• безпечність методу, коли його використання не загрожує здоров'ю чи життю людей, а якщо загрожує, то потребує дотримання правил технічної безпеки;
• законність і стичність, себто допустимими є тільки методи, які відповідають конституційним вимогам, принципам, моральним критеріям суспільства. Вони не повинні обмежувати права громадян, не принижують їхніх честі й гідності, відкидають погрози, насилля і не призводять до порушень норм кримінально-процесуального закону;
• ефективність методів - в оптимальні строки і з найбільшою продуктивністю приводить до позитивних і бажаних результатів;
• рентабельність - затрати сил і засобів повинні бути спів-розмірними з досягненим.

На завершення цього питання слід ще раз зазначити, що мова йшла про методи науки криміналістики, а не про методи криміналістики як певного виду діяльності (діяльності органів дізнання, слідчого, суду, експертів, теоретичну основу якої утворюють положення низки наук, зокрема криміналістики).

Водночас треба зазначити, що як у практичній діяльності, так і в криміналістичному науковому дослідженні можуть використовуватись одні й ті ж методи пізнання, пізнавальна сутність яких залишається однаковою незалежно від сфери пізнання.

Наприклад, метод спостереження і там, і там виражатиметься як планомірне, цілеспрямоване і запрограмоване сприйняття... Тобто, сутність його не зміниться залежно від того, хто буде спостерігати - практичний працівник чи криміналіст-науко-вець.

Відмінність у методах наукового дослідження і практичної діяльності під час доказування у кримінальних справах стає більш значною, коли мова йде про застосування саме спеціальних методів.

Взагалі деякі спеціальні методи не можуть використовуватись у доказуванні взагалі, оскільки це може не відповідати вимогам законності.
 

 
Література

Баев Л. Я. Основы криминалистики: Курс лекций.- М., 2001. Бахин В. П., Вазгрии И. А. Как раскрываются преступления,- СПб., 1997.

Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики.- М., 2001.

Белкин Р. С. Собирание, исследование и оценка доказательств.-М.. 1996.

Біленчук П. Д. Криміналістика: Підручник.- К.: Атіка, 2001.

Густое Г. А. Моделирование при расследовании преступлений (п схемах).- 3-е изд.- Л., 1989.

Зорин Г. А. Криминалистическая методология.- Минск, 2000.

Зорин Г. А. Теоретические основы криминалистики.- Минск, 2000.

Лавров В. П. Предмет, история и методология криминалистики.-М., 1994.

Лавров В. П. Предмет, история и методология криминалистики.-М., 1994.

Лцзгии И. М. Моделирование при расследовании преступлений.-М., 1981.

Образцов В. А. Основы криминалистики,- М., 1996. Пещак Я. Общетеоретические проблемы криминалистики.- М., 1977.

Скригоиюк М. І. Криміналістика: Підручник,- К.: Атіка, 2007.

Теоретические основы криминалистики и криминалистическая техника: Метод, рекомендации.- Ростов н/Д., 1997.

Теория и практика математического моделирования в судебно-по-черковедческоп экспертизе: Метод, пособие / Под ред. В. Ф. Орловой,- М., 1980.