Важливе значення має одержання соціально-економічної і демографічної характеристики адміністративної дільниці обслуговування, яка містить, разом із відомостями, отриманими при визначенні меж дільниці (географічне розташування на плані району, міста; розвиток інфраструктури; чисельність населення), такі питання: склад населення (вікові групи, міграція, рід занять, утворення), добробут населення, можливості проведення дозвілля, особливості організації роботи на підприємствах, організаціях і т. ін.

Знання зазначених відомостей необхідно для зіставлення з даними про вчинені злочини та правопорушення і виявлення їхньої взаємозалежності і взаємозумовленості. Порівняння даних про демографічну ситуацію та вчинені протиправні дії на адміністративній дільниці дозволяє дільничним інспекторам міліції глибше зрозуміти причини їх вчинення і  умови, які їм сприяли. Крім цього, вивчення соціально-економічних особливостей допоможе з усієї маси явищ такого роду виділити такі, що породжують на дільниці окремі види правопорушень (пияцтво, самогоноваріння, відсутність умов проведення дозвілля тощо). Соціально-економічна характеристика дільниці необхідна і для розробки заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків і помилок. Обсяг профілактичної інформації визначається в кожному конкретному випадку, у залежності від особливостей адміністративної дільниці.

З метою своєчасного виявлення осіб, які зловживають спиртними напоями, наркоманів, схильних до вчинення правопорушень у побуті, та інших правопорушників щомісячно дільничний інспектор вивчає та узагальнює:

• інформацію чергової частини міськрайвідділу про виїзди чергових нарядів міліції на побутові конфлікти;
• повідомлення травматологічних пунктів, бюро судово-медичних експертиз, інших установ органів охорони здоров`я про заподіяння тілесних ушкоджень на ґрунті сімейних конфліктів;
• скарги та заяви громадян, повідомлення посадових осіб про правопорушення, учинені в побуті, щодо яких винесені постанови про відмову в порушенні кримінальної справи;
• матеріали громадських формувань щодо осіб, схильних до вчинення правопорушень.

На ефективне виконання службових завдань важливий вплив має наступність інформаційного забезпечення. Її значимість значно зростатиме у випадках заміщення посад  дільничних інспекторів знов призначеними співробітниками. В наш час подібна інформація міститься у робочому зошиті дільничного інспектора. Певна інформація також знаходиться в картках обліку осіб, які профілактуються.

На жаль, на практиці дільничні інспектори  нерідко до заповнення цих документів ставляться формально. Таким самим, створюються додаткові проблеми для знову призначених дільничних інспекторів тому, що певний прошарок інформації залишається незафіксованим, а необхідні данні треба знову отримувати. Для цього потрібні не абиякий час та зусилля. Ось чому необхідно, щоб керівники місцевих районних відділів внутрішніх справ регулярно здійснювали перевірку ведення робочих зошитів, карток, інших матеріалів та стежили за їхнім належним оформленням. Це - один з шляхів удосконалення системи інформаційного забезпечення діяльності дільничного інспектора.

Крім перевірок, дільничними інспекторами проводиться аналітична робота. Старший дільничний інспектор, згідно до п. 2.9.4 Інструкції з організації роботи дільничного інспектора  міліції, затвердженої наказом МВС України № 802 [2], аналізує стан оперативної обстановки в мікрорайоні або зоні адміністративного обслуговування, узагальнює й оцінює результати роботи групи дільничних інспекторів за підсумками роботи за місяць, квартал, півріччя, рік і доповідає їх з пропозиціями начальнику відділу дільничних інспекторів. Існують певні методи збору інформації: спостереження і опитування. Аналітична робота сприяє усуненню недоліків та поліпшенню роботи дільничних інспекторів.

Що стосується джерел отримання інформації, то вони визначені в Законі України " Про інформацію" це  документи та інші носії інформації які являють собою матеріальні об'єкти, що зберігають інформацію; повідомлення засобів масової інформації; публічні виступи [107]. Як показали дослідження, дільничні інспектори міліції  черпають інформацію з різноманітних джерел. Основними з них є:

• довідкова картотека на осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд  і т. ін., наявна в черговій частині;
• оперативно-довідкові картотеки інформаційних центрів МВС;
• матеріали, отримані в результаті вивчення й оперативного відпрацьовування  адміністративної дільниці;
• результати перевірки дотримання громадянами паспортних правил, реєстрації за місцем проживання;
• книга обліку злочинів та пригод;
• журнали обліку осіб, затриманих і доставлених у чергові частини органів внутрішніх справ, і спеціальні приймальники-розподільники;
• матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи;
• справи про адміністративні правопорушення;
• матеріали, що надходять від співробітників карного розшуку, ВДСБЕЗ, слідства, паспортних апаратів, Департаменту виконання покарання;
• листи, повідомлення, заяви, скарги громадян і посадових осіб;

• матеріали громадських організацій і формувань (профспілкових організацій, трудових колективів, добровільних дружин, громадських пунктів охорони порядку);
• матеріали лікувальних закладів (наркологічних диспансерів, травматологічних пунктів);
• інформація, отримана в результаті проведення рейдів, спеціальних операцій тощо.

• У той же час дільничні інспектори міліції в практичній діяльності використовують із цих джерел одержання інформації лише деякі. Багато в чому таке становище пояснюється наявними помилками в організації  взаємодії між дільничними інспекторами міліції, співробітниками різних служб і підрозділів органів внутрішніх справ, трудовими колективами, громадськістю, населенням, та фактичною відсутністю організаційно-інформаційного забезпечення. В результаті проведеної систематизації джерел одержання інформації дільничними інспекторами міліції визначено, що найважливішими з них (залежно від обсягу одержаної інформації) є: повідомлення громадян і посадових осіб - приблизно 20 % інформації; повідомлення галузевих служб органів внутрішніх справ (карного розшуку, ВДСБЕЗ, ППС) - 20%; повідомлення під час обходів, рейдів і оперативного відпрацьовування адміністративної дільниці - 15%; повідомлення і результати роботи позаштатних співробітників міліції - 10%; інші джерела - 15%.

Варто підкреслити, що система обліку в органах внутрішніх справ має потребу в удосконаленні, оскільки має місце роз'єднаність інформації про правопорушників і правопорушення. Органи внутрішніх справ мають у своєму розпорядженні значну кількість відомостей про конкретні факти антигромадської поведінки, середовища, у якому практично формується особистість злочинця, проте ця інформація зосереджена по галузевих службах, у різноманітних документах. Інформація, що має важливе значення для проведення ефективної профілактичної роботи на дільниці, нерідко залишається невідомою дільничним інспекторам міліції. Проаналізувати її, знайти всі відомості, що стосуються однієї людини, особливо в великому місті без застосування сучасних методів і форм інформаційного забезпечення складно. Як результат - поведінка окремих осіб, що припускають антигромадську поведінку, створюють криміногенну ситуацію, не одержує належної оцінки і реагування. Нерідко не інформованість дільничних інспекторів міліції, наприклад, про звернення та виконання постанов про накладення адміністративного стягнення призводить до того, що повторні правопорушення, вчинені особами, оцінюються як вчинені вперше і застосовуються неадекватні, а тому неефективні, заходи впливу. Відсутність добре налагодженого механізму систематичного і регулярного одержання необхідної інформації дільничними інспекторами міліції ускладнює проведення роботи щодо попередження адміністративних правопорушень. Тому система одержання інформації має бути продумана (з урахуванням місцевих умов) і узгоджена з тими органами й організаціями, які мають таку інформацію.

Найважливішим організаційним засобом, який забезпечує одержання дільничними інспекторами міліції інформації, є паспорт на дільницю, який одночасно служить документом, де накопичується вся інформація про осіб, щодо яких здійснюється контроль і профілактична робота. У паспорті на дільницю фіксується соціально-економічна і демографічна характеристика дільниці, відомості про осіб, що знаходяться під профілактичним впливом дільничних інспекторів міліції, інша інформація, на основі якої після попереднього аналізу повинні розроблятися конкретні заходи щодо попередження правопорушень. В роботі запропоноване інформаційне забезпечення щодо обліку осіб, які знаходяться під адміністративним наглядом. (Додаток А).

Аналіз особливостей інформаційного забезпечення дільничних інспекторів в Україні показує, що крім тієї інформації, яка надходить до ДІМ постійно (чергова), є великий обсяг позачергової інформації.

Система організації інформаційного обміну дільничних інспекторів міліції, таким чином, може складатись з двох підсистем: підсистема чергової інформації та підсистема позачергової інформації. Саме такий поділ зумовлений, по перше, особливостями самої інформації, а, по друге, вимогами оперативно на неї реагувати або враховувати у своїй постійній роботі. Усі ці особливості виділені, відповідно до норм законодавства, яке, на цей час, регулює питання отримання і передачі інформації дільничними інспекторами міліції.

Проблеми вдосконалення інформаційного обміну та планування взаємопов'язані. Тому дослідження особливостей планування роботи ДІМ постає необхідним, особливо у зв'язку з тим, що планування має бути засноване на об'єктивній і якісній інформації.

За визначенням В.Д. Малкова: "Планування - загальна функція управління, що складається у визначенні цілей та завдань соціальних систем на попередній період діяльності та засобів їх досягнення у результаті усвідомлення існуючих проблем, оперування інформацією, прийняття специфічних управлінських  рішень - планів" [108, с. 12].

 Зміст планування як загальної організації процесу управління в ОВС можна представити так, як показано на рис. 2.3.

Характерні (особливі) риси планування:

• доцільність (складається в уточненні дій, що є засобом для реалізації певної цілі);
• виконуваність ( підбір засобів, необхідних для реалізації цілі з точки зору реальної можливості їх застосування);
• внутрішня відповідність, коли засоби, спрямовані на реалізацію завдань, взаємопов'язаних між собою;
• оперативність;
• безпосередність та якість, що складається з уточнення завдань у доступній формі;
• еластичність (або гнучкість плану), що міститься у можливості внесення змін у  план в залежності від ситуації;
• докладність, що забезпечує задоволення конкретних потреб;

• довготривалість, яка охоплює правильно визначений період часу, та робить можливим намітити перспективу на майбутнє;
• терміновість, як інструмент ритму роботи та фактор їх координації;
• комплексність, яка складається з охоплення планом усіх завдань, які вирішують певні підрозділи ОВС, діяльність яких планується;
• раціональність, що означає достатнє інформаційне забезпечення планування.

Значення планування в діяльності органів внутрішніх справ можна показати наглядно (рис. 2.4.).