Зустрічаються й інші визначення. Так, Н.А. Селиванов наводить таке: “Судова фотографія - це галузь криміналістичної техніки, що являє собою систему наукових положень і відповідних ним технічних засобів і методів зйомки криміналістичних об'єктів з метою розкриття злочинів”. В даному визначенні задачі судової фотографії трохи звужені і стосуються тільки розкриття злочинів. Якщо розуміти розкриття як процес виявлення, збирання і дослідження доказової інформації, то це визначення представляється одним з найбільш ємних і доступних для практики. Зустрічаються і розгорнуті визначення. Приведемо одне з них, Н.П. Яблокова: “Судова фотографія є галуззю криміналістичної техніки і являє собою науково розроблену систему загальних і спеціальних методів фотографування при проведенні слідчих дій, а також при дослідженні речових доказів”.

Зіставлення наведених визначень (“судова фотографія”, “криміналістична фотографія”) дозволяє стверджувати, що вони сформульовані на основі визначення С.М. Потапова і мають однакові: а) предмет дослідження, тобто спеціально розроблену систему методів фотографічної фіксації (зйомки); б) задачі - фіксація і дослідження джерел доказової інформації. Криміналістична фотографія - цей засіб виявлення, дослідження і фіксації, що робить наочними результати дослідження джерел доказової інформації.); в) цілі - швидке розкриття, попередження, розслідування злочинів і викриття злочинців.

Оскільки “судова фотографія” і “криміналістична фотографія” мають однаковий предмет дослідження, задачі і цілі, то ці поняття можна інтерпретувати як синоніми, тобто рівнозначні. Разом з тим зміст визначень, що зіставляються, неоднаковий і має потребу в уточненні. Так, у визначенні криміналістичної фотог-рафії Н.П. Яблоковим названі процесуальні форми застосування методів фотографічної фіксації (слідчі дії і дослідження речових доказів). Хоча відомо, що фотографічні прийоми і методи застосовуються в профілактичній і оперативно-розшуковій діяльності, що знаходяться за рамками процесуальних дій. Попереднє дослідження джерел доказової інформації засобами і методами криміналістичної фотографії в даний час займає не останнє місце в стадії порушення кримінальної справи. Враховуючи висловлені зауваження пропонується таке визначення криміналістичної (судової) фотографії.

Судова фотографія як один з розділів криміналістичної техніки, являє собою систему наукових поло-жень і розроблених на її основі фотографічних методів, прийомів і засобів, що використовуються для фіксації і дослідження криміналістичних об'єктів з метою розкриття і розслідування злочинів.

Криміналістична фотографія як система включає в себе фотографічні методи, прийоми та види зйомок.

Методи криміналістичної оперативної фотографії - це сукупність правил і рекомендацій по вибору фотографічних засобів, умов зйомки та обробки експонованих фотоматеріалів для одержання фотографічних зображень, що відповідають цілям і вимогам фіксації та дослідження речових доказів. Сукупність пра-вил і рекомендацій фотографування, що визначають зміст фотографічного знімку, розуміється як вид зйомки. Розроблена в криміналістиці система включає в себе чотири види зйомки: орієнтуючу, оглядову, вузлову і детальну. Прийоми зйомки - це сукупність правил і рекомендацій по правильному вибору точок зйомки, напрямку і відстані фотографування стосовно кожного об'єкта зйомки.

До фотографічних засобів відноситься знімальна і проекційна апаратура, приналежності і реактиви для обробки експонованої плівки і паперу, а також матеріали для одержання фотографічних зображень.

Фотознімки у кримінальній справі відрізняються від інших своїм призначенням і цілями. Криміналістична цінність знімка залежить від точного дотримання правил судової фотографії, процесуального оформ-лення самої зйомки та її результатів. Знімки, виготовлені з порушенням процесуальних норм і криміналістичних рекомендацій, не мають доказового значення та у кримінальних справах фігурувати не можуть.

Фотографічний спосіб фіксації має ряд властивостей, що відрізняють його, наприклад, від протоколю-вання, складання планів, схем, креслень, виконання замальовок, які широко використовуються у слідчій практиці. Він вирізняється значно більшою наочністю, точністю відтворення і світлочутливістю, об'єктивністю і швидкістю фіксації. Фотознімки роблять відповідно до об'єктивних законів геометричної оптики і перспективи, тому достатньо адекватно й образно передають форму, розміри і просторове розмі-щення предметів.

При розслідуванні кримінальних справ за допомогою фотографування швидко і документально точно фіксується картина місця події, виявлені сліди злочинця, знаряддя і предмети злочинного посягання. Знімки передають і такі особливості об'єкта, що буває важко описати в протоколі.

Конкретні фотографічні методи обираються з урахуванням специфіки розв'язуваних криміналістичних задач, виду й особливостей об'єкта зйомки. У будь-якому випадку фотозйомка повинна передувати всім іншим способам фіксації криміналістичної інформації і виконуватися у відповідності з виробленими криміналістикою рекомендаціями. Так, здійснюючи фотозйомку, необхідно стежити, щоб на об'єктах не було глибоких тіней, що ховають частину зображення. Тіні можна ліквідувати підсвічуванням чи зміною точки зйомки. Виправлення фотографічних зображень за допомогою ретуші або інших подібних прийомів не допускається.

Фотознімки широко використовуються в криміналістичних обліках людей, що зникли безвісти, непізнаних трупів, куль, гільз, вогнепальної зброї. За ними проводиться розшук і впізнання злочинців, що переховуються, і зниклих безвісно людей. Фотографії є надійним засобом фіксації ходу і результатів проведення слідчих дій, наприклад пред'явлення для впізнання, обшуку, огляду тощо.

Фотографічні методи дослідження документів, слідів та інших криміналістичних об'єктів дозволяють одержувати важливі докази при проведенні судових експертиз. Цими методами відновлюють згаслі і знищені тексти, виявляють сліди дописок, підчищень та інших виправлень у документах, виявляють накладення мікрочастинок, що перейшли з об'єктів, що взаємодіяли в процесі злочинної події. Знімки служать ще й надійним засобом доведення отриманої експертом інформації до слідчого і суду.

Немаловажне значення фотографії й у попередженні злочинів. Так, фотоавтомати “стежать” на вулицях міст і автомагістралей за дотриманням водіями правил дорожнього руху. При перевищенні, наприклад, встановленої швидкості фотокамера автоматично фіксує номерний знак і фактичну швидкість транспортного засобу, а знімок стає документом для притягнення порушника (водія) до відповідальності. Фотокамери нерідко є елементами охоронних систем, спрацьовування яких включає фотографічну фіксацію злочинця і його дій на охоронюваному об'єкті. В останні роки замість фото ставлять відеокамери, що фіксують усе це в динаміці. Такі засоби допомагають розкривати і попереджувати небезпечні злочини.

Фотографію, що використовується для реалізації цілей розкриття і розслідування злочинів, називають криміналістичною, оскільки задачі і прийоми, методи і засоби, що застосовуються слідчим, чи експертом оперативним працівником, відрізняються від відомих із загальної фотографії. Наприклад, фіксація слідів пальців рук проводиться фотографуванням у наскрізному світлі (що проходить крізь об'єкт), навскісному освітленні, у темному полі, масштабним способом, у натуральну величину з використанням подовжуваль-них кілець чи спеціальних насадок. Специфічна фотозйомка місця події, людей з метою впізнання та обліку, слідів застосування вибухових речовин, отрут, знарядь зламу й інструментів, а також інших об'єктів, які мають інтерес для слідства.

Криміналістично грамотні фотографічні знімки повинні дати слідству і суду можливість візуально вивчити ці об'єкти, визначити, у якому зв'язку вони знаходяться і чи мають відношення до обставин і умов вчинення злочину, а також, що являє собою кожен криміналістичний об'єкт, які його зовнішні ознаки та відмінні риси.

Ці загальні задачі криміналістичного фотографування оцінюються по-різному. В одних випадках усі вони зважуються одночасно. Тоді серія знімків наглядно відображає обстановку, в якій знаходився криміналістичний об'єкт (наприклад, труп) у момент його виявлення та огляду, несуть достатню інформацію не тільки про його зовнішні дані, але і про окремі важливі деталі. В інших випадках достатньо одержати зображення, що дозволяє проаналізувати конкретний криміналістичний об'єкт поза його зв'язком з навколишнім оточенням. Іноді важлива окрема деталь об'єкта, що містить інформацію, яку необхідно надати суду у наглядній формі. Усе це й обумовило важливе практичне значення криміналістичної фотографії в кримінальному судочинстві.

Система криміналістичної фотографії складається з двох частин: оперативної і дослідницької, дифе-ренційованих за сферами застосування. Засоби і методи першої використовуються в слідчій практиці для відображення обстановки, в якій проводиться слідча дія, і виявлених доказів, для попереднього дослідження криміналістичних об'єктів, організації розшуку злочинців, викрадених речей та в інших напрямах.

Криміналістична оперативна фотографія - це система наукових положень, видів і методів зйомки, що застосовуються при проведенні слідчих дій і розшукових заходів.

Криміналістична оперативна фотографія є засобом образної фіксації слідів, речових доказів та інших криміналістичних об'єктів, зовнішні особливості і місце розташування яких мають значення для розкриття і розслідування злочинів. Фотознімки являють собою наочний матеріал, що дозволяє точно сприйняти описане в протоколі, візуально судити про форму, розміри і розташування об'єктів.

Надзвичайно важливо передати інформацію про криміналістичні об'єкти у тому вигляді, в якому їх спостерігав слідчий. Знімки повинні відтворювати об'єкти без перспективних викривлень, що виникають вна-слідок неправильної установки фотоапарата при зйомці. Не кожний знімок, виготовлений у ході розсліду-вання, відповідає криміналістичним вимогам, навіть якщо в технічному відношенні він бездоганний.

Типовими об'єктами криміналістичної оперативної фотографії є: різні сліди, що несуть інформацію про подію злочину та особу злочинця; обстановка на місці вчинення злочину чи виявлення його слідів; загальний вигляд, ознаки і властивості знарядь злочинного посягання та предметів, причинно зв'язаних з ним; ознаки зовнішності людини для її впізнання, розшуку і реєстрації; слідчі дії. Об'єктами можуть бути й інші предмети та явища, що представляють криміналістичний інтерес для розслідуваної кримінальної справи.

Криміналістична дослідницька фотографія, що включає в себе макрозйомку, репродукційну і мікрозйомку, контрастуючу фотозйомку, фотографування в невидимих променях спектра, а також кольорофотог-рафічні методи дослідження криміналістичних об'єктів, використовується в експертній діяльності. Експертиза за допомогою фотографічних засобів і методів дозволяє виявити слабопомітні і невидимі ознаки криміналістичних об'єктів, їх розходження за кольором та яскравістю, механізм утворення мікронакладань. Фото-графічні засоби та методи використовуються і з метою дослідження фотознімків, фотоматеріалів і хімічних реактивів, фотоапаратури для зйомки та друкування позитивів при проведенні судово-фототехнічної експертизи.

Методи і прийоми криміналістичної дослідницької фотографії дозволяють виявляти та аналізувати дрібні ознаки об'єктів, відновлювати за попелом зміст спалених документів, читати витравлені, змиті, залиті барвником тексти, вирішувати багато інших експертних задач. Основу для цього складають праці вчених-криміналістів, що освоїли сучасні досягнення природничих і технічних наук, спеціальну аналітичну апаратуру. За допомогою дослідницької зйомки експерт одержує нові докази і фіксує їх у спеціальному документі - висновку.