Протокол є єдиною формалізованою підставою для подальшого провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, наскільки грамотно він складений, залежить правильність розгляду справи по суті та обґрунтованість застосування стягнення. Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах внутрішніх справ здійснюється згідно Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, затвердженої наказом МВС № 185 від 22.02.2001 р. В протоколі повинні міститися всі відомості, необхідні для правильного вирішення справи [82]. В ст. 256 КпАП та вище зазначеній Інструкції наводиться приблизний перелік таких відомостей і правила їх внесення в протокол. Згідно з Інструкцією усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком, українською мовою. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, відносно якої він був складений. Можна погодитись з твердженням Комзюка А.Т., який розділив перелік цих відомостей на 3 групи: обставини, які характеризують адміністративне правопорушення; відомості, які характеризують особу правопорушника; відомості, що стосуються форми протоколу [100, с. 50-61].

Дільничний інспектор повинен роз'яснити передбачені ст. 268 КпАП права та обов'язки особи, яка притягається до відповідальності, про що обов'язково робиться відмітка в протоколі. Крім того, особі повідомляється про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Особа, яка вчинила правопорушення, має право ознайомитися із змістом протоколу, внести в нього власноручно пояснення, підписати його або відмовитися від підписання та викласти мотиви відмови, подати пояснення, які додаються до протоколу або зауваження до його змісту. Відмова правопорушника підписати протокол не зупиняє провадження у справі, але вона повинна бути спеціально зафіксована дільничним інспектором. При вчиненні проступку групою осіб протокол складається на кожного порушника окремо.

Адміністративний проступок може бути підставою для застосування дільничним інспектором не тільки адміністративних стягнень, а й інших заходів адміністративного примусу, передбачених Законом України "Про міліцію", зокрема, заходів припинення (вимоги припинити правопорушення, припинення функціонування тих чи інших об'єктів, застосування спеціальних засобів тощо).

Особливу їх групу становлять заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення. Їх характерними рисами є, по-перше, те, що вони застосовуються з метою припинення адміністративних проступків, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складання протоколу про адміністративне правопорушення, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи, виконання постанов у справах про адміністративні проступки. По-друге, заходи процесуального забезпечення застосовуються тільки в рамках провадження, що ведеться у зв'язку з правопорушенням, тобто лише з моменту порушення справи і до її припинення і лише до особи, яка вчинила правопорушення. По-третє, крім вчинення правопорушення, є додаткові підстави застосування цих заходів - неможливість припинення правопорушення іншими засобами, виконання інших процесуальних дій (складення протоколу, встановлення особи тощо), можливе вчинення особою нових проступків. По-четверте, це несамостійні, допоміжні заходи впливу, вони не вважаються санкціями, не тягнуть додаткових обмежень для порушника. По-п'яте, встановлено процесуальний порядок їх застосування: в перелік уповноважених органів і посадових осіб, які мають право їх застосовувати, входять дільничні інспектори. Передбачено, що дільничні інспектори можуть застосовувати такі заходи процесуального забезпечення, передбачені КпАП: адміністративне затримання (ст. 262) особистий огляд і огляд речей (ст. 264), вилучення речей і документів (ст. 265), відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд їх на стан сп'яніння (ст. 266), доставлення порушника (ст. 259) і його привід (ст. 268).

Доставлення порушника дільничним інспектором, згідно зі ст. 259 КпАП, здійснюється з метою припинення правопорушення, складання протоколу про адміністративне правопорушення і встановлення особи порушника.

Доставлення порушника має бути проведено в можливо короткий строк. Встановлено максимальний час перебування порушника в штабі ДНД та приміщенні виконкому селищної чи сільської ради - одна година. Схожим до розглянутого заходу забезпечення є привід порушника в разі його ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді. Це також примусове доставлення особи в орган внутрішніх справ або в суд. Різниця полягає в меті доставлення - привід здійснюється працівниками міліції для забезпечення присутності правопорушника під час розгляду справи. Привід допускається лише у випадках, прямо передбачених законом (ч. 2 ст. 268 КпАП), але при розгляді справ дільничним інспектором привід не застосовується.

Адміністративне затримання полягає в примусовому короткочасному обмеженні волі, дій і пересування особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Воно може здійснюватись дільничним інспектором в разі розпиття спиртних напоїв у громадських місцях чи появи у громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, та інших випадках передбачених ст. 262 КпАП. Строк адміністративного затримання за проступок передбачений ст. 178 не може перевищувати трьох годин. Більш тривалі строки може бути встановлено тільки законодавчими актами (ч. 1 ст. 263 КпАП та ст. 11 Закону України "Про міліцію").

Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника, а особи, яка була в стані сп'яніння - з часу її витвереження.

Під час застосування адміністративного затримання про нього  дільничний інспектор складає протокол, в якому зазначаються дата і місце  складення, відомості про особу затриманого, час і мотиви затримання. Затриманому надається право ознайомитись з протоколом і підписати його (або відмовитись від підписання),  вимагати повідомлення про місце його перебування родичів або  адміністрації за місцем роботи чи навчання. В разі затримання неповнолітнього, повідомлення його батьків або осіб, які їх замінюють, є обов'язковим.  У протоколі про адміністративне затримання зазначається час, дата повідомлення і кому саме повідомлено.

Особистий огляд і огляд речей провадяться з метою виявлення та закріплення необхідних доказів правопорушення і забезпечення подальшого притягнення до відповідальності. Право на їх провадження надано і дільничному інспектору. Особистий огляд провадиться ним, якщо він однієї статі з порушником і в присутності двох понятих тієї ж статі. В інших випадках особистий огляд провадиться за дорученням дільничного інспектора особою однієї статі з порушником і понятих тієї ж статі. Огляд речей провадиться в присутності їх власника або володільця. За їх відсутності зазначені речі можуть бути піддані огляду лише у невідкладних випадках, але за обов'язкової участі двох понятих. Проведення огляду оформляється спеціальним протоколом або про нього робиться запис в протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі по адміністративне затримання.

 Вилучення речей і документів, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, дільничним інспектором провадиться з метою забезпечення доказів, їх конфіскації, та знищення. Наприклад, придбаний самогон має бути вилучений для забезпечення дослідження спеціалістом і вирішенні питання чи є вилучена рідина самогоном, використання його як доказ з наступним його знищенням. Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення, адміністративне затримання чи про огляд речей.

Стаття 265 КпАП передбачає особливості вилучення окремих видів речей та документів, вилучення їх у окремих осіб та процесуального оформлення вилучення деяких предметів. Так, вилучені самогон чи інші міцні напої домашнього вироблення, а також апарати для їх вироблення підлягають знищенню працівниками міліції. Для забезпечення стягнення штрафу з особи, яка вчинила контрабанду, допускається вилучення не просто речей, а й цінностей, якщо ця особа не має постійного місця проживання в Україні. При вилученні вогнепальної, газової або пневматичної зброї та бойових припасів в протоколі зазначаються марка або модель, калібр, серія і номер зброї, що вилучається, кількість і вид бойових припасів. До особи, яка вчинила правопорушення під час виконання службових обов'язків, вилучення, особистий огляд і огляд речей застосовуються лише у невідкладних випадках.

Порядок здійснення огляду на стан сп'яніння в наш час врегульовано Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади  охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства  охорони  здоров'я та Міністерства юстиції України від 24 лютого 1995 р. № 114/38/15-36-18 [101]. Огляд на стан сп'яніння може провадитися за допомогою індикаторної трубки "Контроль тверезості" або в медичних установах.

З метою забезпечення законності застосування розглянутих заходів ст. 267 КпАП передбачає можливість їх оскарження заінтересованою особою у вищий орган (вищій посадовій особі),  прокуророві або безпосередньо в суд.

Завершується стадія порушення справи про адміністративний проступок та попереднього з'ясування її обставин передачею протоколу та інших матеріалів справи (пояснень порушника, потерпілого, свідків, актів перевірок, протоколів огляду, вилучення речей та документів тощо) органові чи посадовій особі, уповноваженій її розглядати, якщо дільничний інспектор не має права самостійно вирішити цю справу.

Другою стадією провадження у справі про адміністративне правопорушення є розгляд справи  і винесення постанови. Завдання цієї стадії полягають у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного впливу.

Зазначена стадія, згідно з відповідними положеннями КпАП, включає три етапи: підготовку справи до розгляду; розгляд справи; прийняття по ній  постанови.

З метою правильного і своєчасного вирішення кожної справи дільничний інспектор міліції зобов'язаний ретельно підготуватися до її розгляду. В ст. 278 КпАП визначено питання, які необхідно вирішити під час підготовки: чи належить до компетенції дільничного інспектора розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувані необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Усі справи за правопорушення, передбачені ст. 177 і ст. 178 КпАП, які вчинені особами у віці від 16 до 18 років направляються для розгляду до суду.

В разі встановлення неповноти матеріалів, які надійшли з інших органів, поданих до розгляду дільничному інспектору, мають бути витребувані додаткові відомості та матеріали, або справу повернуто за місцем складання протоколу чи інших матеріалів для усунення недоліків.