46. Поняття та система зобов’язань. Сторони у зобов’язанні

Зобов’язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (пе- майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) чи Триматися від неї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання

його обов’язку.

Здійснюючи порівняльну характеристику зобов язальних і речових гїпзвовідносин, можна зробити висновок, що зобов’язання опосередковують Іпяцес переміщення в цивільному обігу матеріальних благ, тоді як речові драва закріплюють приналежність різноманітних матеріальних благ кон­кретному суб’єктові.

При укладанні будь-якого зобов’язання наперед відомі його суб’єкти, що дає можливість уповноваженій особі вимагати певної поведінки від зобов’язаних осіб.

Елементами зобов’язання є суб’єкт, об’єкт і зміст.

Суб ´єкти зобов’язань. У зобов’язанні беруть участь не менше від двох осіб - кредитор і боржник. Це загальна назва сторін, проте для певних ви­дів зобов’язань існують їх спеціальні назви (наприклад, дарувальник і об­даровуваний, страховик та страхувальник тощо). У зобов’язанні на стороні як боржника, так і кредитора можуть браги участь як одна, так одночасно й декілька осіб - зобов’язання з множинністю осіб.

Активна множинність передбачає участь декількох осіб на стороні кредитора (наприклад, заподіяння громадянином шкоди майну, що перебу­ває у власності двох або кількох осіб).

Пасивна множинність існує при участі декількох осіб на стороні борж­ника (наприклад, відповідальність за шкоду, заподіяну декількома правопо­рушниками).

Зобов’язання, у якому беруть участь декілька осіб як на стороні креди­тора так і на стороні боржника, називається мішаною множинністю, зокре­ма, при спільному заподіянні шкоди спільній власності.

Змістом зобов’язальних правовідносин є суб’єктивні права й обов’язки їх учасників. Так, змістом правомочності кредитора є право вимоги, а обов’язок боржника полягає у виконанні вимоги кредитора.

Об’єктом зобов’язального правовідношення є дії, що полягають: у пе­редаванні від однієї особи до іншої речі у власність (купівля-продаж, міна, дарування); у наданні речі в користування (майновий найм, прокат); у ви­конанні робіт (договір підряду); здійсненні послуг на користь іншої особи (доручення, комісія); в утриманні від дій, виключне право на які належить кредиторові (видавничий договір).

Система зобов ’язань. Вони поділяються на договірні та недоговірні, котрі охоплюють такі різновиди зобов’язань:

1)      договори про передачу майна у власність - купівля-продаж, роздріб­на купівля-продаж, договір найму-продажу; поставка; контрактація
 

 

 
сільськогосподарської продукції; постачання енергетичних та інад ресурсів через приєднану мережу; міна (бартер); дарування; рЄад довічне утримання;

*

  

  1.  зобов’язання з передавання майна в тимчасове користування - н- л (оренда); прокат; найм (оренда) земельних ділянок; найм (ореад будівель та інших капітальних споруд; найм (оренда) транспорту засобів; лізинг; найм житла; позичка;
  2.  зобов’язання на виконання робіт - підряд; побутовий підр^ будівельний підряд; виконання науково-дослідних, досліду конструкторських і технологічних робіт;
  3.  договори про надання послуг - договір перевезення пасажирів і ба. гажу; транспортна експедиція; договір зберігання; договір страху вання; доручення; комісія; управління майном;

5)                                                                                                     договори у сфері кредитно-розрахункових відносин - позика, дою. вір кредиту, банківського вкладу; договір банківського рахунка; до. ; говір факторингу;               *

  1.  розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, j цензійний договір; договір комерційної концесії (франчайзинг);
  2.  договір про спільну діяльність; договір простого товариства;
  3.  недоговірні зобов’язання - публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу; публічна обіцянка нагороди за результа- тами конкурсу, ведення чужих справ без доручення; рятуванні здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичні особи; створення небезпеки (загрози) життю і здоров’ю фізичних осіб, а також їхньому майну та майну юридичних осіб; завданні шкоди; набуття, збереження майна без достатньої правової під. стави.