Договір - це домовленість двох або більшої кількості сторін, спрямова­на на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов’язків.

Зміст договору - це сукупність умов (пунктів), визначених на розсуд сторін і погоджених ними, й умов, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Умови, на яких договір укладається, мають важ­ливе практичне значення, оскільки від них залежать особливості договірних прав і обов’язків сторін, а також належне виконання зобов’язань.

Залежно від юридичного значення всі договірні умови можна поділити на три основні групи: істотні, звичайні та випадкові.

Істотними вважаються умови, необхідні та достатні для укладання до­говору. Так, договір вважається укладеним лише тоді, коли між сторонами в належній для відповідних випадків формі досягнуто згоди з усіх ЙОГО ІС­ТОТНИХ умов (умови про предмет; умови, котрі визначено законом як істотні; умови, які є необхідними для договорів певного виду ; умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди).

Звичайними називають умови, передбачені нормативними актами. Вони не потребують узгодження сторонами, оскільки автоматично набувають чинності з моменту укладання договору, тому відсутність у змісті договору звичайні« умов не впливає на його дійсність. Наприклад, якщо при укла­данні договору найму житла сторони не домовилися про те, хто виконує по­точний ремонт квартири, то вступає в дію умова, відповідно до якої наймач зобов’язаний проводити його за власні кошти.

Випадкові умови вносять до договору за бажанням сторін. Вони не впли­вають на факт укладання договору та на його дійсність, проте, на відміну від звичайних умов, які передбачаються безпосередньо законом і починають ді- іти вже внаслідок факту укладання договору, випадкові умови набувають юридичного значення лише тоді, коли вони внесені власне сторонами до договору. їх відсутність, як і відсутність звичайних умов, не спричиняє не­дійсності укладеного договору.

Цивільний кодекс України передбачає наступні види договорів. Публічний договір. Публічним є договір, у якому одна сторона (під- гфнємець) взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна тор­гівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, ведичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх спо­живачів, окрім тих, кому за законом надано відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед інпшм щ0до укладання публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Договір приєднання. Договором приєднання є договір, умови якоц встановлено однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формц його може бути укладено лише приєднанням другої сторони до запропоно- ваного договору загалом. Друга сторона не може запропонувати свої умова договору.

Попередній договір. Попереднім Є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти ДОГО у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім до. І говором.

ІСТОТНІ умови ОСНОВНОГО договору, котрі не встановлено попередні, договором, погоджуються в порядку, встановленому сторонами В попере- дньому договорі, якщо такий порядок не встановлено актами цивільного за- ´конодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмов´, формі.

Договір про наміри (скажімо, протокол про наміри), якщо в ньому не­має волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договорі; не вважається попереднім договором.

Форма договору. Договір може укладатися в усній або письмовій фор ! мі. Розрізняють просту письмову форму та письмову форму з нотаріальні посвідченням, а у випадках встановлених законом із відповідною деря® ною реєстрацією.

Водночас можна виділити договори, укладені шляхом вчинення ш клюдентних дій (конклюдентна форма договору), коли для укладання дого­вору, зокрема з технічними засобами, необхідне волевиявлення особи, ар­моване на його укладання (наприклад, вчинення через автомати купів.:-1 продажу напоїв, договір зберігання речей в автоматичних камерах схог прохід через турнікет у метрополітені тощо).

Також договори можуть укладатися (у більшості випадків переуклада­тися) у формі мовчання. Так, якщо за договором найму наймач продовжуг користуватися майном після закінчення строку договору, то, за відсутнос І заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається пош леним на строк, який був раніше встановлений договором. У цьому випадку відсутність заперечень наймодавця може виражатися у формі мовчання.

Усна форма договору. Усно можуть укладатися договори, які повністн виконуються сторонами в момент їх вчинення, крім тих, які підлягають м таріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також договорі» для яких недотримання письмової форми має наслідком їхню недійсність Отож, в усній формі можуть укладатися лише договори, що виконуються і момент установлення домовленості (наприклад договір купівлі-продажу і роздрібній торгівлі).

Письмова форма договору. Договір вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох доку­ментах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Крім цього, до- [Х)Вір вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін висловлена за допомогою телетайпного, електронного чи іншого технічного

засобу зв’язку.                                                 .                 .

Використання при укладанні договорів факсимільного відтворення під­пису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно- числового підпису чи іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповід­ного аналога їхніх власноручних підписів.

Договори, котрі належить вчиняти в письмовій формі:

•  між юридичними особами;
•  між фізичною та юридичною особою;

_ договори фізичних осіб між собою на суму, що перевищує в 20 і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів грома­дян (340 грн. і більше). Відповідно до указу Президента України від 25 серпня 1996 р. “Про грошову реформу в Україні” розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян становить 17 гри­вень;

•  інші договори, щодо яких законом встановлено письмову форму.

Наслідком недодержання сторонами простої письмової форми є те,

що заперечення однією з сторін факту вчинення договору або оспорюван­ня окремих його частіш може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. При цьому рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

Нотаріальне посвідчення договору. Договір, який вчинений у письмо­вій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встанов­лених законом або за домовленістю сторін.

Нотаріальне посвідчення договору здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії. Воно полягає у вчиненні на документі, у якому викладено текст договору, посвідчу вального напису.

На вимогу фізичної чи юридичної особи будь-який договір з її участю може бути нотаріально посвідчено.

У разі недотримання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвід­чення договору він вважається нікчемним (недійсним без рішення суду).

Однак, якщо договір за законом підлягав нотаріальному посвідченню, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення та при цьому сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтвер­джується письмовими доказами, й відбулося повне або часткове його вико­нання, то суд може визнати такий договір дійсним. У такому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не потрібне.
 

 
104                                                                                                                          БРАТЕЛЬ   О.Г.,      ПИЛИПЕНКО г

   *--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Договір підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановЛе. них законом (зокрема, договір купівлі-продажу нерухомості, договір ^ мерційної концесії). Такий договір є вчиненим із моменіу його держава реєстрації.