Концентрація коштів на вітчизняному фінансовому ринку та значні його можливості щодо використання новітніх технологій в обслуговуванні фінансових ресурсів, надають організованій злочинності можливість вчиняти найрізноманітніші шахрайства у цій галузі.

Кримінальні посягання у фінансовій сфері відрізняються різноманітністю, особливою витонченістю, високим інтелектуальним характером, швидкою адаптацією злочинців до нових форм та методів підприємницької діяльності, передових технологій здійснення фінансових операцій.

Одними із основних видів правопорушень на фінансовому ринку залишаються незаконне отримання (надання), розкрадання та нецільове використання кредитних ресурсів. При цьому активно використовуються фальсифікація даних щодо фінансово-господарської діяльності підприємств, заставного майна (оцінки вартості чи наявності) [124, с. 71].

Тому однією з основних складових щодо забезпечення належної протидії шахрайствам з фінансовими ресурсами є забезпечення ефективного контролю діяльності учасників фінансового ринку України.

Як стверджують експерти фінансового ринку України, причинами вчинення шахрайств з фінансовими ресурсами вбачаються у наступному:

• безвільність органів фінансового нагляду;
• некомпетентність більшості керівників фінансових установ (ФУ);
• відсутність професійно-етичних стандартів у фінансовому співтоваристві;
• слабкість професійних об'єднань ФУ;
• залежність багатьох ФУ від засновників та безконтрольне використання фінансових ресурсів останніми;
• відсутність вимогливості та жорсткої правової оцінки дій керівників ФУ по не стягуванню боргів і незастосуванню процедур банкрутства;
• відсутність продуманої як державної, так і недержавної політики по розвитку фінансового ринку.

Під впливом зазначених чинників нелегальні структури стрімко трансформуються. Основними напрямами таких змін є: професіоналізація їх членів, ускладнення організаційної структури, удосконалення озброєння, комерціоналізація, укрупнення, інтернаціоналізація, поява кримінального лобі тощо [110, с. 65-66].

Слід зауважити, що організована злочинність має такі характерні риси:

по-перше, вона має чітку ієрархію, яка містить "хрещеного батька", його приближених, а також виконавців та людей, призначених для "грубої" роботи;

по-друге, вона веде свої справи в економічно раціональній формі;

по-третє, вона прагне забезпечити собі безпеку в політичному відношенні шляхом встановлення зв'язків із корумпованими державними службовцями.

Водночас, існуюча в Україні фінансова система є дуже привабливою для діяльності організованих злочинних груп через можливість отримувати значні прибутки за відносно невеликі строки. Злочинні угруповання, що вчинюють шахрайство з фінансовими ресурсами, можуть бути як універсальними, так і з обмеженою сферою діяльності [284, с. 160].

Зокрема, для вузькоспеціалізованих злочинних груп, що займаються шахрайствами з фінансовими ресурсами, характерна невелика чисельність (у межах від двох-трьох до десяти осіб), порівняно проста організаційно-структурна побудова, достатньо високий загально-фаховий і злочинний професіоналізм членів її керівної та виконавчої ланки. Такі групи найчастіше створюються ситуативно-договірним способом (на підставі оперативної, але цілком професіональної оцінки ситуації, що склалася, з продуманим відбором у групу осіб з відповідною фаховою підготовкою та домовленістю про спільну злочинну діяльність) і на порівняно короткі строки (на відміну організованим злочинним угрупованням, які створюються для здійснення довготривалого злочинного бізнесу. Лідери таких груп характеризуються великим ступенем активності при вчиненні злочинів та вмілим керівництвом діяльністю [115, с. 605]. При плануванні злочину консультантами можуть залучатися фахівці у сфері фінансового та податкового права, комп'ютерних технологій тощо. Такі особи далеко не завжди бувають повністю поінформовані про злочинний характер подібних операцій, але хоча можуть і здогадуватися.

При одержанні інформації про те, що шахрайство з фінансовими ресурсами вчинено організованою злочинною групою з універсальною спрямованістю, необхідно враховувати, що її діяльність не обмежується вчиненням тільки такого виду злочинів і може мати безліч напрямів та й географічна зона її злочинних інтересів може сягати далеко за межі України. Для такого шахрайства, вчиненого організованими злочинними угрупованнями, характерно:

• значна кількість учасників злочину;
• наявність детального плану вчинення злочину, розробленого із залученням фахівців;
• розробка складної багаторівневої системи переказів фінансових ресурсів;
• використання декількох фірм (у тому числі фіктивних), що знаходяться у різних країнах тощо.

Аналізуючи механізм шахрайства з фінансовими ресурсами можна виокремити низку чинників, що сприяють вчиненню цього виду злочинів, а саме:

• недостатньо ретельне вивчення кредиторами документів позичальника;
• відсутність перевірки їх фінансового становища, наявності і стану джерел коштів для повернення кредиту, його майнової спроможності;
• неналежний контроль за фінансово-господарською діяльністю позичальника після одержання кредиту тощо [293, с. 39-40].

Вчиненню шахрайства з фінансовими ресурсами  нерідко сприяє недбале ставлення працівників ФУ до своїх службових обов'язків, корумпованість, а іноді й пряма співучасть у злочині.

Разом з тим, однією з умов, що сприяє вчиненню шахрайства з фінансовими ресурсами, є поверхнева перевірка достовірності відомостей, які містяться в наданих документах, реальність виконання кредитного проекту. Не проводяться заходи для перевірки фактичної наявності заставного майна, повноважень гаранта, фінансових можливостей страховика, недостатньо уваги приділяється з'ясуванню інформації про існування у потенційного позичальника ліцензії на право займатися тим чи іншим видом підприємницької діяльності, якщо для цього згідно з нормативними документами вимагається одержання дозволу (ліцензії) тощо [120, с. 160-161].

Необхідно зазначити, що при вчиненні шахрайства з фінансовими ресурсами мають місце типові ситуації, коли використовуються різнопланові підходи для вчинення злочину даної категорії:

• у вчиненні шахрайства з фінансовими ресурсами беруть участь кілька осіб з боку позичальника. Для даної ситуації характерна попередня змова між посадовими особами підприємства, що одержує кредит. Обов'язково серед цих осіб фігурують ті, котрі є керівниками даної юридичної особи. Це обумовлено тим, що одержати кредит або пільги по податках неможливо без їх особистої участі і згоди. Ці особи мають право підпису фінансових документів. При одержанні кредиту до ФУ надається картка зі зразками підпису цих осіб. Часто, як співучасник при здійсненні шахрайства з фінансовими ресурсами може виступати головний бухгалтер підприємства. Хоча можливі ситуації, коли бухгалтер не поінформований відносно того, що відбувається, і належно виконує доручення керівництва.

Дана ситуація можлива також у тому випадку, коли у здійсненні шахрайства з фінансовими ресурсами беруть участь декілька фірм. Це можуть бути фіктивні фірми, а можуть і реально діючі;

• ситуація, коли використовується одна або кілька фіктивних фірм. Керівниками даних фірм виступають, як правило, підставні особи, що нічого не знають про діяльність головної, реально діючої фірми. Такі фірми використовуються як прикриття злочинної діяльності реальної фірми. Реквізити фіктивних фірм використовуються для:

а) підтвердження реальності укладених угод;

б) обґрунтування переказу грошових коштів;

в) використання їх рахунків з метою багаторазового перерахування коштів, що ускладнить можливе виявлення злочину;

г) акумулювання коштів;

• ситуація, коли використовується реальна фірма. Така ситуація можлива у тому випадку, коли особа бажає одержати кредит, але ФУ відмовляє у його наданні через ряд причин. Тоді дана особа звертається за допомогою до керівництва іншої фірми (яка має гарну репутацію у ФУ та стабільно працює), із проханням оформити кредит на себе і переказати їй кошти за визначену винагороду. Посадові особи цих фірм вступають у злочинну змову з метою одержання незаконного кредиту;
• ситуація, коли у здійсненні злочину беруть участь позичальник і представник кредитора. Позичальник особисто або через посередника з метою одержання кредиту вступає в злочинну змову з представником ФУ, що має вирішальний голос при розгляді питання про надання кредиту. Специфіка ситуації полягає в тому, що вона, як правило, виникає у випадку, коли вирішується питання про одержання кредиту, виділеного на цільові програми. Оскільки кошти виділяються з державного бюджету, ФУ у такому випадку не ризикує своїми коштами. У силу того, що бажаючих одержати пільговий кредит багато, а виділених засобів недостатньо, то ФУ має можливість вибирати клієнтів. Для того, щоб потрапити в число привілейованих даються хабарі. При розслідуванні виникають труднощі у доказі хабарництва, тому що і позичальник, і кредитор, розуміючи, що вони вчинили злочин, намагаються приховати факт хабарництва. Для цього може використовуватися такий прийом, як оформлення надання кредиту іншою особою. У такому випадку виникають труднощі при доведенні зв'язку між фактом одержання хабара і наданні кредиту;
• ситуація, коли шахрайство з фінансовими ресурсами вчинено організованою злочинною групою. Ця ситуація може містити у собі ознаки вищевказаних ситуацій і одночасно мати визначену специфіку. Злочинні групи, що вчиняють шахрайство з фінансовими ресурсами, можуть бути як з універсальною злочинною діяльністю, так і з обмеженою сферою діяльності [153, с. 295].

Крім цього, ознаками, які вказують на те, що злочин вчинено організованою злочинною групою, є:

а) виявлення слідів і матеріальних збитків та ретельною продуманістю злочину;

б) гарна інформованість про об'єкт зазіхань;

в) високий рівень технічної оснащеності групи;

г) використання злочинною групою документів, форми, автотранспорту й іншої атрибутики правоохоронних органів;

ґ) почуття явного приниження і замкнутості свідків;

д) постійна увага до основних свідків з метою вплинути на них;

е) вкрай зухвала поведінка підозрюваних щодо слідчих та оперативних працівників;

є) негайне залучення захисних механізмів;

ж) поява більш підготовлених адвокатів;

з) масове використання корумпованих зв'язків у правоохоронних органах, органах влади, засобів масової інформації;

и) тиск на слідчого з боку тих чи інших зацікавлених осіб з метою переконати його припинити кримінальну справу, завести розслідування в "глухий кут" або перекваліфікувати на менш тяжкий злочин [239, с. 577].

Серед злочинів, які вчиняються на фінансовому ринку України за ст.ст. 199, 219, 222, 223, 234, 364, 368 Кримінального кодексу України (КК України) [116], слід виділити такі, які за обов'язковими ознаками об'єктивної сторони безпосередньо чи опосередковано перебувають у причинному зв'язку з настанням негативних наслідків у вигляді обманного заволодіння фінансовими активами, для чого їх необхідно об'єднати в єдину групу злочинів, пов'язаних з учиненням шахрайства з фінансовими ресурсами, емісією та обігом цінних паперів, злочинною діяльністю інвестиційних фондів, довірчих товариств та торговців цінними паперами тощо. Це надасть можливість з'ясувати основні злочинні тенденції, що мають місце на фінансовому ринку України.

Таким чином, аналіз стану викриття злочинів на фінансовому ринку України свідчить, що кримінологічна характеристика має ряд особливостей.