Обмеження пов'язане з конкретними обставинами, по спливу яких виборчі права повертаються. Відсутність конкретного кола осіб, щодо яких застосовувались би обмеження виборчих прав, також є заслугою сучасного правового регулювання. На відміну від колишніх часів, у кримінально-карній системі не присутнє покарання у вигляді позбавлення (обмеження) виборчих прав громадян. Так, особа, засуджена до позбавлення волі, обмежується і у виборчих правах, але це не спеціальне покарання виборчого характеру. 

Поняття обмеження виборчих прав вживається лише в конституційно-виборчому законодавстві. У науці більше використовуються поняття «позбавлення виборчих прав» і «цензи у виборчому праві». При цьому більшість вчених підтверджує думку, що ці поняття рівнооб'ємні в логічному сенсі. Однак, це неоднорідні поняття. Під позбавленням, на відміну від обмеження слід розуміти безстрокове постійне відібрання виборчих прав. Тобто, на відміну від обмеження, позбавлення як правило, має конкретне коло учасників дії і необмежений часом характер. Поняття позбавлення виборчих прав має історичний характер. В цьому аспекті інститут позбавлення виборчих прав мав тимчасовий характер і поширювався на формально невизначене коло осіб. Однак, на відміну від вищесказаного, хоча б на радянському прикладі, позбавлення виборчого права було не причиною кримінального засудження, а як окремий вид покарання за КК РРФСР 1925 (в ред., 1929) Белоновский В.Н. Цензовое право в советский период // Закон и право. - 2006. - №3.- С. 82. . На мій погляд, введення поняття «обмеження виборчих прав» є заслугою демократичних перетворень і тому воно скасовує поняття «позбавлення виборчих прав». Чого не можна сказати про «ценз» виборчого права. Дане поняття не співпадає з поняттям «обмеження виборчих прав громадян» і ось чому. Виборчий ценз - це встановлені Конституцією або законом умови для отримання і (або) здійснення виборчого права Сухарев, А.Я.; Богуславский, М.М. и др.: Юридический энциклопедический словарь 1984 г.; М.: Советская Энциклопедия -С.260. Як видно, ценз - це не обмеження виборчих прав, а встановлення попередніх умов отримання виборчих прав. При цьому не має значення, про який вид цензу йде мова: майновим, віковим і т.д. Поняття «ценз», на мій погляд, можна використовувати при обмеженні пасивних виборчих прав. У даній роботі я говорю про обмеження конституційних виборчих прав, але можливо говорити і про обмеження у виборчому праві. Наприклад, обмеження членів виборчих комісій з вирішальними голосами, які не можуть бути депутатами, кандидатами і родичами і т.д. Але дипломна робота в більшості присвячена обмеженню виборчих прав громадян.

2.2 Конституційне і законодавче обмеження активного виборчого права

Одним з недоліків Конституції України є відсутність спеціальної виборчої глави присвяченої обмеженю виборчих прав громадян. Однак Конституція все ж таки не відсторонюється від участі в регулюванні виборчих відносин. Так, ст.70 Конституції України, встановлюючи загальні форми демократії, звертає свою увагу і на питання обмеження виборчих прав. Відповідно до неї: - «не мають права обирати і бути обраними громадяни, визнані судом недієздатними» Конституція України //Офіційний вісник України від 01.10.2010 -- 2010 р., / № 72/1 Спеціальний випуск /, стор. 15, стаття 2598.

По-перше, хочу звернути увагу на те, що таке конституційне формулювання відповідає тим двом ознаками обмеження виборчих прав, які викладені мною вище: тимчасовий характер і невизначене коло розповсюдження даних обмежень. Тому потрібно говорити, що Конституція України встановлює не цензи, а саме обмеження.

По-друге, треба чітко визначити цю групу осіб. Говорячи про недієздатних осіб, всі коментатори посилаються на розробки цивілістів в теорії дієздатності. Це наштовхує на питання про можливість формування спеціальної конституційної або навіть виборчої дієздатності.

Цивільний Кодекс встановлює, що дієздатність виникає з 18 років. Однак у ЦК встановлено інститут «дострокового» надання дієздатності неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини і т.д. Цивільний кодекс України// Відомості Верховної Ради України від 03.10.2003 -- 2003 р., № 40, стаття 356 Виникає знову питання: чи надаються виборчі права при такому достроковому наданні дієздатності? На мій погляд, якщо ми взяли цивільно-правові напрацювання, то дійсно при достроковому придбанні дієздатності виникають і виборчі права.

Чи є ці конституційні обмеження винятковими або можуть змінюватися в поточному законодавстві? Винятковість цих обмежень полягає в тому, що поточне законодавство не може скасувати дані обмеження, але може їх доповнити. Однак, на мій погляд, статтю 64 Конституції україни неможливо так тлумачити, тому що вона встановлює правила обмеження, викладені в поточному законодавстві, і не поширюється на ті права і свободи, обмеження яких встановлено в Конституції. Тобто, якщо сама Конституція встановлює обмеження виборчих прав, то поточне законодавство вже не має можливості встановлювати нові обмеження. Це, на мій погляд, підтверджує і розглянута стаття 70 «Не мають права голосу громадяни яких визнано судом недієздатними» Конституція України //Офіційний вісник України від 01.10.2010 -- 2010 р., / № 72/1 Спеціальний випуск /, стор. 15, стаття 2598, що не робить посилання ні на 64-у статтю, ні на поточне законодавство. Тим самим підтверджується неможливість розширення обмежень виборчих прав. Таким чином, моя остаточна думка полягає в тому, що в Конституції України можливі лише ті обмеження виборчих прав, які встановлені у статті 70 Конституції. Нею визначаються спеціальні умови (виборчі кваліфікації) для отримання на виборах активного виборчого права:

1) віковий ценз - згідно якого, активне виборче право набуває громадянин України, який станом на день виборів досяг 18 років;

2) ценз дієздатності - згідно якого, не мають права обирати громадяни, які визнані у судовому порядку недієздатними.

Передбачений у Конституції України 18-річний вік виборця повинен бути підтверджений визначеними документами, до них Закон України «Про вибори народних депутатів» у ч. 2 ст. 2 відносить: паспорт громадянина України, закордонний паспорт громадянина України, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, військовий квиток, тимчасове посвідчення громадянина України, картка або довідка установи кримінально-виконавчої системи, в якій повинно бути зазначено - прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць, рік народження, громадянство, фотокартку особи, підпис керівника та печатку установи - для тих осіб, які перебувають в місцях позбавлення волі Закону України «Про вибори народних депутатів України»//Відомості Верховної Ради України від 09.07.2004 -- 2004 р., / 27-28 /, стор. 1098, стаття 366.

Згідно ЦК України недієздатним визнається гсомадянин, який внаслідок психічної хвороби або недоумства не може розуміти значення своїх дій або керувати ними. Дана вимога визнання громадянина недієздатним тільки судом, спрямовується на те, щоб зміцнити гарантії виборчих прав громадян. А це значить, що коли громадянин тяжко хворий і навіть коли він перебуває на обліку у певній психіатричній чи медичній установі, то самі ці обставини не можуть бути як підстава для усунення його від участі у виборах. Тільки суд може на підставі дослідження та вивчення медичного висновку дійти до, що даного громадянина слід визнати недієздатним, тобто таким, що не може ні обирати, ні бути обраним. Відносно самої псоцедури визнання гсомадянина недієздатним, вона визначена у ЦПК України. Згідно ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем псоживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні в наркологічному або психіатричному закладі, то за місцем знаходження цього закладу Цивільний процесуальний кодекс України//Відомості Верховної Ради України від 08.10.2004 -- 2004 р., № 40, / 40-42 /, стор. 1530, стаття 492. Така заява може бути подана членами сім'ї фізичної особи, близькими родичами, незалежно від їх спільного псоживання, органом опіки й піклування, психіатсичним закладом. У заяві повинні бути викладені обставини, що свідчать про хсонічний, стійкий психічний созлад, внаслідок чого особа не є здатною усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Суд при наявності достатньої кількості даних про психічний созлад здоров'я фізичної особи псизначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експестизу.

Рішення суду про визнання громадянина недієздатним після набрання ним законної сили, надсилається до органу опіки та піклування. Це рішення є підставою для ухвалення рішення виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у містах ради про невключення даного громадянина в загальний список виборців, чи виключити його з цього списку і виключення його зі списку виборців на виборчій дільниці.

Таке рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною може бути скасоване у разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану, що здійснюється за рішенням суду на підставі висновку судово-психіатричної експертизи по заяві опікуна, осгану опіки та піклування.

Рішення суду про поновлення громадянина в дієздатності є підставою для включення його до загального списку виборців і до списку виборців на виборчій дільниці;

3) ценз осілості передбачено у проведенні місцевих виборів у депутати сільських, селищних, міських рад на посади сільського, селищного, міського голови. Вони обираються громадянами України, які належать до даних територіальних громад. Депутати районних та обласних рад обираються громадянами України, які належать до даних територіальних громад в межах району та області. Депутати ВР АРК обираються громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим Закон України «Про вибори депутатів Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»//Відомості Верховної Ради України від 10.09.2010 -- 2010 р., № 35, / № 35-36 /, стор. 1220, стаття 491. У Конституції та виборчому законодавстві України не передбачено інших виборчих цензів відносно активного виборчого права на виборах Президента України та народних депутатів. Правом обирати володіють громадяни, які перебувають у місцях позбавлення волі за вироком суду, а також затримані, заарештовані за підозрою у скоєнні злочину тощо. Проте, проаналізувавши ч. 6 ст. 2 Закону України «Про вибори народних депутатів України» можна дійти до висновоку, що громадяни України, які проживають чи перебувають в період підготовки та проведення виборів поза межами України та перетнули кордон України на підставах, які не можуть бути визнані законними не можуть реалізувати своє виборче право голосу на виборах народних депутатів України.