ЗМІСТ

ВСТУП

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ПОНЯТТЯ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ НОРМ ТА ЇХ МЕХАНІЗМИ

1.1 Сутність та зміст реалізації міжнародних норм

1.2 Внутрішньодержавний та міжнародний механізми імплементації конвенцій з морського права

РОЗДІЛ 2. КОНВЕНЦІЇ ООН ТА ІМО В ГАЛУЗІ МІЖНАРОДНОГО МОРСЬКОГО ПРАВА ТА ПИТАННЯ ЇХ ВТІЛЕННЯ В ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ

2.1 Реалізація Конвенцій 1958 року та Конвенції 1982 року з морського права

2.2 Імплементація норм щодо безпеки судноплавства в праві України

2.3 Внутрішньонаціональні засоби забезпечення реалізації норм стосовно охорони морського середовища

РОЗДІЛ 3. УНІВЕРСАЛЬНІ КОНВЕНЦІЇ МОП ТА ІХ МІСЦЕ В УКРАЇНСЬКОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ

3.1 Загальні міжнародні норми щодо праці на морському транспорті

3.2 Вплив положень вільної Конвенції 2006 року на норми про правовий статус моряків

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Обґрунтування вибору теми та її актуальність. Проблема імплементації норм міжнародного права є однією з центральних у теорії міжнародного права, оскільки її дослідження дає можливість глибше розкрити сутність міжнародного права як своєрідної правової системи, з'ясувати механізми взаємодії та взаємовпливу норм міжнародних та внутрішньодержавних правових систем в процесі імплементації та виявити шляхи забезпечення їх узгодження. Звернення до проблем імплементації міжнародного права в конкретній сфері правового регулювання - міжнародних морських правовідносинах - зумовлене не лише безперечним загальнотеоретичним та практичним значенням таких досліджень для будь-яких сфер правового регулювання, а й також об'єктивно існуючою специфікою міжнародних морських правовідносин як предмета правового регулювання - їхнім органічним зв'язком із використанням Світового океану і морських просторів, їхнім комплексним та полісистемним характером. Тому тема дипломної роботи є вкрай актуальною.

Мета та задачі роботи. Метою роботи є проведення аналізу сучасних міжнародних та національних документів у сфері морського права та визначення засобів та механізмів їх реалізації.

Для досягнення поставленої мети визначено такі основні задачі роботи:

1. розкрити поняття імплементації;

2. проаналізувати механізми реалізації конвенцій з морського права;

3. визначити важливість Женевських конвенцій 1958 р. та Конвенції 1982 р. у становленні морського права як в Україні так і на міжнародному рівні;

4. розкрити значення реалізації в Україні міжнародних конвенцій, які стосуються безпеки мореплавства та охороні морського середовища;

5.визначити місце конвенцій МОП, що стосуються праці моряків, у законодавстві України;

6. проаналізувати правове положення моряка за Конвенцією МОП про працю у морському судноплавстві 2006 р.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є правовідносини, які виникають в процесі імплементації норм міжнародного морського права у національну правову систему України.

Предметом дослідження є міжнародні конвенції, а також національно-правові акти України у сфері морського права, форми, засоби та механізми імплементації таких норм.

Методи дослідження. При аналізі проблематики імплементації конвенцій з міжнародного морського права використано широкий спектр наукових методів. Історичний метод використано при дослідженні генезису формування терміну «імплементація», еволюції імперативних норм Женевських конвенцій 1958 р. та Конвенції ООН 1982 р. тощо. За допомогою порівняльно-правового методу встановлено специфіку норм міжнародного морського права, яка визначає особливості їх імплементації. За допомогою формально-юридичного методу проаналізовано зміст міжнародних конвенцій в морській сфері та здійснено дослідження їх імплементації до національного законодавства України. Метод системного аналізу дозволив виділити основні недоліки створеного в Україні механізму імплементації норм міжнародного морського права. В роботі використані також логічний та інші спеціальні методи наукового дослідження.

Аналіз джерел та літератури. Матеріалом дослідження послужили такі міжнародно-правові документи, як: Конвенція ООН з морського права, Женевські конвенції 1958 р., Конвенція МОП про працю у морському судноплавстві. Крім того аналізувався ряд конвенцій, прийнятих під егідою ІМО, щодо безпеки мореплавства та забруднення морського середовища.

Також були використані наукові статті та видання ведучих теоретиків з питань імплементації норм морського права. Проблема імплементації розглядається в роботах загального характеру, зокрема у працях Б.В. Бабіна, М.О. Баймуратова, А.С. Гавердовського, В.В. Демиденка, А.І. Дмитрієва, Л.Н. Заводської, І.П. Кияниці, Т.Р. Короткого, О.В. Краснікової, С.Ю. Марочкина, О.О. Мережко, А.П. Мовчана, М. Раскалєй та ін. Вирішенню питань щодо безпеки судноплавства та охорони морського середовища присвячені розробки наукових і практичних працівників, таких як В.Г. Алексішин, В.Г. Анцелевич, В.М. Гуцуляк, М.П. Зеленін, В.А. Кисельов, Л.А. Козирь, А.Л. Колодкин, О.М. Шемякін та ін.

Обґрунтування структури роботи. Виходячи з мети та основних задач роботи, враховуючи об'єкт та предмет дослідження робота складається: з вступу, переліку скорочень, трьох розділів, які вміщують сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел.

У першому розділі, що має назву «Загальнотеоретичні поняття імплементації міжнародних норм та їх механізми», розкриваються історичне становлення та зміст поняття «імплементація», форми та механізми реалізації міжнародних конвенцій з морського права на національному рівні.

У другому розділі під назвою «Конвенції ООН та ІМО в галузі міжнародного морського права та питання їх втілення в законодавство України» йде мова про значення Женевських конвенцій 1958 р. та Конвенції ООН 1982 р. у розвитку міжнародного морського права та їх місце у законодавстві України. Аналізується значення імплементації норм щодо безпеки судноплавства в право України та дається характеристика внутрішньонаціональним засобам забезпечення реалізації норм стосовно охорони морського середовища.

Третій розділ - «Універсальні конвенції МОП та їх місце в українському законодавстві» - присвячений дослідженню загальних міжнародних норм про працю на морському транспорті та їх втілення у законодавстві України. Також у розділі проводиться аналіз правового статусу моряка за Конвенцією МОП 2006 року.

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

Національні органи:

ВРУ - Верховна Рада України

КМУ - Кабінет Міністрів України

Національні нормативно-правові акти:

ЗУ - Закон України

КТМ - Кодекс торговельного мореплавства України

Міжнародні організації:

ІМО - Міжнародна морська організація

Конституційний Суд - Федеральний конституційний суд Німеччини

МОП - Міжнародна організація праці

ООН - Організація Об`єднаних Націй

Міжнародні конвенції:

Бухарестська конвенція - Конвенція про охорону Чорного моря від забруднення 1992 р.;

Женевські конвенції 1958р.- Конвенції ООН 1958р.: Про відкрите море, Про територіальне море та прилеглу зону, Про континентальний шельф, Про рибальство та охорону живих ресурсів відкритого моря;

Конвенція МАРПОЛ-73/78 - Міжнародна конвенція про запобігання забруднення моря з суден 1973 р. та Протокол до неї 1978 р.;

Конвенція СОЛАС-74 - Конвенція про рятування людського життя на морі 1974 р.;

Конвенція МОП 2006 року - Конвенція МОП про працю в морському судноплавстві 2006 р.;

Конвенція 1982 р. - Конвенція ООН з морського права 1982 р.

Лондонська конвенція 1972 року - Конвенція про запобігання забрудненню моря скидами відходів та інших матеріалів 1972 р.;

МППЗС-72 - Конвенція про Міжнародні правила попередження зіткнень суден на морі 1972 р.;

ПДМНВ - 78/95 - Міжнародна конвенція про підготовку і дипломування моряків і несення вахти 1978 р.;

CLC 1992 - Міжнародна конвенція про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою 1992 р.;

FAL 1965 - Конвенція про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 р.;

INMARSAT C 1976 - Конвенція про Міжнародну організацію морського супутникового зв'язку 1976 р.;

INTERVENTION 1969 - Міжнародна конвенція щодо втручання у відкритому морі у випадках аварій, які призводить до забруднення нафтою, 1969 р.;

LL 1966 - Міжнародна конвенція про вантажну марку 1966 р.;

OPRS 1990 - Конвенція по забезпеченню готовності на випадок забруднення нафтою, боротьбі з ним та співробітництва 1990 р.;

PAL 1974 - Афінська конвенція про перевезення морем пасажирів та їх багажу 1974 р.

SAR 1979 - Міжнародна конвенція про пошук та спасіння на морі 1979 р.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ПОНЯТТЯ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ НОРМ ТА ЇХ МЕХАНІЗМИ

1.1 Сутність та зміст реалізації міжнародних норм

Будь-яка система юридичних норм, як би блискуче вона не була розроблена, не має права на існування, якщо вона реально не впливає на суспільне життя. Самі по собі правові норми є лише вираженням абстрактної можливості по відношенню до дійсної поведінки суб'єктів, а тому реальний зміст їх регулятивних властивостей може проявитися лише через процес реалізації. Тільки в процесі реалізації права може знайти відображення зворотна дія юридичної форми на її соціальний зміст [68,47].

Інакше кажучи, без здійснення права, без наповнення його норм живим практичним змістом не може бути правового регулювання громадських стосунків, що є функцією права. Реалізація правових норм - «це здійснення правових велінь, їх фактична дія», - помічає науковець А.С. Пиголкин. Право впливає на громадські стосунки передусім через процес правового регулювання, тобто через динамічний процес здійснення своїх норм. І якщо суб'єкти, яким адресуються норми права, поступають відповідно до їх приписів (правомірно), право виконує позитивну роль в регулюванні громадських стосунків. Воно здійснюється ефективно. І навпаки, якщо норма права є для її суб'єктів байдужою, вона залишається невтіленою моделлю поведінки [68, 48].

Таким чином, здійснення або реалізація - це практичне втілення правових норм у фактичній діяльності суб'єктів права. Тобто, реалізація правових норм - це така поведінка суб'єктів права, яка узгоджується з приписами правових норм і виходить з них, практична діяльність людей по здійсненню прав і виконанню юридичних обов'язків. Наведені загальні положення про значення здійснення права для процесу правового регулювання громадських відносин мають найбезпосередніше відношення до міжнародного права. Міжнародне право може розвиватися і грати творчу роль в зміцненні світу і мирного співіснування тільки у тому випадку, якщо держави - учасники міжнародного спілкування з належною повагою відносяться до виконання перейнятих на себе зобов'язань і не порушують міжнародних договорів, покликаних регулювати стосунки між ними.

У міжнародному праві для позначення поняття «здійснення» норм міжнародного права широке поширення придбав термін «імплементація» [68, 49].

Поняття «імплементація» на сьогодні є досить неоднозначним. Відповідно до довідникових видань, цей термін сприймається переважно як внутрішньоправова діяльність органів державної влади з виконання міжнародно-правових зобов'язань окремої держави. Останнім часом його використовують для характеристики даного процесу майже як суто внутрішньоправового явища.