Використання праці неповнолітніх засуджених не має на меті отримання прибутку підприємствами виховної колонії, а спрямоване, передусім, на здобуття вихованцями навичок праці та спеціальності. Оскільки переважна більшість неповнолітніх потрапляють до місць позбавлення волі, не маючи ніякої професії, вони отримують її у виховних колоніях. При них функціонують професійно-технічні училища або їх філії, підпорядковані Міністерству освіти і науки України, які готують фахівців більш як 20 робочих професій, уживаються заходи до підвищення і переорієнтації професійної підготовки неповнолітніх засуджених на підготовку фахівців за спеціальностями, які користуються попитом на сучасному ринку праці. Методика навчання в колонії передбачає можливість одержання професії або в ПТУ, або протягом робочого дня безпосередньо на виробництві - на курсах професійного навчання.

Мінімальні стандартні правила ООН щодо здійснення правосуддя стосовно неповнолітніх ("Пекінські правила"), Європейські в'язничні правила спеціально наголошують на тому, що освіта засуджених має бути інтегрована в освітню систему країни, кожна установа має запроваджувати програми освіти, які розширюють перспективи успішної соціальної реінтеграції, сприяють поліпшенню поведінки, посиленню почуття власної гідності, допоможуть неповнолітнім здобути повноцінну освіту, продовжити навчання і знайти своє місце у суспільстві.

Для нормативного врегулювання цього питання Державним департаментом України з питань виконання покарання разом з Міністерством освіти України підготовлено і затверджено Положення про умови навчання та отримання базової та повної загальної середньої освіти особами, засудженими до позбавлення волі, у загальноосвітніх навчальних закладах при установах кримінально-виконавчої системи (2002 р.).

Більше 80 % неповнолітніх, які відбувають покарання у виховній колонії, не мають загальної середньої освіти, тому для них створені загальноосвітні школи трьох ступенів. У них обладнані комп'ютерні класи, організовано роботу предметних гуртків. Заняття в загальноосвітній школі проводяться за програмою середніх загальних шкіл з денною формою навчання. Для педагогічно занедбаних вихованців, які ніде і ніколи не вчилися, не вміють читати і писати, організовані класи вирівнювання знань. Підручниками, зошитами та письмовим приладдям вихованці забезпечуються безоплатно (ч. 3 ст. 125 КВК). Нині щорічно понад 400 засуджених неповнолітніх отримують базову, а близько 300 - повну загальну середню освіту. У сучасних умовах виникає можливість одержання вищої освіти. На період проходження державної підсумкової атестації вихованці звільняються від роботи на строк, передбачений законодавством (ч. 2 ст. 126 КВК, ст. 211 КЗпП України).

Професійно-технічне і загальноосвітнє навчання заохочується і враховується при визначенні ступеня виправлення засуджених (ч. 4 ст. 126 КВК), тому педагогічні працівники загальноосвітніх і професійно-технічних закладів надають значну допомогу адміністрації колонії в соціально-виховній роботі з ними.

Ця робота покликана впливати на духовний і фізичний розвиток засуджених, корегувати їхню поведінку з метою досягнення позитивних змін особистості, зниження психотравмуючого впливу умов відбування покарання, допомагати у вирішенні соціальних проблем, сприяти поновленню і розвитку соціально-корисних зв'язків, підготовці до життя після звільнення.

Великі надії при цьому покладаються на психологічну службу виховної колонії, співпрацю з громадськими та релігійними організаціями, центрами соціальних служб для молоді, їх службами супроводу в різних регіонах з комплексними та спеціальними програмами допомоги неповнолітнім, закладами соціальної реабілітації для осіб, звільнених з місць позбавлення волі, благодійними недержавними фондами.

Питання та завдання для самоконтролю

1.  Які правові інститути в сучасному законодавстві дозволяють звільнити жінку від відбування кримінального покарання?
2.  В яких установах відбувають покарання жінки, засуджені до позбавлення волі?

1.  Визначте соціально-демографічні, кримінально-правові, психологічні характеристики жінок, які відбувають покарання у виді позбавлення волі.
2.  У чому, на Вашу думку, полягають труднощі соціальної адаптації жінок після звільнення з місць позбавлення волі?
3.  Який існує порядок направлення і переміщення неповнолітніх засуджених до позбавлення волі із слідчих ізоляторів до виховних колоній?
4.  Розкрийте кримінально-правову і соціально-демографічну характеристику осіб, що відбувають позбавлення волі у виховних колоніях.
5.  Визначте особливості тримання неповнолітніх засуджених відносно основних засобів виправлення і ресоціалізації (режиму, суспільно-корисної праці, соціально-виховної роботи, загальноосвітнього та професійно-технічного навчання, громадського впливу) і порядку звільнення.