Органи Антимонопольного комітету України за власною ініціативою чи за клопотанням особи, яка бере участь у справі, мають право призначати експертизу, про що приймається розпорядження. Призначаючи експертизу та встановлюючи коло питань, які необхідно поставити перед експертами, відповідний орган Антимонопольного комітету України, згідно із ст. 43 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має право запитати пропозиції сторін та інших осіб, які беруть участь у справі [9]. У розпорядженні про призначення експертизи зазначаються питання, на які потрібна відповідь експерта.

Експертиза може проводитися експертом спеціальної установи, окремими експертами, експертними комісіями. Так, наприклад, в законодавстві про захист економічної конкуренції передбачається надання Кабінетом Міністрів України дозволу на узгоджені дії тільки за наявності висновку комісії з числа незалежних експертів (ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції") [9].

Експертом є особа, що володіє спеціальними знаннями: науковими, технічними, гуманітарними, а також іншими знаннями, в яких виникає потреба при розгляді справи, і яка може дати кваліфікований висновок. Експертом може бути як працівник експертної установи, так й інша особа (спеціаліст), яка залучається до виконання ролі експерта в разовому порядку. Його призначає орган, в провадженні якого перебуває справа про порушення.

Експерт зобов'язаний з'явитися за викликом органу (або посадової особи) і дати об'єктивний висновок на поставлені перед ним питанням. Експерт має право відмовитися від дачі висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо або якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку. Експерт за розголошення інформації з обмеженим доступом чи іншої інформації, розголошення якої заборонено, подання неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків несе кримінальну відповідальність відповідно до закону. Водночас неврегульованими в законодавстві є відносини щодо відповідальності експерта за свідомо помилковий висновок.

Експерт має такі права: вимагати надання йому для ознайомлення матеріалів справи, що стосуються предмета експертизи, якщо це необхідно для дачі висновку, відмовитись від дачі висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо або немає необхідних знань для виконання експертизи, подати клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для надання висновку.

Обов'язками експерта є: обов'язок нести відповідальність за відмову від дачі висновку без поважних причин, нести відповідальність за розголошення інформації з обмеженим доступом [9].

Перекладач може залучатися на прохання зацікавленої особи, яка не володіє мовою, якою ведеться провадження у справі, або за власною ініціативою антимонопольного органу. Особами, які не володіють мовою, якою ведеться провадження у справі, є особи, які не розуміють або погано розуміють розмовну мову, не можуть вільно розмовляти або читати певною мовою, мають труднощі в розумінні тих чи інших термінів. Обов'язками перекладача є прибуття на виклик суб'єкта та здійснення повного і точного перекладу.

На нашу думку, правовий статус окремих суб'єктів, що беруть участь в справі: третіх осіб, спеціалістів, перекладача, потребує врегулювання та закріплення у Конкуренційному процесуальному кодексі України. Вважаємо наприклад, що залучення перекладача має бути можливим на всіх стадіях провадження у справі.