Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 3357

Підручників з права онлайн: 61

НПК кодексів України онлайн: 16

3.2.1. Адміністративно-правові форми забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади

Діяльність органів виконавчої влади з реалізації функцій по забезпеченню інформаційної безпеки здійснюється за допомогою загальноприйнятих адміністративно-правових форм. Зважаючи на різність підходів щодо форм діяльності органів виконавчої влади, виокремимо ті з них, які відповідають меті нашого дослідження [84; 194].

Під адміністративно-правовою формою забезпечення інформаційної безпеки Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади необхідно розуміти:

- однорідну діяльність цих органів по забезпеченню інформаційної безпеки, через яку реалізуються їх функції;

- основні, конкретні, здійснювані в межах певних правових, організаційних та організаційно-правових рамок дії цих органів, їх посадових осіб, за допомогою яких реалізується їх компетенція;

- здійснення передбачених нормативно-правовими актами та практикою державного управління видів дій посадових та службових осіб органів виконавчої влади, за допомогою яких реалізується їх завдання по забезпеченню інформаційної безпеки.

Таким чином в рамках нашого дисертаційного дослідження під адміністративно-правовою формою забезпечення інформаційної безпеки ми розумітимемо здійснення передбачених нормативно-правовими актами, теорією та практикою державного управління однорідної діяльності посадовими та службовими особами органів виконавчої влади, за допомогою якої реалізується їх компетенція по забезпеченню інформаційної безпеки.

Одразу ж зауважимо, що у даному дослідженні ми розглядаємо не функцію органів виконавчої влади по забезпеченню інформаційної безпеки, як складової національної безпеки, тобто на загальнодержавному рівні, а безпосередній процес забезпечення інформаційної безпеки самих органів виконавчої влади, який вони здійснюють, тобто внутрішню інформаційну безпеку органів виконавчої влади.

Названі форми поділяються на правові та не правові (організаційні та організаційно-правові) [60, c. 38].

Правові форми - це такі види здійснення функцій по забезпеченню інформаційної безпеки, які тягнуть за собою правові наслідки. До них належать: нормотворча, правореалізаційна та правоохоронна, форми. Розкриємо зміст кожної з них.

Нормотворча форма - це вид діяльності компетентних органів державного управління щодо прийняття підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють відносини в сфері забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади. До суб'єктів нормотворчої діяльності можна віднести: Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади (державні місцеві адміністрації, територіальні громади, їхні органи і посадові особи).

До результатів нормотворчої діяльності вищезазначених органів можна віднести наступні правові акти: постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 1996 р. "Про затвердження правил охорони ліній електрозв'язку" [128] та від 4 січня 2002 р. "Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади" [126]; наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Служби безпеки України від 29 січня 2001 р. № 17/17 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської  діяльності з розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівлі спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв'язку, іншими засобами негласного отримання інформації" [75]; наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 11 лютого 2003 р. № 22 "Про затвердження Положення про державний нагляд за використанням радіочастотного ресурсу України" [103]; наказ Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБ України від 22 жовтня 1999 р. "Про затвердження Інструкції про порядок забезпечення режиму безпеки, що повинен бути створений на підприємствах, установах та організаціях, які здійснюють підприємницьку діяльність у галузі криптографічного захисту конфіденційної інформації, що є власністю держави" [46] тощо.

Правореалізаційна (виконавча) форма - вид діяльності органів виконавчої влади та їх посадових осіб щодо організації виконання законів та інших, прийнятих на підставі законів, нормативно-правових актів, що регулюють відносини в сфері забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади через безпосередню виконавчу та розпорядчу діяльність.

Так, наприклад, з метою виконання положень Закону України "Про радіочастотний ресурс України" [157] та постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок надання ліцензій на використання радіочастотного ресурсу України" від 7 лютого 2001 р. підписано 11 лютого 2003 р. наказ № 22 Державного комітету зв'язку та інформатизації України "Про затвердження Положення про державний нагляд за використанням радіочастотного ресурсу України" [103].

Наказом передбачено, що державний нагляд за використанням радіочастотного ресурсу здійснює Державний департамент з питань зв'язку та інформатизації при Міністерстві транспорту та зв'язку України через Державну інспекцію електрозв'язку України та її регіональні підрозділи - регіональні Державні інспекції електрозв'язку.

Правореалізаційна форма діяльності Державної інспекції електрозв'язку України полягає в: організації та здійснення державного нагляду за використанням радіочастотного ресурсу; оформленні результатів державного нагляду за використанням радіочастотного ресурсу; контролі за дотриманням законодавства у сфері використання радіочастотного ресурсу; контролі за виконанням розпоряджень та приписів про усунення у встановлений термін порушення ліцензіатом особливих умов використання радіочастотного ресурсу, зазначених у ліцензії на використання радіочастотного ресурсу України тощо.

Правоохоронна форма - вид діяльності органів виконавчої влади щодо втілення закріплених у нормативно-правових актах приписів у поведінку усіх соціальних суб'єктів інформаційних правовідносин з метою забезпечення безпеки органів виконавчої влади. Прикладом реалізації вказаної форми виступає наказ Служби безпеки України та Державної податкової адміністрації України від 9 липня 2001 № 176/278 "Про взаємодію Служби безпеки України та органів державної податкової служби України з профілактики, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, інших правопорушень у сфері розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації та торгівлі ними" [133].

Неправові форми (організаційні та організаційно-правові форми) по забезпеченню інформаційної безпеки не тягнуть за собою правових наслідків, і знаходять відображення у діяльності органів виконавчої влади щодо здійснення їх завдань і функцій у межах визначеної компетенції. До організаційних форм відносять: регламентуючу, матеріально-технічну, ідеологічну, виховну та ін. [60, с. 39].

Регламентуюча форма - вид діяльності органів виконавчої влади щодо підбору, розстановки, обрання чи призначення, професіоналізації, перекваліфікації кадрів, до компетенції яких входять функції по забезпеченню інформаційної безпеки органів виконавчої влади.

Матеріально-технічна форма - вид діяльності органів виконавчої влади щодо організації фінансової, бюджетної, господарської роботи, а також матеріального постачання, статистичної звітності, ведення діловодства, узагальнення практики тощо.

Ідеологічна форма - вид діяльності органів виконавчої влади щодо втілення в суспільному житті України ідеологічного багатоманіття, невизнання державою жодної ідеології як обов'язкової.

Виховна форма - вид діяльності органів виконавчої влади щодо навчання, підвищення кваліфікації та виховання державних службовців, проведення конкурсу, випробування при прийнятті на службу.

Організаційно-правовими називають форми, що традиційно склалися в повсякденній практичній діяльності і були закріплені нормативно-правовими актами. До цієї групи форм належать: а) сесії; б) засідання; в) збори; г) місцеві ініціативи; д) представництво в певних органах чи на певній території; е) індивідуальна і колективна робота депутатів тощо [60, с. 39].