-   вели бухгалтерський облік господарської діяльності. Вирішуючи питання, хто може бути допитаний у справі як

свідок, необхідно звернутися до документів первинного обліку та бухгалтерського оформлення.

Вирішуючи питання про порядок допиту свідків службових осіб, слідчий виходить із тактичних міркувань.

• Вочевидь, немає необхідності розпочинати допити з керівників суб'єкта господарської діяльності, які надали фіктивні (спотворені) відомості про характер і результати господарської діяльності в цілому чи окремого виду такої діяльності та приховали об'єкти оподаткування.

Позиція таких осіб слідству вже відома, зокрема з їхніх пояс
 

 
 
нень податковій інспекції, чи з пояснень на стадії дослідної перевірки.

• Тому бажано розпочати допит із двох категорій осіб:

• працівників, які проводили господарські операції щодо виготовлення продукції, виконання будівельних робіт і надання послуг, здійснювали купівлю-продаж товарів, брали участь у наданні транспортних послуг;
• працівників, які вели облік та аналізували економічну діяльність суб'єкта господарювання.

Під час допиту свідків - працівників першої групи бажано з'ясувати:

-    характер кожної господарської операції;

-    на якій підставі вана проводилася;

-    хто брав участь в її проведенні;

-    за які кошти вона проводилась;

• вартість сировини і витрат щодо її переробки, розміри використання енергоресурсів, транспортні витрати, передбачені і непередбачені втрати виробництва;

-    який економічний ефект кожної господарської операції;

• чи обчислювались економічні наслідки для суб'єкта господарювання;
• як обчислювало керівництво суб'єкта господарювання наслідки діяльності;
• в яких документах відображений рух матеріальних цінностей, розрахунки;

-    хто складав такі документи.

У разі необхідності свідкові пред'являються необхідні документи і з'ясовується правильність запису в них. Якщо на цій стадії виявиться, що показання цих свідків не відповідають поясненням службових осіб, що їх вони давали перевіряючим, що виявили ухилення від сплати податків, свідкам ставляться відповідні додаткові запитання.

Свідками другої групи виступають працівники бухгалтерії, які ведуть облік, готують звіти, аналізують економіку підприємства.

У цих свідків з'ясовується:

• від кого надійшли документи на кожну господарську операцію;

-    про які операції до них не надійшли документи;

-чи виявляли вони розходження в даних господарської Діяльності, що надходили з банку, з даними обліку, які відображалися згідно з собівартістю продукції, та з якого розрахунку визначалася реалізаційна вартість;
 

• чи відображався в документації про реалізацію розмір податку, куди відносилися ці кошти, як відображалися наслідки господарської діяльності в балансі бухгалтерського обліку;
• хто готував декларації в податкову інспекцію, звідки бралися відомості і чи відповідають вони даним первинного обліку;
• який вплив па підготовку даних, пов'язаних зі сплатою податків та розрахунків, пов'язаних з платежами до бюджету, здійснювали головний (старший) бухгалтер і керівники підприємства (організації);
• чим вони пояснювали свої дії, чим пояснюється неподання декларації про прибутки та інших розрахунків податковій інспекції та перерахування (або несвоєчасне перерахування) податків до бюджету;
• чи не чинився на них тиск із метою викривлення наслідків господарської діяльності;

-    який розмір приховання оподатковуваних об'єктів;

• чи правильним було застосування податковим інспектором ставки податку;
• яка сума податкового платежу, що підлягає стягненню з прихованих об'єктів;
• чи є в допитуваних аргументи щодо заперечення висновків податкового інспектора;
• чи оскаржувалися ці висновки в господарському суді, і якщо так, то якими були результати розгляду справи;
• умисел на приховання об'єктів оподатковування та ухиляння від сплати податків, мотиви такої діяльності.

Наведений перелік питань, які з'ясовуються допитом свідків цих двох груп, не є вичерпним; він може змінюватися залежно від інформації, наявної в матеріалах справи, які потребують з'ясування.

> Подальша робота з розслідування справи зводиться до встановлення вини посадових осіб у неподанні податкових декларацій, заниження (приховування) об'єктів оподаткування і на цій підставі завдання шкоди державі у великих чи особливо великих розмірах.

Так:

1. отримавши дані про приховування прибутків від господарських операцій, проведення господарських операцій в обхід обліку господарської діяльності, про фальшування розрахунків, пов'язаних з оподаткуванням,
2. маючи висновки ревізорів, документи первинного обліку, які свідчать про приховування об'єктів оподаткування особами, па яких покладено обов'язки пред'являти декларації про наслідки господарювання і розрахунки щодо об'єктів оподаткування та забезпечувати сплату податків до бюджету,- слідчий конкретизує вину посадових осіб.

Такими суб'єктами відповідальності у справах щодо несплати податків юридичними особами, як уже зазначалось, є:

1)   головний (старший) бухгалтер,

2)   керівник структури підприємницької діяльності,

3)  особи, які підписують податкові декларації та розрахунки, 
пов'язані з подальшою сплатою податків, визначенням їх роз- 
міру.

Допитом цих осіб, окрім іншого, з'ясовується:

-    характер діяльності суб'єкта господарювання;

-    розподіл обов'язків між окремими службовими особами;

• характер господарських операцій, проведення яких обумовлює отримання прибутків і сплату податків до державного бюджету;
• собівартість продукції та вартість її під час реалізації, прибутку від торгових операцій;

-    факт відображення в бухгалтерському обліку прибутків;

-    правильність фіксування затрат в обліку;

-   своєчасність та обґрунтованість розрахунків щодо прибутків і відрахувань податків.

Після цього з'ясовуються:

1)  обставини ухилення від подання податкових декларацій 
та розрахунків,

2)  місце переховування об'єктів оподаткування.

Для спонукання допитуваних давати правдиві показання їм можуть:

• пред'являтися документи бухгалтерського обліку та інші розрахунки, які свідчать про приховування об'єктів оподаткування, прибутків;
• відповідні витяги з законодавчих актів, що порушені допитуваними;

-   показання інших, раніше допитаних у справі осіб тощо.

У Після допиту наведених вище осіб, зокрема тих, які надіслали до податкової інспекції неправдиві розрахунки за наслідками господарської діяльності або ухилилися від подання декларації,! про прибутки взагалі, з урахуванням їхніх показань, або ж коли вони надали на своє виправдання додаткові документи чи інформацію, може виникнути необхідність // допиті працівників податкової інспекції, ревізорів, аудиторів.

Угоді допитів необхідно одержати відповіді па такі питання;

1. чи були предметом перевірки ці пояснення і яку дано їм оцінку;
2. чи належать ці пояснення до виявлених ухилень від сплати податків, приховування об'єктів оподаткування за суттю і відносно часу, до якого належать ухилення від сплати.

Під час розслідування у кримінальних справах про податкові злочини у показаннях допитуваних осіб часто виявляються суттєві суперечності.

У таких випадках виникає необхідність у проведенні очних ставок.

Необхідно пам'ятати, що застосовувати очну ставку як засіб усунення суперечностей чи прогалин у доказовій базі необхідно лише у виняткових випадках, використавши для цього всі інші можливості, оскільки очна ставка пов'язана з певним тактичним ризиком:

-- відмови добросовісних осіб від раніше даних правдивих показань;

• зміна ними раніше даних показань на користь осіб, які не співпрацюють зі слідством;
• давання в подальшому ними помилкових або неправильних показань, внаслідок психологічного впливу на них під час очної ставки з боку тих, хто протидіє встановленню істини у справі тощо.

> Важливим засобом забезпечення розслідування у кримінальних справах про ухилення від сплати податків є призначення і виконання бухгалтерської експертизи.

Якщо має місце належна повнота ревізійних матеріалів, а компетентність осіб, які проводили перевірку повноти сплати податків, не породжує сумнівів, то потреби у призначенні такої судової експертизи немає.

Однак, якщо у справі з'являються посилання службових осіб:

• па помилковість висновків працівників податкової інспекції, ревізорів;
• па неправильну методику розрахунків, виникає необхідність у призначенні й проведенні бухгалтерської (економічної) експертизи.

Про призначення експертизи слідчий виносить відповідну постанову, з якою необхідно обов'язково ознайомити обвинувачених і підозрюваних.

У разі потреби слід надати можливість експертам одержати додаткові свідоцькі пояснення від причетних до розслідуваного злочину осіб, зокрема про господарські операції, пов'язані з ухиленням від сплати податків.

Така додатково одержана за участі експертів інформація, незалежно від її протоколювання допитом, повинна бути окремо відображена в акті експертизи, а саме:

1. хто давав додаткові пояснення під час виконання експертизи;

2)   про характер пояснень;

3)   про наслідки перевірки експертами цих пояснень.

Під час ознайомлення з постановою про призначення судово-бухгалтерської експертизи необхідно надати можливість обвинуваченим (підозрюваним) поставити на вирішення експертів свої питання, якщо такі є, або ж навіть безпосередньо дати свої окремі пояснення з тих чи інших питань, звичайно у присутності слідчого.

Остаточна редакція питань експертам є компетенцією слідчого.

Користь для розслідування експертизи залежить не від кількості поставлених питань, а від вирішення основних питань, пов'язаних із з'ясуванням:

1)   факту приховування об'єктів оподаткування;

1. способів відображення цих діянь у документах бухгалтерського обліку;
2. розміру завданої шкоди державі через ухилення від сплати податків.

На вирішення експерта-бухгалтера можна поставити такі питання:

• чи вірно відображені в бухгалтерській звітності суб'єкта господарської діяльності наслідки проведення певних господарських операцій за певний період часу та чи правильно визначено прибуток від цих операцій?
• чи вірно визначено собівартість продукції та інші витрати щодо певних торговельних, посередницьких операцій, надання послуг і чи вірно визначено розмір прибутку?
• які перекручення в бухгалтерській звітності вели до приховування об'єктів оподаткування та які економічні наслідки вони породили?
• чи обґрунтованими є висновки акта податкової інспекції з перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства (організації) про приховування об'єктів оподаткування та несплату податків до бюджету?

-  чи відповідає податкова декларація суб'єкта господарювання фактичним показникам фінансово-господарської діяльності, відображених у бухгалтерській звітності та -додатково представленими документами?