При визначені підстав звільнення від кримінальної відповідальності за створення терористичної групи чи терористичної організації за ч. 5 ст. 258 КК, крім добровільного повідомлення про створення терористичної групи чи організації і сприяла припиненню існування або діяльності терористичної групи чи організації або розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку зі створенням або діяльністю такої групи чи організації, додатково вказується на відсутність у діях особи складу іншого злочину [41, с. 234]. На нашу думку, зазначена обставина не може визнаватися умовою цього звільнення. Тому, що її встановлення здійснюється на момент розгляду справи про звільнення від кримінальної відповідальності, у сукупності з іншими підставами, що передбачені в цьому заохочувальному приписі, і не відноситься до майбутнього. У літературі з приводу застереження, - "якщо в діях особи немає складу іншого злочину", - лунали критичні думки у зв'язку з тим, що така постановка питання перекреслює весь позитивний, стимулюючий заряд заохочувального припису. Проте ця теза не завадила російському законодавцю передбачити 20 спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності (примітки до ст. 126, 204, 205, 206, 208, 210, 222, 223, 228, 275, 282-1, 282-2, 291, 307, 337, 338 КК РФ), серед яких тільки в примітках до ст. 204, 228 КК РФ не послатися на ці застереження. Не вдаючись зараз до ґрунтовного дослідження гальмуючого впливу на позитивну посткримінальну поведінку особи застереження у вигляді, якщо у її "діях не має складу іншого злочину", зазначимо, що, як правило, йдеться про наявність менш тяжкого злочину, чим той що є передумовою звільнення від кримінальної відповідальності. Тому було б послідовним і логічним звільняти особу і від відповідальності за "злочин-супутник", який виступає етапом, способом чи засобом вчинення "основного" злочину. Наприклад, зводиться нанівець стимулюючий ефект від позитивної, посткримінальної поведінки у вигляді добровільного повідомлення особою, крім організатора і керівника, про створення терористичної групи чи організації, сприяння припиненню їх існування, діяльності або розкриття злочинів, вчинених у зв'язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації (ч. 5 ст. 258 КК), якщо вона буде нести кримінальну відповідальність за незаконне заволодіння зброєю шляхом привласнення, вимагання, зловживання службовим становищем (ч. 1 ст. 262 КК). Тому ми вважаємо за доцільне висловитися за виключення в заохочувальному приписі ч. 5 ст. 258 КК цього застереження.

На підставах викладеного доходимо висновку, що заохочувальні норми Особливої частини КК за юридичною природою є самостійними видами позитивної посткримінальної поведінки, що прямо передбачають звільнення особи від кримінальної відповідальності на передумовах і підставах визначених законом. Заохочувальні норми Особливої частини КК мають значну перспективу поширення і вдосконалення, проте вони повинні бути збалансованими в системі заборонних кримінально-правових норм і не перетворювати кримінальне законодавство із охоронної галузі у нагородну.