Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

4. Судово-балістична експертиза та н можливості

Судово-балістична експертиза - різновид криміналістичної експертизи щодо дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів і слідів пострілу для встановлення фактів, пов'язаних із застосуванням цієї зброї. Для дослідження вибухових речовин і припасів призначається вибухово-технічна експертиза.

Об'єктами судово-балістичної експертизи є:

• вогнепальна зброя; боєприпаси (патрони та їхні частини); приладдя для обслуговування вогнепальної зброї (кобури, чохли тощо); схованки (наприклад, книжки з вирізаними заглибленнями); пристрої, що не є вогнепальною зброєю, але мають із нею схожість (стартові, будівельні пістолети тощо); спеціальні прилади для спорядження рушничних гільз; смужки, зливки свинцю; прес-форми для відливання снарядів; шматки повсті, картону, паперу та інших матеріалів;

  • речовини: димний та бездимний порох, маса сірникових головок; кіптява пострілу на зброї, гільзах; кіптява, вилучена з до-лоней рук того, хто стріляв; часточки металу на інструментах, що використовувалися для перероблення патронів і зброї; частинки мастил, іржі на вмістилищах зброї (кобурах, схованках тощо);
  • пошкодження: кульові та шрітні; роздуття й розриви дул; деформації гільз, куль.

Під час дослідження зброї та боєприпасів судово-балістична експертиза вирішує завдання:

•   класифікаційні;

•   діагностичні;

•   ідентифікаційні.

Класифікаційні дослідження сприяють установленню виду зброї, її системи або моделі за стріляними гільзами та кулями, що виявлені на місці події.

Діагностичні дослідження сприяють з'ясуванню: чи належить наданий експертові предмет до вогнепальної зброї; його технічний стан; спосіб виготовлення, зміст знищених маркувальних позначень, які були на ній.

Ідентифікаційні дослідження мають завдання: визначення конкретного екземпляра зброї, з якої були вистрілені снаряди (кулі, шроти, картеч) і гільзи; встановлення наявності або відсутності зв'язку між боєприпасами і матеріалами, виявленими на місці події, та боєприпасами й матеріалами, виявленими у конкретної особи.

Під час вирішення завдань, пов'язаних із дослідженням слідів на перепонах, установлюють кількість пострілів, черговість їх виконання, дистанцію пострілів, розташування вхідного та вихідного отворів, можливість пострілу самим потерпілим тощо.

Є багато довідкової літератури, в якій є більш або менш повні переліки запитань, що можуть ставитися перед виконавцями судово-балістичних експертиз.

> Наближений перелік питань дослідження зброї:

-   чи належить предмет до категорії вогнепальної зброї?

  • до якого виду і зразка (моделі) відноситься дана вогнепальна зброя?
  • чи справна зброя і чи придатна для пострілів; якщо ні, то у чому полягає несправність?

-   який калібр поданої на експертизу вогнепальної зброї?

  • частиною вогнепальної зброї якого виду і зразка (моделі) є деталь (магазин, барабан револьвера, щічка рукояті пістолета тощо)?
  • чи є подана на дослідження деталь частиною екземпляра зброї (наприклад, пістолета "ТТ" № 8446)?
  • заводським чи кустарним способом виготовлено зброю? і т. д.

>   Перелік питань щодо дослідження бойових припасів, куль, шротів, картечі, пижів, прокладок, гільз:

  • до якого зразка належить патрон (або зразка патронів куля, гільза) і в якій зброї він може бути використаний для стрільби?
  • заводським чи кустарним способом виготовлено патрон, снаряд (кулю, шріт, картеч)?
  • який калібр і зразок стріляної з рушниці кулі, гільзи (або номер шроту, картечі)?
  • чи однорідні шрітні патрони, знайдені на місці події (або виявлені обшуком), за устроєм і складом бойових припасів (гільзи, пижі, шріт)?

 

-    чи вистрілено кулю (гільзу) з екземпляра зброї?

-    чи є на кулі сліди рикошету? і т. д. (до 50 запитань).

>   Перелік запитань щодо дослідження слідів пострілу (тут треба зауважити, що сліди пострілу на тілі живої людини чи трупа є предметом судово-медичної експертизи або комплексної судово-медико-балістичної експертизи).

• Чи є пошкодження вогнепальним?

  • чим утворено пошкодження: кулею (шротом, картеччю, уламками снаряду, міни, гранати тощо)?
  • сліди якої кількості влучень із вогнепальної зброї є на об'єкті і наслідком скількох пострілів вони є?

-  з якої зброї (вид, зразок, модель) виконано постріл в об'єкт?

-   з якої відстані виконано постріл? (Щоби вирішити це питання, експертові мають бути надані: уражений об'єкт, по можливості зброя, з якої стріляли, аналогічні бойові припаси); експертові треба надати інформацію: чи стріляли з вичищеного каналу зброї, яким був напрям стрільби, чи йшов дощ (сніг) під час стрільби, в якому стані перебував пошкоджений об'єкт на момент його виявлення (сухий, вологий), чи не зберігався до призначення експертизи у вологих умовах, за підвищеної температури, яскравого освітлення тощо);

-    чи є сліди близького пострілу?

-    який напрям кульового каналу в досліджуваному об'єкті?

-    з якого місця стріляли?

-    у якій послідовності стріляли?

-   яке кульове пошкодження виконано першим? і т. д. (до ЗО питань).

Для вирішення класифікаційних і діагностичних завдань представляти експерту певні зразки не потрібно.

Для ідентифікації зброї на експертизу крім куль, гільз, виявлених на місці події, направляють зброю, з якої, можливо, стріляли.

Якщо до зброї є патрони з маркуванням, схожим на те, яке є на гільзах, що підлягають дослідженню, тоді треба й їх надати експертові.

Експериментальним відстрілом експерт сам отримає зразки для порівняння.

Вилучені слідчим бойові припаси, шріт, пижі в лабораторних умовах піддаються дослідженню для з'ясування їх конструкції, способу виготовлення і хімічного складу матеріалу, а також ототожнення інструментів, що використовувалися під час їх виготовлення.

Для балістичного дослідження використовуються оптичні прилади (мікроскопи МСК-1, МС-51), прилад РФ-4 для отримання фотографічного зображення розверстки кулі зі слідами, полів нарізів каналу дула.

Порівняльне дослідження слідів на кулі (гільзі), виявлених на місці події, та слідів на кулі (гільзі), отриманих експериментально в кулевиловлювачі, проводиться у спосіб безпосереднього їх спостереження під порівняльним мікроскопом і за збільшеними фотографіями.

Зараз судові балісти з успіхом вирішують питання ідентифікації дула, як уже зазначалося, навіть за стріляними шротинами, за умови, що вони контактували зі стінками ствола.

Фотографічні ілюстрації обов'язково додаються до висновку експерта.

 

Література

Агафонов В. В. Методика расследования ношения, изготовления или сбыта холодного оружия.- М., 1996.

Асмолов К. В. История холодного оружия.- М., 1994.

Асланов В. С. Криминалистическая экспертиза огнестрельного оружия и следов его применения,- Волгоград, 1979.

Биишанов В. М. Возможности поражения выстрелом из огнестрельного оружия.- Саратов, 1995.

Біленчук П. Д., Кофанов А. В., Сулява О. Ф. Балістика: криміналістичне вогнестрільне зброєзиавстпо: Підручник / За ред. П. Д. Білсн-чука.- К., 2003.

Бутов В. Топфа - не просто палка.- М, 1996.

Драгунов М., Левин А. Настоящее оружие спецназа.- М., 1995.

Егоров А. Г. Установления дистанции и направления выстрела из охотничьего ружья по рассеиванию дроби.- Волгоград, 1979.

Жук А. Б. Винтовки и автоматы.- М., 1988.

Жук А. Б. Пистолеты и револьверы.- М., 1988.

Кариоухов Ю. В. и др. Ваша самозащита - газовое оружие.- М., 1992.

Комарииец Б. М. Идентификация огнестрельного оружия по стреляным гильзам,- М., 1961.

Комаринец Б. М. Криминалистическое отождествление огнестрельного оружия по стреляным гильзам.- М., 1955.

Корецкий Д. А. Все об оружии.- М., 1994.

Косоплечее Н. П. Осмотр места происшествия по делам, связанным с применением огнестрельного оружия.- М., 1992.

Кузнецов А. А. Криминалистическое исследование оружия, боеприпасов и следов их применения.- Омск, 1981.

Кустанович С. Д. Судебная баллистика.- М., 1956.

Лазерный целсуказатель: Беломо, НИЦ ЛЭМТ.- М., 1998.

Маркевич В. Е. Ручное огнестрельное оружие.- СПб.; М., 1995.

Михальчук А. Е. О криминалистической экспертизе оружия. Использование достижений науки и техники в предупреждении, раскрытии и расследовании преступления.- Саратов, 1994.

Наставление по стрелковому делу - 9-мм пистолет Макарова.- М., 1975.

Пневматическое оружие,- М., 1994.

Подшибьякин А. С. Холодное оружие. Криминалистическое учение.- М., 1997.

Подшибьякин А. С. Холодное оружие. Уголовно-правовое и криминалистическое исследование.- Саратов, 1980.

Русаков М. Н. Криминалистическое исследование оружия и следов его применения.- Омск, 1981.

Скригонюк М. І. Криміналістика: Підручник.- К.: Атіка, 2007.

Словарь военных терминов,- М., 1988.

Солеико С. С. и др. Учебные стрелковые приборы и пособия.- М., 1963.

Сталъмахов А. В., Сумарова А. М., Егоров А. Г., Сухарев А. Г, Судебная баллистика.-"Волго град, 1998.

Тихонов Е. Н. Криминалистическая экспертиза холодного оружия.- Барнаул, 1987.

Торопов В. Стрельба в упор.- М., 1996.

Черваков В. Ф. О криминалистическом изучении оружия террористических актов.- Минск, 1932.

Ярочкии В. Гражданское оружие. Средства индивидуальной самозашиты и активной обороны.- М., 1995.

Ярочкин В. Оружие. Гражданское, служебное, боевое.- М., 1996.