Вирішення завдань кожної стадії, як правило, оформляється спеціальним процесуальним документом, який, начебто, підводить підсумок процесуальних дій уповноваженої особи. Після прийняття такого акту починається нова стадія. Стадії органічно пов'язані між собою, наступна, як правило, починається лише після того, коли закінчено провадження за попередньою стадією.

Стадії провадження у справі про адміністративний проступок: порушення справи про адміністративний проступок; розгляд справи і винесення по ній постанови; оскарження або опротестування  винесеної постанови; виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Порушення справи дільничним інспектором міліції є початковою стадією провадження у справах про адміністративні проступки. На цій стадії створюються умови для об'єктивного та швидкого розгляду справи, застосування до винного передбачених законодавством заходів впливу. Підставою для порушення адміністративної справи та попереднього з'ясування її обставин є вчинення особою діяння, яке містить в собі ознаки адміністративного правопорушення (фактична підстава). Проте фактичної підстави не завжди достатньо для того, щоб провадження у справі розпочалося. Для цього необхідна ще й формальна, процесуальна підстава, тобто інформація про правопорушення. Іншими словами, крім підстави для порушення справи про адміністративне правопорушення має бути ще й привід.

Приводом для порушення адміністративної справи дільничним інспектором міліції може бути: заява (письмова або усна) свідків, потерпілих та інших громадян; повідомлення посадових осіб, адміністрації підприємств, установ, організацій, судово-слідчих органів; повідомлення преси та інших засобів масової інформації; повідомлення громадських організацій, товариських судів; або безпосереднє виявлення правопорушення дільничним інспектором міліції.

 Найчастіше зустрічається саме безпосереднє виявлення правопорушення дільничним інспектором міліції. При виявленні правопорушення дільничний інспектор міліції постанову про порушення справи не виносить. В ст. 247 КпАП наведено обставини, за яких адміністративна справа не порушується, а порушена справа підлягає закриттю.

Стаття 24 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що адміністративне провадження шляхом винесення мотивованої постанови може порушити прокурор або його заступник [99]. Постанова прокурора про порушення провадження в справі про адміністративний проступок повинна бути обов'язково розглянута дільничним інспектором міліції, до якого вона надійшла, в 10-денний строк.

 Необхідно відзначити, що провадження у справах про адміністративні правопорушення починається без складання якогось спеціального документу. Початковим моментом порушення справи можна вважати час, коли інформація (привід) про проступок надійшла до дільничного інспектора міліції.

Процесуальним документом, який фіксує закінчення першої стадії порушення адміністративної справи, є протокол, крім випадків, прямо передбачених законодавством. На думку Комзюка А.Т. інколи протокол розглядають як документ про порушення адміністративної справи, а його складання - як процесуальний момент порушення справи [100, с. 50-61]. Але це скоріше звинувачувальний документ. Ще до його складання проводяться усі необхідні процесуальні дії дільничним інспектором міліції: опитуються свідки, потерпілі, беруться пояснення в порушників, проводяться огляди тощо.