3. Криміналістичні обліки та їх характеристика
Сторінки матеріалу:
- 3. Криміналістичні обліки та їх характеристика
- Сторінка 2
Характеризувати криміналістичні обліки будемо за групами, сформованими залежно від функціональних ознак, а саме:
- Оперативно-довідкові.
- Криміналістично-розшукові.
- Довідково-допоміжні. Оперативно-довідкові обліки
В їх основу покладено зовнішні очевидні, візуальні ознаки осіб, предметів, речей, виробів тощо.
Наприклад, відео- і звукозаписувальна апаратура, годинники тощо мають заводські номери, маркування із зазначенням заводу-виготовлювача, часу та місця випуску.
Ознаки таких об'єктів реєстрації описуються безпосередньо слідчими і працівниками оперативних апаратів (на відміну від криміналістичних обліків, коли інформаційні ознаки об'єктів виявляються способом спеціальних досліджень або експертизою).
Алфавітний (прізвищний) облік зводиться до заповнення алфавітної картки зі слів особи, що реєструється, або за матеріалами справи, або за складеною розшукною карткою.
До алфавітної картки заносяться такі відомості: персоногра-фічпі та демографічні дані; наявність судимості; амністії; місце відбуття покарання; час затримання, суду, період відбуття покарання; номер кримінальної справи; підстави умовно-дострокового звільнення або дата смерті; перебування в розшуку, підстави до такого, час, ініціатор розшуку; час затримання (ким, коли, де, за що, які вживалися заходи тощо).
Об'єкти алфавітного обліку:
- особи, що вчинили злочин, незалежно від виду запобіжного заходу;
- засуджені або ті, що відбувають покарання;
- оголошені в розшук;
- особи, кримінальні справи щодо яких закрито за нереабілі-туючими підставами тощо;
- особи, що вчинили суспільно небезпечні діяння, але поміщені в психіатричну лікарню для примусового лікування.
Алфавітні картки на цих об'єктів заводяться в ІБ (бюро) головних управлінь та управлінь МВС України в областях.
УПБ (Головному інформаційному бюро) МВС України на державний (всеукраїнський) прізвищний облік ставлять:
- засуджених до всіх видів позбавлення волі;
- засуджених іншою державою і переданих Україні для відбуття покарання;
- засуджених до позбавлення волі умовно чи з відстроченням виконання вироку (покарання);
- оголошені в розшук.
Правила систематизації прізвищних картотек Всі картки розкладають за початковими буквами (літерами), а в середині прізвищних відділень - за алфавітом початкових літер імен, із деталізацією за роками народження (починаючи зі старших).
Порядок і правила оформлення запиту
Якщо особа, що потребує перевірки тривалий час мешкала на певній території, тоді запит доцільно скерувати ІБ обласного УВС (за місцем проживання, арешту чи затримання).
Якщо внаслідок перевірки за регіональним обліком особа серед судимих не значиться, то перевірка проводиться за централізованим (державним) обліком у ГІБ.
Запити оформлюють на спеціальних бланках (вимогах) і повинні заповнюватися на кожну особу окремо.
Якщо перевірговані мають декілька прізвищ, то запит складають на кожне прізвище з переліком усіх інших установних даних.
Прізвище, ім'я, по батькові пишуть в називному відмінку друкованими літерами.
За наявності підстав особу, інформація на яку заноситься в алфавітну картку, дактилоскопіюють і фотографують за правилами сигналедичного знімання.
Тому до алфавітної картки заносять дактилоформулу, яка служить кодом на звернення до дактилоскопічної, а також до портретної картотеки.
Перевірка за дактообліком і портретною картотекою дає змогу уточнити або встановити всі наведені у прізвищній картотеці відомості, якщо особа відмовляється назвати їх або дає неправдиву інформацію.
Дактилоскопічний облік
Йому підлягають особи, що були заарештовані, засуджені до позбавлення волі, а також затримані за бродяжництво та жебрування (жебрацтво).
Дактилооблік зводиться до такого: на спеціальному бланку -дактилокарті розміщують фарбовані десять відбитків пальців правої та лівої рук у певному порядку.
Потім виводять дактилоскопічну формулу - її головну та додаткову частини.
Існує кілька видів дактилоскопічного обліку.
Якщо для обліку відбирають усі десять відбитків пальців, то облік зветься десятинальцевим.
У ньому розкладання (систематизація карток) проводиться за дактилоформулою, що слугує, як уже наголошувалося, кодом реєстрації.
Дактилоскопічний облік, в якому використовують тільки п'ять відбитків пальців, називається п'ятипальцевим.
Систематизація карток у картотеці ведеться спершу згідно з належністю відбитків до правої та лівої рук, а в середині кожної групи - за спеціальною формулою.
Якщо систематизація карток здійснюється за одним відбитком пальця, то картотеку називають однопальцевою.
Існують також картотеки поверхонь долонь, одначе в МВС України вони не ведуться.
Можливі картотеки відбитків окремих частин обличчя - губ, кінчика носа, вушної раковини, лоба.
Як уже наголошувалося, дактооблік ведеться паралельно з алфавітним обліком тими ж органами тих самих рівнів.
Дактилоскопічний десятипальцевий облік сприяє встановленню:
- особи арештованих і затриманих;
- особи загиблих, убитих, померлих невідомих (невстанов-лепих) громадян;
- особи людини, яка підозрюється у вчиненні злочину, якщо па місці події він залишив придатні для ідентифікації сліди не менше восьми пальців рук.
Для перевірки за дактилообліком заповнюються дактило-карта і вимога (запит).
Відтиски пальця, його візерунків повинні бути чіткими, проводяться з повним прокочуванням нігтьової фаланги від краю до краю нігтя, із захватом 3-4 мм подальшої фаланги пальця.
Під час дактилоскопування трупа вбитої, загиблої чи померлої невстановленої особи в дактокарті вказуються наближений вік, зріст, особливі прикмети і дата виявлення трупа.
Якщо у перевірюваних осіб відсутні пальці або долоні (кисті) руки, у відповідних квадратах дактилокарти робиться запис із зазначенням часу (рік, місяць) їх утрати.
Пошук початкових дактилокарт зі збереженими пальцями відбувається за допомоги головної частини дактилоформули, що виводиться за спеціальною таблицею.
Перевірка за централізованою дактилокартотекою має відбуватись лише після звернення до регіонального обліку.
Якщо в особи є каліцтва, шрами, ушкодження на руках, то все це зазначається на звороті дактилокарти.
Дактилоскопічну картотеку слідів пальців рук із місць не-розкритих злочинів централізовано, вона - однопальцева.
Систематизація карток здійснюється за спеціальною формулою або цифрами-кодами на картках, на яких наклеєно відбиток.
Для пошуку карток використовуються технічні системи, зокрема ЕОМ. Картотека формується таким чином: виявлений па місці події слід (один або кілька) фотографують у натуральну величину і друкують знімки (у чотирьох примірниках).
Один знімок заносять до місцевої картотеки, а інші направляють до області (НДЕКЦ) та центру (ДНДЕКЦ МВС України).
Дактилоскопічна картотека осіб, поставлених міліцією на облік, формується на основі Положення про адміністративний нагляд за особами, які звільнились із місць ув'язнення.
Таких осіб дактилоскопіюють та фотографують.
Картки вливають у місцеву картотеку РВ (МВ) внутрішніх справ та області, а фотознімки наклеюють в альбоми, які зберігають в РВ (МВ) внутрішніх справ, лінійних відділах міліції на залізиичному траїіспорті.
Картки систематизують звичайним способом - за формулою або прізвищем.
Облік осіб за ознаками зовнішності на базі відеозаписів (відеобанки і відеотеки)
Відео- і фотозображення осіб, засуджених за вчинення злочині в (зокрема "злодіїв у законі" і "кримінальних авторитетів"):
- особи, що вчинили вбивства, розбійні напади, грабежі, рекет, зґвалтування;
- кишенькові злодії; ті, що скуповують крадене;
- крадії транспортних засобів;
- наркомани, власники кубел та ін., що перебувають під ад-міністративним наглядом.
Відеотеки і фототеки створюються в ініціативному (а не обов'язковому) порядку за наявності спеціалістів і технічної бази - па регіональному та місцевому рівнях (в НДЕКЦ тощо). Централізованого обліку в Україні поки що немає.
Облік адміністративно-правових порушень та осіб, які їх учинили, ведуть органи міліції, а вся інформація концентрується в АБД (автоматизованому банку даних) - область, АБД - центр.
Для формування єдиного банку даних до 1985 р. існувала картка "Профілактика - пошук - 2".
Зараз уведено стандартну картку збирання адміністративної інформації "ШК-АП" (інформаційно-пошукова картка на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення).
Зміст інформаційної картки: відомості про порушника, ознаки його зовнішності, персонографічні дані, відомості про характер, місце і час учинення правопорушення.
Картка ШК-АП заповнюється тільки на особу, яка підлягає адміпарешту або офіційному попередженню.
Картка на особу та адміністративне правопорушення заноситься до картотек, які класифікуються за прізвищами або способами вчинення адміністративного правопорушення.
В ШК-АП зберігаються ознаки словесного портрета, такі самі як в інших обліках.
Тому ця картотека узгоджується з алфавітною, а через неї -з дактилоскопічною та іншими, в яких фіксується зовнішність осіб за ознаками словесного портрета.
Облік правопорушень і злочинів, учинених іноземцями, особами без громадянства і громадянами України, що постійно проживають за кордоном, а також щодо цих осіб ведеться з метою накопичення, збереження й надання інформації в заінтересовані служби відповідних органів.
Облік формується як у ирізвищній, так і в дактилоскопічній картотеках, а також у централізованій автоматизованій системі (АІС) "Кримінал-1", що дозволяє значно прискорити опрацювання й отримання узагальненої інформації.
Облік крадених, загублених і вилучених номерних речей та виробів, антикваріату (годинники, фото-, кіно-, відеотех-ніка, автотранспорт тощо) здійснюється описом ознак і номера об'єкта, його особливих прикмет, матеріалу, кольору, ступеня експлуатації тощо.
У картотеці картки класифікуються за:
- видом об'єкта;
- моделлю об'єкта;
- номерами та іншими ознаками об'єкта. Криміналістично-розшукові обліки
Облік за способом учинення злочинів ведеться на картках
мое.
У картці описуються спосіб дії злочинця та сліди, залишені па місці події.
Спосіб учинення злочину або адміністративного правопорушення передбачено в кожній інформаційно-пошуковій картці збирання інформації для формування єдиного банку даних (ЄБД).
Знання способу вчинення злочину дозволяє робити припущення щодо професійних навичок та окремих ознак зовнішності злочинця з метою його пошуку.
Облік осіб, що пропали безвісти, невпізнаних трупів, невідомих хворих і дітей є централізованим і побудованим на використанні ознак зовнішності та одягу.
Картка на особу, що пропала безвісти, містить персоногра-фічні, соціально-побутові та виробничі відомості, що їх слідчий одержує із заяви родичів та близьких, а також за місцем роботи такої особи.
Фотознімки (якщо вони є у близьких чи у відділі кадрів) заносять у картотеку, а також до альбому осіб, що пропали безвісти.
Картку направляють до картотеки області, а альбоми зберігають тільки на місцях.
Отже, обліку підлягають:
- особи, що зникли без очевидних на це причин, місцеперебування і доля яких невідомі;
- особи, які втратили зв'язок із родичами;