Відповідно виділяють дві предметні області протидії. Одна з них утворюється сукупністю джерел загроз, а інша - сукупністю заходів по забезпеченню інформаційної безпеки конкретного міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади. Вплив на джерело загрози інформаційної безпеки спрямований на зміну чинників та умов, здатних нанести шкоду об'єкту безпеки. Метою захисту є переконання противника у недоцільності здійснення загроз. Що стосується органів виконавчої влади, то джерело загроз може бути спрямовано на зміну міждержавних відносин, укріплення довіри між державами, створення умов, за яких здійснення небезпечних дій щодо об'єкта безпеки стає невигідним внаслідок виникнення небажаних наслідків або неможливим. Основним предметом за даного випадку є інформація, яка є у противника у формі відомостей, знань, оцінок. У свою чергу, інформація, що надходить від противника і становить собою загрозу, може бути піддана впливу для зміни її здатності завдавати шкоду, нейтралізації, трансформації або ліквідації її небезпечних властивостей. Вплив на інформаційну інфраструктуру важливий у тому випадку, коли загрозу може представляти середовище розповсюдження небезпечної інформації. Методи впливу на інформаційну інфраструктуру можуть бути розділені на інформаційні та неінформаційні. Інформаційні методи впливу орієнтовані на порушення формування інформаційно-телекомунікаційних систем, мереж зв'язку, засобів автоматизації управління, систем автоматизованої обробки інформації, і таким чином, на попередження нанесення шкоди предметам суспільних відносин, що захищаються. У цілому ж слід зазначити, що вибір цілей і методів протидії конкретним загрозам та небезпекам інформаційній безпеці становить собою важливу проблему і складову частину діяльності по реалізації основних напрямів державної політики інформаційної безпеки [190, с. 12-13]. У межах вирішення даної проблеми визначаються можливі форми відповідної діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, що потребує проведення детального аналізу економічного, соціального, політичного та інших станів суспільства, держави і особи, можливих наслідків вибору тих чи інших варіантів здійснення цієї діяльності.