1. ПОНЯТТЯ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ І ВИБОРЧОГО ПРАВА. ТИПИ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ Під виборами в найбільш широкому значенні цього слова розуміють такий спосіб формування керівних органів, що полягає в голосуванні визначених осіб. Шляхом виборів формуються, наприклад, керівні статутні органи політичних партій та громадських організацій, президіальні органи зборів, деякі органи державної влади і органи місцевого самоврядування тощо. Вибори в конституційному праві - це спосіб формування органу державної влади, органу місцевого самоврядування або наділення повноваженнями їх посадової особи шляхом голосування уповноважених на те осіб і визначення результатів такого голосування встановленою більшістю голосів цих осіб за умови, коли на здобуття кожного мандату, мають право балотуватися два і більше, кандидатів.[13;c.198] Соціальне призначення виборів полягає в тому, що: 1. Вибори є вихідним принципом організації державного механізму та системи місцевого самоврядування. За їх допомогою, зокрема, формуються парламент - Верховна Рада України; представницький орган Автономної Республіки Крим та представницькі органи місцевого самоврядування; заміщується пост Президента України та посади сільських, селищних, міських голів. У демократичній державі з республіканською формою правління взагалі не може бути органів, які б набували владних повноважень іншим, ніж пряме або опосередковане волевиявлення народу. 2. Вибори, проведені з дотриманням вимог Конституції України та міжнародних стандартів, виступають необхідним засобом надання владі легітимного характеру. За їх допомогою народ визначає своїх представників в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, наділяє їх мандатом на здійснення у визначених Конституцією межах своїх суверенних прав. 3. Вибори відіграють визначальну роль у формуванні політичної еліти суспільства. Саме за допомогою виборів відбувається процес селекції політичних лідерів - громадяни наділяють владними повноваженнями тих осіб, яким вони довіряють визначати основні напрямки зовнішньої і внутрішньої політики держави, вважають гідними здійснювати керівні функції. Саме за допомогою виборів здійснюється виборче право. З метою забезпечення народовладдя і безпосередньої участі громадян в управлінні державними та місцевими справами в Україні проводяться референдуми. Референдум - це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення. Виборча система -- це сукупність норм, що закріплюють виборчі права громадян України, основні принципи виборчого права, організацію виборів до представницьких органів держави, взаємовідносини виборців з депутатами. Виборчу систему визначають також як законодавчо встановлений порядок представництва або партії, або окремого громадянина в органах державної влади та порядок визначення результатів виборів. Саме через систему виборів законодавчо визначаються суб'єкти виборчого процесу, яким надається право висувати кандидатури для участі у виборах та їх квота (курії, партії, штати, окремі громадяни), нею обумовлюється загальний порядок виборів. [9;c.401] Змістом виборчої системи є комплекс суспільних відносин, які виникають у процесі формування органів публічної влади різних рівнів. В Україні виборча система містить у собі по суті три різні підсистеми, що встановлюють порядок обрання відповідних органів публічної влади: порядок обрання Президента України; порядок обрання народних депутатів України; порядок обрання органів місцевого самоврядування. Кожна з цих підсистем регулюється окремими правовими актами, хоча є і загальні для всіх джерела права. Розходження між ними виявляються при визначенні пасивного виборчого права, порядку визначення результатів голосування і з інших важливих умов. Виборча система -- це сукупність норм, що закріплюють виборчі права громадян України, основні принципи виборчого права, організацію виборів до представницьких органів держави, взаємовідносини виборців з депутатами . Виборчу систему визначають також як законодавчо встановлений порядок представництва або партії, або окремого громадянина в органах державної влади та порядок визначення результатів виборів. Саме через систему виборів законодавчо визначаються суб'єкти виборчого процесу, яким надається право висувати кандидатури для участі у виборах та їх квота (курії, партії, штати, окремі громадяни), нею обумовлюється загальний порядок виборів. [13;c.198] Змістом виборчої системи є комплекс суспільних відносин, які виникають у процесі формування органів публічної влади різних рівнів. В Україні виборча система містить у собі по суті три різні підсистеми, що встановлюють порядок обрання відповідних органів публічної влади: порядок обрання Президента України; порядок обрання народних депутатів України; порядок обрання органів місцевого самоврядування. Кожна з цих підсистем регулюється окремими правовими актами, хоча є і загальні для всіх джерела права. Розходження між ними виявляються при визначенні пасивного виборчого права, порядку визначення результатів голосування і з інших важливих умов. Вибори -- один із найважливіших інститутів демократії. Уся система представницьких органів влади в Україні базується на основі виборності. Вибори є формою безпосереднього здійснення влади самим народом при формуванні представницьких органів державної влади і засобом відбору уповноважених представників народу для участі в здійсненні державної влади. У широкому розумінні вибори -- це техніка голосування, яка використовується в галузі публічного і приватного права для визначення, хто буде обраний до складу відповідних державних органів або буде заміщати певну посаду. У вузькому розумінні вибори -- це голосування громадян, які проживають на певних територіях, за кандидатури, що висунуті до складу представницького органу або на заміщення певної посади. Що стосується конституційного права, то вибори є інститутом цієї галузі права, зміст якого складається із сукупності відповідних норм Конституції України та законів про вибори народних депутатів, депутатів місцевих рад і сільських, селищних та місцевих голів, а також Президента України. Отже, конституційно-правовий інститут виборів -- це сукупність норм цієї галузі, які регулюють процес обрання кандидатів у представницькі органи і на виборні посади . Виборче право слід розглядати у двох аспектах: а) як сукупність правових норм, що регулюють порядок формування рад (об'єктивне право) (інститут виборів); б) як право окремого громадянина (виборця) обирати і бути обраним до ради (суб'єктивне право) . [13;c.198] 2. КОНСТИТУЦІЙНО - ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ Легітимність виборів на всіх рівнях вимагає, щоб вони спиралися на міцну правову базу. Буквально всі етапи виборчого процесу, починаючи від створення виборчих комісій і закінчуючи оголошенням результатів голосування, приховують небезпеку зловживань, уникнути яких можна тільки через детальне правове регулювання . До предмета правового регулювання конституційно-правового інституту виборів Конституція України і відповідні закони відносять такі основні принципи виборного права: вимоги, які пред'являються до виборців і кандидатів на виборні посади; порядок формування і діяльності органів, які безпосередньо організовують і проводять вибори; статус суб'єктів виборчого процесу -- громадян та політичних партій, блоків партій; процедура виборчої компанії і голосування; порядок визначення результатів виборів; способи оскарження порушень у ході виборчої кампанії і голосування та опротестування виборів; види юридичної відповідальності за порушення виборчого закону; взаємовідносини депутатів з виборцями. Основним джерелом виборчого права є Конституція України, статтями 38, 70 і 71 якої визначаються основні принципи виборчого права. Крім того, законодавчу базу проведення виборів складає низка законів України: «Про вибори народних депутатів України» в редакції від 07.07.2005 , «Про вибори Президента України» в редакції від 18.03.2004 , «Про Центральну виборчу комісію» від 30.06.2004, “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 06.04.2004 . Важливими є нормативно-правові акти Центральної виборчої комісії, які розвивають законодавчі положення щодо порядку організації та проведення виборів в Україні. Загальну характеристику виборчого права дає стаття 71 Конституції України, де передбачено, що вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією. Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.