Нормативно-правовий акт – основна форма права в Україні

Сторінки матеріалу:

Курсова робота

на тему:

Нормативно-правовий акт - основна форма права в Україні

Зміст

  • Вступ
  • 1. Поняття нормативно-правового акту, його ознаки та особливості
  • 1.1 Поняття нормативно-правового акту
  • 1.2 Ознаки нормативно-правового акту
  • 1.3 Чинність нормативно-правових актів у просторі
  • 1.4 Основні структурні елементи нормативно-правового акта
  • ІІ. Види нормативно-правових актів
  • 2.1 Критерії класифікації
  • 2.2 Закон, загальне поняття та види законів
  • 2.3 Підзаконні нормативно-правові акти та їх види
  • ІІІ. Систематизація нормативно-правових актів, її види
  • 3.1 Поняття систематизації та її способи
  • Висновок
  • Література
  • Приложения
Вступ Актуальність теми полягає в тому, що вона повинна дати відповідь на питання, що таке нормативно-правові акти, їх систематизація, для чого вона потрібна та як її вдосконалювати. Об'єктом дослідження є нормативно-правові акти, підзаконні акти та закони України. Предметом дослідження необхідність дослідження систематизації законодавства та розвитку нормативно-правових документів. Метою даної роботи є вивчення питань, пов'язаних з поняттями нормативно-правового акту та систематизації та її суть. Завдання досліджування даного питання: 1. Визначення поняття нормативно-правового акту, його види та значення. 2. Аналіз проблеми структури нормативно-правового акта і її співвідношення зі структурою самого права. 3. Аналіз основних положень щодо систематизації нормативно-правового акту в Україна на сьогоднішній день. Структура роботи. Курсова робота складається з 3 розділів, висновку, списку використаних джерел та додатку. В нашій країні проводиться державно-правова реформа, яка була науково обґрунтована і розроблена Інститутом законодавства Верховної Ради ще у 1997 році. Концепція державно-правової реформи України містить положення не лише щодо відповідної перебудови інститутів державної влади і місцевого самоврядування, а й щодо вдосконалення законодавчої системи, яка покликана створити належну правову базу її функціонування. Для нас ця мета дуже актуальна, бо вона допомагає швидше ввести в правове русло весь комплекс суспільних відносин.

нормативний правовий акт україна

Щодо розробленості даної системи в науковій літературі, то вона в основному розроблялася в процесах авторів ще колишнього СРСР.

Так, до них можна віднести статтю Ю. Веденеева "О применении системного похода в исследовании права" 1974 року, П. Евграфова - "Соотношение структуры советского права и структуры советского законодаткльства" 1981 року, а також працю А. Затеря "Система советского законодательства" (проблемы согласованности) 1987 року і статтю И. Саморенка "Методологичсекая роль системного похода в изучении структуры советского законодательства" 1971 року.

Почалася розроблятися ця тема і в Україні в умовах незалежності, так як вдосконалення законодавчої системи неможливе без упорядкування нормативно-правових актів, їх систематизації. Цій проблемі на початку жовтня 1999 року була присвячена науково-практична конференція ініціатором проведення якої виступив Інститут законодавства Верховної Ради України.

Саму роботу другої сесії Верховної Ради, зокрема її заключне засідання депутати назвали "Сесією кодексів".

Були прийняті: Бюджетний, Господарський, Земельний, Кримінальний, Митний, Цивільний та інші кодекси. Багато прийнято законів на цій сесії. Труднощі в цій справі полягають у тому, зокрема що більшість кодифікованих актів приймалося ще в радянський період історичного розвитку України. І тому Верховна Рада активізувала свою законодавчу діяльність саме в цьому напрямі. Але оновлення національної системи законодавства не зводиться лише до прийняття нових нормативно-правових актів, так як їх наявність ще не завжди свідчить про якість актів, підвищення рівня і ефективності правового регулювання суспільних відносин, зміцнення законності та правопорядку в нашій державі.

Тому разом з розробкою та прийняттям нових кодексів, окремих законодавчих актів виникла гостра потреба у внесенні змін до чинного законодавства. Та і з внесенням численних змін до багатьох кодифікованих актів, їх правові норми саме що не позбулися всіх вад, а у разі випадків - набули нових. А це означає, що вони знову потребують свого удосконалення, приведення їх у відповідність Конституції України, а саме: усунення суперечностей та прогалин, звільнення від застарілих норм.

Під час систематизації нормативно-правових актів також треба враховувати й міжнародно-правові елементи, так як Україна значно активізувала свою міжнародну діяльність, і значну частину численних законів становлять закони про ратифікацію міжнародних конвенцій, договорів, угод чи приєднання до них. Ці міжнародні акти стали актами національного законодавства і також мають застосовуватись у нашому житті. В останній час багато робиться також для адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. [2]

Так, зокрема, прийнята концепція Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Цій темі також було присвячено ряд статей, надрукованих в "Голосі України", зокрема, таких як, стаття В. Опришка "Систематизація законодавства".

Поняття нормативно-правовий акт як джерело права охоплює усе велике різноманіття правових норм, що регулюють різноманітні і незліченні - соціальні зв'язки в суспільстві. Теоретикам права довелося чимало потрудитися, щоб класифікувати нормативно-правові акти, знайти чіткі критерії цієї класифікації, зробити її зручної для наукового і, головне, практичного вживання.