• вид розслідуваного злочину. Дана підстава для класифікації важлива для удосконалення і створення нових криміналістичних методик розслідування злочинів з описом типових слідчих ситуацій, характерних для даного виду діяння. Перспективною є класифікація укрупнених методик (одного класу, групи);
• повнота первинної інформації: сліди злочину (матеріальні та ідеальні) відбилися повно, неповно і не відбилися;
• наявність (відсутність) даних про особу, що вчинила злочин (підозрюваного, обвинуваченого), і потерпілого виявляється в залежності від суб'єктного складу, особистісних характеристик і інших елементів криміналістичної характеристики злочину — "особа злочинця", "особа потерпілого". За цією підставою, наприклад виділяється конфліктна слідча ситуація);
• наявність даних про спосіб, механізм злочину, що характеризує стан розслідування по одному з найважливіших його напрямків — предмету;
• етапи розслідування злочинів — первинний, наступний, завершальний — відображають особливості ситуацій, що складаються під впливом процесуальної форми провадження у справі, в залежності від накопичення доказової інформації, можливості її використання.

Підставами для класифікації слідчих ситуацій можуть бути особливості розслідування того або іншого виду злочину (табл. 2.6).

Таблиця 2.6. Підстави для класифікації слідчих ситуацій у залежності від класифікації злочинів і методик їх розслідування (клас, група, вид)

Клас злочинів

Група злочинів

Вид злочину

1. Проти особи

1.Насильницькі проти особи

1. Вбивство
2. Тілесні ушкодження
3. Зґвалтування
4. Інші

2. Інші

2. Економічні

1. Злочини проти власності

1. Привласнення, розтрата
2. Шахрайство

2. Проти законного порядку здійснення економічної діяльності

1. Податкові
2. Приховання валютних цінностей
3. Інші

3. Техногенні

1. Злочини проти навколишнього середовища (екологічні злочини)

1. Забруднення атмосферного повітря

1. Порушення правил охорони вод
2. Інші

1. Злочини проти безпеки виробництва

1. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою
2. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки
3. Інші

1. Злочини проти безпеки руху і експлуатації транспорту

1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, що керують автомобільним транспортом
2. Інші

1. Злочини проти суспільної безпеки

1. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки
2. Інші

1. Інші

4. Інші

Інші

Інші

У криміналістичній методиці слідчі ситуації можуть бути класифіковані також у залежності від виду слідчої дії, якій вони передували, або під час якої вони складалися при розслідуванні злочину визначеного виду. Наприклад, слідчі ситуації допиту обвинуваченого (підозрюваного) при розслідуванні умисного убивства (на відповідній стадії провадження в справі).

Виділення видів подібних і інших ситуацій тактико-методичного характеру дозволяє розширити і доповнити ними такий важливий у сучасних методиках розслідування елемент, як "особливості провадження окремих слідчих дій". Подібні класифікації можуть бути також використані для розробки рекомендацій щодо виходу зі складних слідчих ситуацій у процесі розслідування.

Класифікація слідчих ситуацій припускає використання класифікаційних основ, які випливають із криміналістичної характеристики даного виду злочинів, що вимагає комплексного підходу до досліджень проблем криміналістичної характеристики злочину і слідчої ситуації з метою розробки в методиках розслідування узагальнених, типізованих ознак слідчих ситуацій.

Специфічні ознаки, встановлювані в розслідуванні конкретного злочину, можна віднести до типічних за умови їх відповідності типовим ознакам, описаним у криміналістичній характеристиці відповідного виду злочину.

Елементи криміналістичної характеристики злочину в ряді випадків можуть виступати як одна зі складових слідчої ситуації (стану розслідування початкового етапу), сформованої в методиці розслідування визначеного виду злочину, наприклад, стосовно до особливостей первинної слідчої ситуації в розслідуванні убивств при відсутності трупа [45][152].

Можлива також класифікація слідчих ситуацій, заснована на специфічних ознаках елементів криміналістичної характеристики окремих видів злочинів, наприклад: 1) типові слідчі ситуації, розслідування привласнення, розтрати чужого майна; типові слідчі ситуації, характерні для методик розслідування привласнення, розтрати державного, колективного майна; 2) розслідування крадіжки: типові слідчі ситуації, характерні для методик розслідування крадіжок, вчинених із проникненням у приміщення і т. ін.

Можливі зміни в класифікації слідчих ситуацій, пов'язані з криміналістичними класифікаціями злочинів, а також розробкою нових напрямків класифікації, відомою мірою залежать від змін кримінального законодавства, вступу в дію нового Кримінального кодексу. Тому важливими стають дослідження криміналістичної характеристики криміналізованих діянь, розробка відповідних методик їх розслідування, класифікація в їх рамках слідчих ситуацій.

Поряд із розглянутими підставами для класифікації слідчих ситуацій одним з її критеріїв є "етапність розслідування".

Вивчення слідчих ситуацій у криміналістичній методиці викликало необхідність диференційованого підходу до періодизації розслідування в зв'язку з очевидним впливом умов, характерних для його етапів, на особливості формування слідчих ситуацій та їх вирішення.

Такий підхід здійснено на підставі використання даних опитування працівників слідчих органів внутрішніх справ різних регіонів [61][153], у результаті чого було встановлено, що переважна більшість респондентів (близько 92%) виділяє (чи згідні з цим) наступні етапи розслідування у кримінальних справах:

1) початковий етап (включає всі дії органа дізнання і слідства до моменту ухвалення рішення про вибір запобіжного заходу або пред'явлення особі обвинувачення хоча б по одному епізоду злочинної діяльності);

2) наступний етап (його зміст складають: слідчі дії й оперативно-розшукові дії, спрямовані на збирання достатніх доказів для пред'явлення обвинувачення особі в повному обсязі його злочинної діяльності; слідчі дії й оперативно-розшукові дії, які необхідно провести в зв'язку з реагуванням особи на обвинувачення і перевіркою зібраних доказів);

3) етап підготовки до закінчення розслідування (прийняття слідчим процесуальних рішень по окремих фактах і особах, що проходять у кримінальній справі — винесення постанов про порушення кримінальних справ і виділення їх в окреме провадження, постанов про відмову в порушенні справ по окремих фактах і т.п.);

4) заключний етап (виконання слідчим вимог ст.ст.217—222 КПК України і складання обвинувального висновку).

Дослідження публікацій, результатів інтерв'ювання слідчих на основі вивчення матеріалів розслідування, кримінальних справ дають підстави для побудови класифікації слідчих ситуацій з урахуванням особливостей окремих етапів розслідування злочинів.

Загальну класифікацію слідчих ситуацій, пов'язаних з окремими етапами розслідування, прийняттям процесуальних і криміналістичних рішень, можна представити в такий спосіб:

1. ситуації попередньої перевірки повідомлень і заяв про злочини;
2. ситуації при вирішенні питання про порушення кримінальної справи;
3. ситуації висування і перевірки слідчих версій і планування розслідування;
4. ситуації підготовки і проведення слідчих і організаційних дій (збирання, дослідження, оцінка і використання доказів);
5. ситуації забезпечення слідчим взаємодії з органом дізнання, наглядовими і контролюючими органами в розслідуванні злочинів;
6. ситуації пошукової діяльності слідчого;
7. ситуації призупинення кримінальної справи (по нерозкритому злочину);
8. ситуація поновлення припиненої кримінальної справи;
9. ситуації складання обвинувального висновку (аналіз матеріалів кримінальної справи);
10. ситуації, пов'язані з припиненням кримінальної справи.

Приведена класифікація слідчих ситуацій стосовно основних етапів розслідування може бути конкретизована в такий спосіб:

1. Слідчі ситуації, що складаються при розгляді матеріалів заяв і повідомлень про злочин:

1.1. досить підстав, справа порушена;

1.2. недостатньо підстав;

1.2.1 перевірочні дії:

1.2.1.1 відібрання пояснень;

1.2.1.2 витребування документів;

1.2.2 вирішення питання про:

1.2.2.1 порушення кримінальної справи;

1.2.2.2 при відмові в порушенні кримінальної справи;

1.3. ситуації при скасуванні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або порушенні кримінальної справи.

1.4. ситуації при об'єднання або виділенні кримінальних справ.

2. Слідчі ситуації, що складаються в стадії притягнення особи як обвинуваченого:

2.1. ситуації повного визнання обвинуваченим своєї вини;

2.2. ситуації відмови особи у визнанні вини;

2.3. ситуації часткового визнання обвинуваченим своєї вини.

3. Слідчі ситуації, що складаються в процесі подальшого розслідування злочинів у зв'язку зі зміною або доповненням обвинувачення.

3.1. непідтвердження певної події злочину, інкримінованого обвинуваченому;

3.2. недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочинів з числа поставлених йому в вину за постановою, винесеною раніше;

3.3. непідтвердження обставин, що обтяжують відповідальність;

3.4. встановлення обставин, що змінюють оцінку і кваліфікацію діяння (замах, закінчений злочин, повторний злочин, злочин, що продовжується);

3.5. встановлення обставин, що викликають необхідність зміни оцінки форми співучасті обвинуваченого в злочині;

3.6. встановлення обставин, що дають підстави для закінчення справи за реабілітуючими обставинами;

3.7. встановлення обставин, що пом'якшують відповідальність.

3.8. наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення обвинуваченим іншого злочину, який не було інкриміновано йому раніше.