У роботі видатного вченого-економіста Е.О. Вознесенського, посилання на яку дедалі частіше можна знайти в сучасних науково-теоретичних статтях з економіки та фінансів як в Україні, так і в інших країнах СНД, фінанси визначаються як "специфічні виробничі відносини" [23][225].

У сучасних і найбільш популярних та визнаних російських підручниках з фінансів знаходимо такі визначення понять "фінанси" та "фінансові відносини": "Фінансові відносини охоплюють дві сфери:

• економічні грошові відносини, пов'язані з формуванням та використанням централізованих грошових фондів держави, які акумулюються в державній бюджетній системі та урядових позабюджетних коштах;
• економічні грошові відносини, що опосередковують кругообіг децентралізованих грошових коштів підприємств.

Фінанси являють собою економічні відносини, пов'язані з формуванням, розподілом та використанням централізованих та децентралізованих грошових коштів з метою виконання функцій та завдань держави та забезпечення умов розширеного відтворення... Фінанси - це економічний інструмент розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) та національного доходу, інструмент контролю за утворенням та використанням фондів грошових коштів" [140; 80; 102][226].

Як бачимо, у цьому випадку фінанси визначаються як відносини, що стосуються лише держави та підприємств. На нашу думку, в такому визначенні не враховані відносини, що виникають з приводу утворення, розподілу та використання централізованих та децентралізованих коштів місцевого самоврядування, а також публічних фондів коштів, які не є державною чи комунальною власністю. З цієї точки зору наведене сучасне розуміння фінансів є звуженням цього поняття порівняно з тим, що наводив С.І. Іловайський на початку ХХ ст.

В іншому підручнику з фінансів, автором якого є видатний український учений-економіст О.Д. Василик, зазначається, що "фінанси виникли і тривалий час розвивалися як система мобілізації коштів, матеріальних і фінансових ресурсів для потреб правлячої еліти різних форм державних утворень і оборони певної території... Фінанси - продукт наявності держави і товарно-грошових відносин... Сьогодні фінанси слід розглядати насамперед як економічну категорію, що відображає сукупність відносин, пов'язаних зі створенням, розподілом та використанням фондів фінансових ресурсів" [20; 21][227]. При цьому О.Д. Василик зазначає, що державні фінанси є головною ланкою фінансової системи держави і "охоплюють державний бюджет, централізовані та децентралізовані фонди цільового призначення, фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності, державний кредит, державне особисте та майнове страхування" [20][228]. Таке визначення фінансів уже охоплює відносини, що виникають з приводу утворення, розподілу та використання фондів коштів місцевого самоврядування, але при цьому змішуються поняття "місцевих" та "державних" фінансів.

З цього приводу інший відомий український учений-економіст В.І. Кравченко, який досліджує виникнення та розвиток місцевих фінансів, зазначає: "В українській фінансовій літературі термін місцеві фінанси стосовно СРСР вперше вживається лише на початку 90-х рр. (ХХ ст. - прим. А.Н.). А в окремих російських виданнях навіть 90-х рр. стверджується, що місцеві фінанси - це частина державних фінансів" [61][229]. Далі В.І. Кравченко висловлює таку думку: "Якщо причиною функціонування фінансів взагалі є поява держави і товарно-грошових відносин, то причиною виникнення місцевих фінансів є наявність територіальних колективів, відокремлення функцій і завдань, які покладаються на їхні органи влади"[230]. Підсумовуючи, В.І. Кравченко визначає місцеві фінанси як систему формування, розподілу і використання грошових та інших фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань, як власних, так і делегованих[231].

Вчені-правники - фахівці з фінансового права також не залишилися осторонь проблеми визначення поняття "фінанси" та розкриття його суті. У сучасному підручнику з фінансового права за редакцією видатного українського вченого, академіка Л.К. Воронової, доктор юридичних наук М.П. Кучерявенко наводить таке визначення:

"Фінанси являють собою відносини, які регулюють формування, розподіл та використання централізованих та децентралізованих грошових фондів. Найважливіші ознаки, властивості, риси, які розкривають сутність фінансів, знаходять своє відображення у їх функціях. Фінанси, функціонуючи як інструмент розподілу частини сукупного суспільного продукту, водночас і контролюють розподіл його на частини, співвідношення цих частин, шляхи витрачання фондів. Цим і обумовлюються дві функції фінансів: розподільча та контролююча" [27][232].

Російські видатні фахівці в галузі фінансового права теж наводять у своїх підручниках визначення поняття "фінанси". Так, у підручнику за редакцією Н.І. Хімічевої фінанси визначаються як економічні грошові відносини щодо формування, розподілу та використання фондів грошових коштів держави, її територіальних підрозділів, а також підприємств, організацій та установ, необхідних для забезпечення розширеного відтворення та соціальних потреб, у процесі здійснення яких відбувається розподіл та перерозподіл суспільного продукту та контроль за задоволенням потреб суспільства [132][233]. При цьому зазначається, що "за своїм матеріальним вираженням фінанси являють собою грошові фонди держави, його територіальних підрозділів (суб'єктів федерації, муніципальних утворень), підприємств, організацій, установ, які використовуються з метою задоволення потреб суспільства та розвитку виробництва"[234].

Інший колектив авторів у підручнику за редакцією проф. О.М. Горбунової при визначенні терміна "фінанси" посилається на сучасний словник іноземних слів [283][235] і роботи відомих російських учених-економістів [138][236], визначаючи "фінанси" як "сукупність всіх грошових коштів, які знаходяться у розпорядженні підприємств, держави, а також система їх формування, розподілу та використання", яка виступає "економічним інструментом розподілу валового суспільного продукту та національного доходу" та виконує також функцію контролю за розподілом та використанням національного доходу [135][237].

Беручи до уваги різноманітність визначень поняття "фінансів" як в економічній, так і фінансово-правовій літературі, автори ще одного популярного російського підручника за редакцією О.Ю. Грачової зазначають, що "при будь-якому визначенні фінансів треба мати на увазі, що фінанси - це насамперед економічна категорія, для якої визначальне значення має її суспільна сутність. Тобто фінанси - це суспільні відносини, які складаються в процесі розподілу та перерозподілу вартості валового суспільного продукту та частини національного доходу у зв'язку з утворенням та використанням фондів грошових коштів" [134][238]. При цьому фінанси виконують також і контролюючу функцію, а метою фінансової діяльності держави та муніципальних утворень є "забезпечення виконання ними публічних функцій"[239].

Ще одне визначення поняття "фінанси", яке ми хочемо навести, надається у підручнику відомих російських юристів-фінансистів М.В. Карасьової та Ю.О. Крохіної: "Фінанси можна розглядати з економічної та матеріальної точки зору. У економічному аспекті фінанси - це економічні відносини, пов'язані з утворенням, розподілом та використанням централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів найрізноманітніших суб'єктів (держави, муніципальних утворень, підприємств, організацій тощо). В матеріальному аспекті фінанси являють собою грошові фонди держави, державно-територіальних і муніципальних утворень, підприємств, установ, організацій, які використовуються для матеріального забезпечення потреб суспільства та розвитку виробництва... У зміст фінансів включаються лише ті грошові відносини, які мають специфічну фінансову форму руху вартості, пов'язану з розподілом грошових доходів та накопичень, з формуванням та використанням певних фондів грошових ресурсів" [52][240].

Підсумовуючи наведене вище відзначимо, що порівняно з визначеннями поняття "фінанси", які наводяться фахівцями-економістами, точка зору юристів-фінансистів є більш однорідною. Так, визначаючи поняття "фінанси", процитовані вище автори сучасних підручників з фінансового права погоджуються з тим, що:

1) до фінансів слід відносити суспільні відносини, які виникають у процесі утворення, розподілу, перерозподілу та використання фондів коштів як держави, так і місцевого самоврядування всіх видів, а також фондів коштів підприємств, організацій та установ. При цьому необхідно чітко відокремлювати три види фінансів: "державні фінанси", "місцеві фінанси" (або ж фінанси місцевого самоврядування) та "фінанси підприємств і організацій";

2) фінанси відіграють роль економічного інструменту розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту та частини національного доходу. Тобто фінанси виконують розподільчу та перерозподільчу функцію у суспільних відносинах, а також функцію контролю за виконанням розподілу, перерозподілу та використання валового внутрішнього продукту та частини національного доходу;

3) метою утворення, розподілу, перерозподілу та використання фондів грошових коштів, які є матеріальною основою фінансів, є: матеріальне забезпечення потреб суспільства; виконання функцій та завдань держави та місцевого самоврядування всіх видів; розвиток виробництва.

На нашу думку, таке визначення фінансів необхідно розширити, щоб охопити також і суспільні відносини, які виникають у процесі утворення, розподілу, перерозподілу та використання фондів коштів, за рахунок яких задовольняються суспільні соціальні інтереси, визнані державою або органами місцевого самоврядування, і які в Україні не належать до державної чи комунальної (муніципальної) власності.

Тепер, коли ми з'ясували сучасне розуміння поняття "фінанси", розглянемо поняття "публічні фінанси", яке також має історичний шлях свого розвитку.