3.2. Характеристика юридичної відповідальності за порушення законодавства України на фінансовому ринку
Сторінки матеріалу:
- найменування учасника ринку, до якого застосовано захід впливу;
- місцезнаходження учасника ринку;
- код за ЄДРПОУ;
- зміст встановленого посадовою особою ДКРРФПУ правопорушення;
- норма законодавства про фінансові послуги, яку порушено;
- посилання на дату і номер акта, в якому зафіксовано правопорушення;
- дата та номер рішення;
- посада, прізвище та підпис уповноваженої особи;
- відбиток печатки;
- строк набрання чинності рішення;
- серія та номер ліцензії.
Рішення директора департаменту про зупинення (обмеження) дії ліцензії або її анулювання (відкликання), прийняте відповідно до його компетенції, має бути схваленим ДКРРФПУ як колегіальним органом протягом десяти робочих днів. У разі, якщо таке рішення директора департаменту не буде схвалене ДКРРФПУ у визначений строк, воно підлягає скасуванню.
Порядок скасування рішення визначається наказом Голови ДКРРФПУ.
Директор наглядового департаменту, відповідно до його компетенції, може прийняти рішення про поновлення дії ліцензії, якщо були усунені правопорушення, які стали підставою для обмеження або зупинення дії ліцензії. Таке рішення набирає чинності з дня його схвалення ДКРРФПУ [189].
5. Відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації - це захід впливу, який застосовується з метою попередження загрози невиконання зобов'язань фінансової установи перед її партнерами, клієнтами або третіми особами, у разі неможливості (нездатності) вжити заходів, необхідних для уникнення такої загрози, з боку органів управління фінансової установи.
Рішення про відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації приймається у формі розпорядження ДКРРФПУ.
У розпорядженні мають бути зазначені:
- найменування учасника ринку;
- місцезнаходження учасника ринку;
- код за ЄДРПОУ;
- підстава застосування даного заходу впливу;
- норма законодавства про фінансові послуги, яку порушено;
- зміст встановленого посадовою особою ДКРРФПУ правопорушення;
- прізвище, ім'я, по батькові керівника тимчасової адміністрації;
- дата та номер розпорядження;
- підпис Голови або виконуючого обов'язки Голови ДКРРФПУ;
- прізвище, ім'я, по батькові та посади керівництва фінансової установи, щодо яких прийнято рішення про відсторонення від управління фінансовою установою;
- відбиток печатки.
Рішення ДКРРФПУ щодо застосування заходів впливу у вигляді призначення тимчасової адміністрації є виконавчим документом [178].
6. Затвердження плану відновлення фінансової стабільності - це рішення директора департаменту ДКРРФПУ про затвердження комплексу заходів, спрямованих на оздоровлення фінансового стану фінансової установи.
План відновлення фінансової стабільності повинен містити:
- проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності фінансової установи, у тому числі аудиторської перевірки;
- встановлення обмеження на вільне користування та розпорядження майном фінансової установи;
- встановлення обов'язкового для виконання графіка здійснення розрахунків зі споживачами фінансових послуг.
Рішення про застосування заходу впливу у вигляді затвердження плану відновлення фінансової стабільності повинно містити:
- найменування фінансової установи;
- місцезнаходження фінансової установи;
- код за ЄДРПОУ;
- норму законодавства про фінансові послуги, яку порушено фінансовою установою;
- зміст встановленого посадовою особою ДКРРФПУ правопорушення;
- призначення комплексної перевірки та визначення її строків;
- вказівку про залучення до перевірки чи затвердження плану відновлення фінансової стабільності спеціалістів, експертів та інших осіб;
- вказівку про повну або часткову заборону користування майном фінансової установи;
- затвердження графіка розрахунків фінансової установи зі споживачами фінансових послуг;
- дату та номер рішення;
- посаду, прізвище та підпис уповноваженої особи;
- відбиток печатки [176].
7. Порушення питання про ліквідацію установи полягає в зверненні ДКРРФПУ, у передбачених законом випадках (у тому числі в разі здійснення діяльності без відповідної ліцензії чи діяльності, забороненої законом), до суду з позовом про ліквідацію установи.
Порушення питання про ліквідацію фінансової установи може бути застосоване лише в разі систематичного порушення фінансовою установою норм чинного законодавства, якщо інше не передбачено законом [71, с. 41].
Крім цього, одним із напрямів підвищення ефективності юридичної відповідальності за порушення законодавства на фінансовому ринку України, на думка автора, може бути розширення переліку складів адміністративних правопорушень в галузі підприємницької діяльності, фінансів, оподатковування, інформації тощо.
Слід підкреслити, що в наукових колах вже триває дискусія про те, чи можна віднести до адміністративних такі заходи, як призупинення роботи підприємства, відкликання ліцензії, зміну квотування. Вважаємо, що ці заходи не слід вважати адміністративними стягненнями, оскільки по своїй правовій природі, обумовленою їх цільовою спрямованістю, вони є не каральними санкціями. Це заходи поновлювального характеру, іншими словами заходи призупинення адміністративного правопорушення.
Крім цього, необхідно внести до переліку адміністративних стягнень такий новий вид стягнення, як дискваліфікація. Суть цього заходу полягає в позбавленні фізичної особи права займати керівні посади у виконавчому органі юридичної особи, входити в раду директорів (наглядову раду), здійснювати підприємницьку діяльність по управлінню юридичною особою, бути арбітражним керуючим. Слід передбачити, що таке стягнення повинне застосовуватися за фіктивне або навмисне банкрутство, а також за неправомірні дії при банкрутстві [261, с. 20].
На сучасному етапі розвитку країни, можливість реалізації запропонованого заходу малоймовірна. По-перше, самі по собі діяння, за які пропонується застосовувати дискваліфікацію, як правило, сполучені з заподіянням великих збитків, і, як наслідок, можливе застосування додаткового заходу покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю. Відсутність особливих кваліфікуючих ознак, що дозволяють відмежувати злочин від адміністративної провини, може спричинити необґрунтоване виведення ряду осіб зі сфери чинності кримінального законодавства. По-друге, щоб норма не була мертвонародженою, необхідний налагоджений механізм її реалізації. Поки ж його немає - тому що не створений банк даних по дискваліфікованих особах, немає їх реєстру, немає органів, який цей реєстр повинні сформувати і вести тощо.