Разом з тим для скасування податкової застави необхідні певні організаційно-правові передумови, а саме: удосконалення функціонально-правового механізму арешту активів, які в свою чергу нададуть можливість вирішити ряд практичних організаційно-правових проблем, пов'язаних із застосуванням органами ДПС арешту активів [96, с. 112-118; 253-255]. Сутність такого удосконалення виявляється в удосконаленні порядку попереднього адміністративного затримання активів платника податків, який застосовується за рішенням податкового керуючого, що затверджується керівником органу ДПС, співробітників інших правоохоронних органів на підставах, що чітко визначені у податковому законі. Об'єктом попереднього адміністративного затримання активів можуть бути активи платника податків, що не має податкового боргу, але порушує норми податкового законодавства, що може призвести до позбавлення можливості ухилення від сплати податків. Також об'єктом затримання можуть бути активи як податкового боржника так і третьої сторони (його дебітора) в частині, що належить податковому боржнику і на строк до 48 годин із наступним їх арештом за рішенням податкового керуючого на строк до усунення порушення норм податкового закону, погашення податкового боргу. При цьому правовою підставою для застосування такого арешту активів платника податків необхідно визначити порушення норм податкового законодавства, у т. ч. щодо несвоєчасності сплати податкових платежів і встановленого порядку податкового адміністрування. Враховуючи зазначене, об'єктом адміністративного арешту активів повинні стати активи не лише податкових боржників, але й платників податків, які мають інші порушення вимог податкового закону та своїми діями створюють ризики невиконання податкового обов'язку в майбутньому (умисне неподання необхідної інформації, недопущення до законної виїзної перевірки тощо) [214, с. 73-79].

З метою уникнення проблем правозастосовної практики пов'язаної із незаконністю, безпідставністю, корупційністю необхідно передбачити адміністративну та кримінальну відповідальність посадових осіб податкових органів щодо незаконності прийняття рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків та спричинення йому шкоди незаконними діями. При цьому зазначені вище деліктні норми повинні мати матеріальний склад правопорушення, що передбачає встановлення причинного зв'язку між незаконними діями посадової особи та спричиненими наслідками.

Адміністративний арешт активів платника податків повинен бути строковим, разом з тим строк повинен визначатися податковим керуючим на підставах законності, доказовості, адміністративної та економічної доцільності, наприклад, до усунення порушення норм податкового закону, погашення податкової заборгованості, на строк до сплати повної доведеної (узгодженої) суми податкового зобов'язання тощо.

Удосконалення правового інституту арешту активів ґрунтується на світовій практиці застосування запобіжних і припинювальних заходів у вигляді арешту майна (активів) платників податків. У зв'язку з цим пропонується:

- внести зміни до п. 9.1.1 ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ): замінити слова "податкового боргу" на "податкового зобов'язання", як більш ширшого поняття;

- внести відповідні зміни до ст. 9 Закону № 2181-ІІІ щодо встановлення механізму правового регулювання попереднього адміністративного затримання активів платника податків;

- вирішити правове питання прийняття рішення щодо застосування арешту активів платника податків податковим керуючим у випадках встановлених податковим законом із одночасним встановленням адміністративної і кримінальної відповідальності за незаконний арешт активів та спричинення шкоди платнику податків;

- зменшити загальний строк для самостійного погашення платником податків податкового боргу до одного місяця з одночасним наданням податковому органу права ініціювати примусово-виконавчу процедуру стягнення такого боргу безпосередньо через державну виконавчу службу або у судовому порядку;

- залишити статус виключності застосування адміністративного арешту активів платника податків та, з метою попередження корупційних правопорушень з боку працівників державного уповноваженого органу, визначити випадки обов'язкового застосування такого арешту і випадки, коли арешт активів не може застосовуватися;

- запропонувати включити до проекту Податкового кодексу України Главу із назвою "Адміністративний арешт активів платника податків", що дозволить удосконалити функціональну структуру органів ДПС України щодо протидії деліктності з боку платників податків (додаток Т).

У результаті запропонованих змін вирішується ряд проблемних питань щодо запобігання та своєчасного припинення:

- порушень норм податкового законодавства платниками податків, незаконного відчуження активів платників податків на стадії узгодження (апеляційно-адміністративного, апеляційно-судового) податкового зобов'язання та у випадках вирішення питань неплатоспроможності до порушення справи судом про банкрутство;

- ухилення від виконання поточних податкових обов'язків щодо сплати податкових платежів на етапі контролю за погашенням податкових зобов'язань (у т. ч. податкового боргу), а не на завершальній стадії податкового провадження - стягнення податкового боргу (після 90 днів).

А також забезпечується:

- своєчасна та повна сплата податкових платежів платника податків у найбільш короткі строки;

- збереження активів платника податків до виникнення випадків податкового боргу.

Для удосконалення функціональної структури органів ДПС у сфері погашення податкового боргу пропонуємо виключити функції та відповідний документообіг, що мають штучний, адміністративний (розпорядчо-дозвільний) характер (додатки Ж, З, С).

1. Функції податкового боржника під час контролю за погашенням податкового боргу - виключити такі з них:

- пов'язані із самостійним правом платника податків щодо погашення його податкового боргу - п.п. 1.1.2, 1.1.3, 1.1.7, 1.1.9;

- пов'язані із обов'язком вчинення самостійних функцій платника податків щодо виконання його податкових зобов'язань, у т. ч. погашення податкового боргу - п.п. 1.3.3-1.3.5.

2. Функції органу ДПС під час контролю за погашенням податкового боргу - 2.3-2.4, 2.7-2.8, 2.10.

3. Функції взаємодії органу ДПС - п.п. 2.16-2.17.

4. Спеціальні функції органу ДПС. Функції контролю за погашенням податкового боргу державних або комунальних підприємств - виключити п.п. 2.22-2.23.

5. Із виключного блоку функцій виключити п. 2.30.

Стягнення податкового боргу здійснювати шляхом передачі матеріалів до виконавчої служби України.

Щодо документообігу:

- із системи зовнішнього документообігу податкового боржника виключити операційно-адміністративну документацію податкового боржника, яка складається в режимі податкової застави його активів (запити до податкового органу, повідомлення тощо; у цілому близько 10 документів);

- із системи зовнішнього документообігу контролюючого органу виключити адміністративно-операційну документацію (зовнішню), що забезпечує документування режиму податкової застави (10 видів документів оформлення податкової застави).

Із розвитком економічних відносин у країні, створенням сприятливих економіко-правових умов для зменшення кількості збиткових підприємств, податкових боржників, необхідний подальший періодичний перегляд функцій, структури, стану відповідного документообігу у сфері погашення податкового боргу.