Правовою основою для здійснення господарської діяльності державними сільськогосподарськими підприємствами є статут підпри­ємства та чинне законодавство, яке регламентує його діяльність. Дер­жавне сільськогосподарське підприємство зобов´язане приймати та ви­конувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої про­грами, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвит­ку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з по­квартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.

Законом України «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб» від 15 грудня 2005 р. Хе 3205 визначе­но поняття державного замовлення, що являє собою засіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договір­ній) основі складу та обсягів товарів, робіт і послуг, необхідних для за­безпечення пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на її поставку (закупівлю) серед підприємств, організацій та інших суб´єктів господарської діяльності України всіх форм власнос­ті. Правовою формою реалізації державного замовлення є державний контракт - договір, укладений державним замовником від імені дер­жави з виконавцем державного замовлення, в якому визначаються еко-

14* номічні і правові зобов´язання сторін і регулюються взаємовідносини замовника і виконавця.

Поставки товарів, робіт і послуг для пріоритетних державних по­треб забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються для цього. Для закупі­вель товарів, робіт чи послуг державне сільськогосподарське підприєм­ство застосовує процедури закупівель, визначені у постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про закупівлю това­рів, робіт і послуг за державні кошти» від 17 жовтня 2008 р. № 921.

Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється у вітчизняних ви­робників або їх представників, дилерів, дистриб´юторів, які визнані та­кими відповідно до укладених договорів, а у разі, коли товари, роботи і послуги не виробляються (не виконуються, не надаються) на терито­рії України, — у виробників товарів, виконавців робіт і надавачів по­слуг—нерезидентів або їх офіційних представників.

Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється за такими принци­пами: максимальна економія та ефективність; добросовісна конкурен­ція серед учасників; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівлі; недискримінація учасників; об´єктивна та неупереджена оцінка тендер­них пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. Пра­вовою основою зазначеного процесу виступає постанова Кабінету Мі­ністрів України «Про державне замовлення на закупівлю товарів, ви­конання робіт, надання послуг для державних потреб у 2009 році» від 22 квітня 2009 р. № 384, якою визначено обсяги фінансування та пріо­ритетні напрями державного замовлення у 2009 р.

Фінансовий план державного сільськогосподарського підприєм­ства підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому органами, до сфери управління яких вони входять. Органи, до сфери управління яких входять державні сільськогосподарські підприємства, надають Міністерству економіки України до 1 серпня року, що передує планованому, зведені показники фінансових планів та фінансові плани у розрізі окремих державних сільськогосподарських підприємств, які входять до сфери їх управління.

Кошти, одержані від продажу майнових об´єктів, що належать до основних фондів державного сільськогосподарського підприємства, ви­користовуються відповідно до затвердженого фінансового плану. Спи­сання з балансу не повністю амортизованих основних фондів, а також прискорена амортизація основних фондів державного сільськогоспо­дарського підприємства можуть проводитися лише за згодою органу, до сфери управління якого входить дане підприємство. Державні сіль­ськогосподарські підприємства утворюють за рахунок прибутку (дохо­ду) спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов´я­заних з їх діяльністю: амортизаційний фонд; фонд розвитку виробниц­тва; фонд споживання (оплати праці); резервний фонд; інші фонди, передбачені статутом підприємства. Порядок використання цих фон­дів визначається відповідно до затвердженого фінансового плану.

Розподіл прибутку (доходу) державних сільськогосподарських під­приємств здійснюється відповідно до затвердженого фінансового пла­ну. У фінансовому плані затверджуються суми коштів, які направля­ються державі як власнику і зараховуються до Державного бюджету України. Органи, до сфери управління яких відносяться державні сіль­ськогосподарські підприємства, до 15 липня року, що передує плано­вому, надають Кабінету Міністрів України інформацію про обсяги пе­рерахування прибутку державних сільськогосподарських підприємств для їх врахування при формуванні державного бюджету.

Збитки, завдані державному сільськогосподарському підприємству внаслідок виконання рішень органів державної влади чи органів місце­вого самоврядування, які було визнано судом неконституційними або недійсними, підлягають відшкодуванню зазначеними органами добро­вільно або за рішенням суду.