Нормативно-правовий акт – основна форма права в Україні
Сторінки матеріалу:
- Нормативно-правовий акт – основна форма права в Україні
- Сторінка 2
- Сторінка 3
- Сторінка 4
- Сторінка 5
Курсова робота
на тему:
Нормативно-правовий акт - основна форма права в Україні
Зміст
- Вступ
- 1. Поняття нормативно-правового акту, його ознаки та особливості
- 1.1 Поняття нормативно-правового акту
- 1.2 Ознаки нормативно-правового акту
- 1.3 Чинність нормативно-правових актів у просторі
- 1.4 Основні структурні елементи нормативно-правового акта
- ІІ. Види нормативно-правових актів
- 2.1 Критерії класифікації
- 2.2 Закон, загальне поняття та види законів
- 2.3 Підзаконні нормативно-правові акти та їх види
- ІІІ. Систематизація нормативно-правових актів, її види
- 3.1 Поняття систематизації та її способи
- Висновок
- Література
- Приложения
нормативний правовий акт україна
Щодо розробленості даної системи в науковій літературі, то вона в основному розроблялася в процесах авторів ще колишнього СРСР.
Так, до них можна віднести статтю Ю. Веденеева "О применении системного похода в исследовании права" 1974 року, П. Евграфова - "Соотношение структуры советского права и структуры советского законодаткльства" 1981 року, а також працю А. Затеря "Система советского законодательства" (проблемы согласованности) 1987 року і статтю И. Саморенка "Методологичсекая роль системного похода в изучении структуры советского законодательства" 1971 року.
Почалася розроблятися ця тема і в Україні в умовах незалежності, так як вдосконалення законодавчої системи неможливе без упорядкування нормативно-правових актів, їх систематизації. Цій проблемі на початку жовтня 1999 року була присвячена науково-практична конференція ініціатором проведення якої виступив Інститут законодавства Верховної Ради України.
Саму роботу другої сесії Верховної Ради, зокрема її заключне засідання депутати назвали "Сесією кодексів".
Були прийняті: Бюджетний, Господарський, Земельний, Кримінальний, Митний, Цивільний та інші кодекси. Багато прийнято законів на цій сесії. Труднощі в цій справі полягають у тому, зокрема що більшість кодифікованих актів приймалося ще в радянський період історичного розвитку України. І тому Верховна Рада активізувала свою законодавчу діяльність саме в цьому напрямі. Але оновлення національної системи законодавства не зводиться лише до прийняття нових нормативно-правових актів, так як їх наявність ще не завжди свідчить про якість актів, підвищення рівня і ефективності правового регулювання суспільних відносин, зміцнення законності та правопорядку в нашій державі.
Тому разом з розробкою та прийняттям нових кодексів, окремих законодавчих актів виникла гостра потреба у внесенні змін до чинного законодавства. Та і з внесенням численних змін до багатьох кодифікованих актів, їх правові норми саме що не позбулися всіх вад, а у разі випадків - набули нових. А це означає, що вони знову потребують свого удосконалення, приведення їх у відповідність Конституції України, а саме: усунення суперечностей та прогалин, звільнення від застарілих норм.
Під час систематизації нормативно-правових актів також треба враховувати й міжнародно-правові елементи, так як Україна значно активізувала свою міжнародну діяльність, і значну частину численних законів становлять закони про ратифікацію міжнародних конвенцій, договорів, угод чи приєднання до них. Ці міжнародні акти стали актами національного законодавства і також мають застосовуватись у нашому житті. В останній час багато робиться також для адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. [2]
Так, зокрема, прийнята концепція Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Цій темі також було присвячено ряд статей, надрукованих в "Голосі України", зокрема, таких як, стаття В. Опришка "Систематизація законодавства".
Поняття нормативно-правовий акт як джерело права охоплює усе велике різноманіття правових норм, що регулюють різноманітні і незліченні - соціальні зв'язки в суспільстві. Теоретикам права довелося чимало потрудитися, щоб класифікувати нормативно-правові акти, знайти чіткі критерії цієї класифікації, зробити її зручної для наукового і, головне, практичного вживання.