Інститути держави змінюються в ході історичного розвитку. Деякі інститути зникають (інститут абсолютної монархії), інші з'являються (участь громадян у керуванні державою). Специфічні інститути існують мусульманських країнах (маджиліс -- порядок звертання до правителя члена мусульманської громади), в Ізраїлі (кібуци особлива форма місцевого самоврядування) і ін.

Основна класифікація органів держави:

За змістом діяльності:

· органи законодавчої влади;

· органи державного управління чи виконавчі органи;

· судові органи;

· контрольно-наглядові органи;

· глава держави.

За місцем у системі апарату:

· первинні;

· вторинні, походять від первинних та підзвітні їм.

По території діяльності:

· загальні (загально федеральні для федеративної держави);

· суб'єктів федерації (для федеративної держави);

· місцеві.

За способом створення:

· виборні;

· ті, що призначаються;

· ті, що успадковуються.

За складом:

· одноособові;

· колегіальні.

За характером компетенції:

· загальної компетенції (парламент);

· спеціальної компетенції (наприклад міністерства).

За часом функціонування:

· постійні;

· тимчасові.

За правовими формами діяльності:

· правотворчі;

· правозастосувальні;

· правоохоронні;

· контрольно-наглядові.

Кожний державний орган складається з осіб, які здійснюють керівництво, у відповідності до покладених на них обов'язків і наданих їм повноважень та спеціалістів й інших осіб, що забезпечують технічні умови у здійсненні керівних управлінських функцій.

2.4 Принципи організації і діяльності державного апарата

Для державного апарата вимагаються спеціально підготовлені кадри чиновників-керівників, що володіють необхідною кваліфікацією і професіоналізмом. Шар люді зайнятих на роботі в апараті держави, визначають як бюрократію (бюрократ -- грец. столоначальник). Даний термін використовують і для негативної характеристики таких проявів у діяльності державного апарата, як формалізм, тяганина, кар'єризм, прагнення до особистої вигоди, корумпованість, байдужість до людей і їх нестатків.

Щоб перебороти негативні явища, використовуються демократичні методи і стиль роботи, ціла система спеціально розроблених, реально діючих мір і механізмів, покликаних приборкати, стримати бюрократизацію. Ефективні такі міри, як заміщення посадових посад по конкурс переклад управлінського апарата на роботу з контракту, позбавлення державних службовців права брати участь у комерційній діяльності, але одночасне встановлення для них високого рівня заробітної плати (соціально-правова захищеність), що забезпечує зацікавленість у чесній службі. Управлінський апарат повинний бути інструментом орган влади, обраних і контрольованих народом.

Для підвищення ефективності і якості функціонування державного апарата необхідно, щоб в основі організації і діяльності знаходилася система принципів.

Принципи організації і діяльності державного апарата -- відправні початки, незаперечні вимоги, пропоновані до формування і функціонування державних органів.

Основні принципи організації і діяльності державного апарата.

1) пріоритет прав і воль людини;

2) єдність і поділ влади;

3) верховенство права -- виражається, наприклад, у праві оскарження в суді рішень державних органів, відшкодуванні шкоди, заподіяного їхніми незаконними діями;

4) законність;

5) ієрархічність -- підпорядкованість по вертикалі;

6) організаційно-правова зв'язаність діяльності державних органів і посадових осіб;

7) сполучення виборності і призначаємості;

8) демократизм методів і стилю роботи;

9) змінюваність;

10) сполучення колегіальності і єдиноначальності;

11) гласність і облік суспільної думки;

12) професійна компетентність;

13) економічність, програмування, науковість;

14) право рівного доступу до державної служби.

Розділ ІІІ

3.1 Співвідношення механізму та апарату держави

Співвідношення механізму та апарату держави на мою думку забезпечує нормальне функціонування будь-якої держави, оскільки саме співпраця владних структур та органів безпосереднього виробництва несе в собі узгодженість та чіткість у виконанні функцій та задач, що стоять перед державою. Апарат держави здійснює управління та керівництво підпорядкованими йому органами, підприємства та установами, що забезпечує чіткість та узгодженість в роботі органів, що вироблять матеріальні та духовні блага. Апарат держави здійснює врегулювання суспільних відносин через судові органи, органи примусу та правоохоронні органи, які забезпечують нагляд за виконанням законів та покарання за їх порушеннями як органами держави, посадовими особами так і громадянами держави.

Уявімо якби не існувало апарату держави, а існували б державні підприємства та установи то на мою думку в країні панував би суцільний безлад, адже усі особи діяли б на свій розсуд, хаотично та не узгоджено, що не могло б забезпечити нормального функціонування держави. Тому державний апарат та підпорядковані йому державні підприємства кожен по-своєму дуже важливі. Без них не можливе існування держави в цілому. Я вважаю завданням кожної держави є встановлення взаємодії та співпраці між державним апаратом та держаними підприємствами та установами, тільки за наявності якісної співпраці між цими органами можна досягти успіхів у побудові високо розвинутої держави.

3.2 Актуальні напрями перебудови та подальшого формування державного механізму

Конституційні реформи в сучасній Україні відбуваються вже на протязі 12 років. Початком для цих реформ став переломний момент коли наша держава стала на шлях до свободи та демократії, після розпаду СРСР. Юридичним початком цих реформ стали такі основоположні нормативно-правові акти: Декларація про державний суверенітет України від 16.07.1990 року, Акт проголошення незалежної України від 24.08.1991 року. Незважаючи на це суспільне життя України регулювалося нормами Конституції УРСР, вони постійно доповнювалися і змінювалися але не стали правовим підґрунтям нашої держави. Прийняттю конституції передували: Закон про державну владу та місцеве самоврядування в Україні від 18.05.1995 та Конституційний договір між президентом України та Верховною Радою України про основні засади організації та функціонування влади в Україні і місцеве самоврядування. Конституція України була прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 року. Вона містить в собі основні положення про регулюванню суспільних відносин нашої держави.