3.2. Особливості проведення комплексних експертиз вогнепальної зброї, боєприпасів та слідів їх застосування.

Важливою обставиною, що має суттєве значення в розкритті та розслідуванні злочинів, що скоюються із застосуванням вогнепальної зброї, є встановлення навичок виробника зброї. Ще до встановлення особи виробника зброї необхідні для розшуку дані про злочинця, особливості знарядь та засобів, що застосовувалися, необхідно з'ясувати при призначенні балістичної експертизи, яку потрібно призначати із залученням не тільки експерта-баліста, а й спеціаліста в галузі металознавства та технології виробництва. Комплексне дослідження дозволить точніше визначити професійні навички особи, ступінь їх сформованості, а також виявити індивідуальний комплекс особливостей дій виробника, який надалі дасть змогу ідентифікувати злочинця при наданні експериментальних зразків зброї.

В.М.Чулахов справедливо зауважує, що складність проведення ідентифікаційних експертиз по встановленню виробника саморобної вогнепальної зброї пов'язана із отриманням експериментальних зразків, коли обвинувачений (підозрюваний) відмовляється демонструвати свої вміння чи навмисно намагається спотворити результати експерименту. В такій ситуації треба спробувати виявити зразки готових виробів під час обшуку (слідчого огляду) в будинку чи на місці роботи обвинуваченого, стосовно яких (зразків) відомо, що вони виготовлені самим обвинуваченим. Такі зразки зброї можуть бути використані в якості вільних при порівняльному дослідженні. Якщо цього зробити не вдасться, то при виявленні матеріалів, металообробного обладнання, деталей та заготовок до них можна провести технологічну (трасологічну) експертизу з метою встановлення факту використання виявлених матеріалів, станків та інструментів при виготовленні зброї.

 При позитивному результаті висновки експертизи можуть грати роль непрямого доказу наявності у обвинуваченого відповідних вмінь [249, с.69].

Досить складною та мало розробленою є методика дослідження енергетичних характеристик примірників газової та сигнальної зброї, які можна використовувати не за призначенням, тобто для метання твердих снарядів, зокрема при роздільному заряджанні примірників газової та сигнальної зброї. Оскільки в такому випадку названа зброя набуває деяких властивостей вогнепальної зброї, то виникає потреба оцінити реальну небезпеку для життя та здоров'я людини, яку має використання тієї чи іншої моделі газової чи сигнальної зброї не за призначенням. Ця проблема є актуальною як для криміналістів, так і для спеціалістів в галузі судової медицини. Розроблена в свій час професором МДУ А.Я.Сагомяном математична модель проникнення твердого ударника, який має певну швидкість, в рідину була прийнята за основу при формулюванні математичної моделі проникнення снаряду в м'які біотканини людського організму. Використовуючи дану математичну модель проникнення снаряду в м'які біотканини людського організму, при проведенні комплексної судово-балістичної та судово-медичної експертизи можна визначити початкову швидкість занурення снаряду в біотканини та приблизну відстань дальності польоту снаряду [219, с.76].

Особливу складність має проведення комплексної судово-балістичної та судово-медичної експертизи електрошокових пристроїв, які використовуються не тільки для самооборони, а й в злочинних цілях. Криміналістичне розпізнання електрошокових пристроїв зазвичай зводиться до дослідження конструктивних та функціональних їх особливостей. Значні труднощі є у виявленні слідів застосування електрошокових пристроїв. В окремих випадках, особливо при неповному контакті уражуючих електродів, на тілі та одязі потерпілого можуть виникнути сліди дії струму, схожі на електричні мітки  [99, с.61-64]. Необхідно відмітити, що існуюча методика розпізнавання слідів застосування електрошокових пристроїв недосконала та потребує деталізації вихідних диференціюючи параметрів.

Інтеграція спеціальних знань може відбуватися також між криміналістичною експертизою зброї та слідів її застосування та відеофоноскопічною експертизою. В подібній ситуації, наголошує В.А.Ручкін, буде міжродова комплексна експертиза. На практиці потреба в ній виникає у випадках встановлення виду (моделі, та, можливо, конкретного примірника) зброї за наявними відеокадрами та фонограмами. В такому випадку вирішуються суміжні питання, відповіді на які повинні давати спільно експерт-криміналіст та спеціаліст в галузі відеофоноскопії. При аналізі відеокадрів озброєного злочинця, зроблених в незвичайному ракурсі, в ускладнених для нормального сприйняття умовах і тому подібних, з метою встановлення виду (моделі) зброї рекомендується призначати комплексну криміналістичну експертизу з участю експерта-криміналіста, що спеціалізується на проведенні експертизи зброї та слідів її застосування та спеціаліста в галузі  відеозапису [186, с.253].

Зараз існує об'єктивна можливість визначення моделі зброї за звуком пострілу, яка базується на диференціації звукових імпульсів із використанням сучасної електронної техніки [215,  с.49].

Дослідження в цій галузі залежать не тільки від розвитку методик судово-балістичної експертизи, а й використання методів фоноскопічної експертизи. Дослідження, проведені Б.М.Бішмановим та Г.Т.Оспановою, показали повну відмінність фонограм звуків пострілу із карабіну ТОЗ-18, пістолета Марголіна, пістолета Макарова, автомата Калашникова (АКМС), снайперської гвинтівки Драгунова (СВД). Подальше проведення досліджень дасть змогу розробити на тільки методику розпізнання виду зброї за слідами звуку, зафіксованими на фонограмі, а й ідентифікувати кожний примірник вогнепальної зброї [19, с.65-66].

Розглядаючи різноманітні форми комплексного експертного дослідження вогнепальної зброї та слідів її застосування, не можна не зазначити, що ефективність їх використання в кримінальному судочинстві в значній мірі визначається ступенем вирішеності ряду спільних проблем, що стоять перед комплексним дослідженням в судовій експертизі в цілому. Перш за все, до них належить проблема розробки методичних основ вирішення завдань комплексної експертизи, тобто вироблення загального алгоритму дій експертів різних спеціальностей в процесі кооперації їх спеціальних знань у формі комплексної експертизи. Г.Л.Грановський зауважує, що така методика буде сприяти інтеграції наукового знання та свідчити про єдність всіх знань, диференційованих на різні експертні методики та об'єднаних в процесі проведення комплексних досліджень [44,  С.72-73].

Т.В.Авер'янова говорить про необхідність володіння експертом мінімальним об'ємом знань із тих самих суміжних галузей науки (криміналістики, фізики, хімії, біології, медицини), які не тільки підвищили б ерудицію експерта, а й дозволили б йому на високому  професійному рівні вирішувати експертні завдання, в тому числі суміжного характеру, наприклад, при проведенні комплексних експертиз [2,  С.32].

В значній мірі цьому сприяла б, на нашу думку, розробка загальної методики вирішення завдань комплексної експертизи. Вона стала б свого роду фундаментом, методологічною основою інтеграції спеціальних знань із різних галузей, об'єднаних для вирішення суміжних завдань. Виявлення та науковий аналіз суміжних завдань судових експертиз, в свою чергу, буде сприяти вирішенню наступної проблеми комплексного дослідження в судовій експертизі - спільної розробки експертами різних спеціальностей (в тому числі і різних відомств) комплексних методик вирішення найбільш актуальних суміжних завдань.