3. ПОНЯТТЯ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ Законодавством України докладно регулюється порядок проведення виборів до місцевих рад всіх рівнів, Верховної Ради України та Президента України: визначаються стадії та суб'єкти виборчого процесу, порядок утворення виборчих округів і виборчих комісій, права і обов'язки учасників виборчого процесу, регламентуються їх дії на всіх стадіях виборів. Виборчий процес - це врегульована законом специфічна діяльність уповноважених органів і громадян, спрямована на формування якісного і кількісного складу органів державної влади та органів місцевого самоврядування . Також виборчий процес визначають як сукупність виборчих процедур, послідовність виконання яких визначається відповідним законом про вибори, та їх складових -- відповідних юридичних дій, що вчиняють суб'єкти виборчого процесу з метою виконання ними своїх повноважень, обов'язків та забезпечення реалізації і захисту прав. [9;c.401] Виборчий процес здійснюється на засадах: законності та заборони незаконного втручання будь-кого у цей процес; політичного плюралізму (багатопартійності); гласності й відкритості виборчого процесу; рівності прав партій (блоків) -- суб'єктів виборчого процесу; рівності всіх кандидатів у депутати; свободи передвиборної агітації, рівних можливостей доступу до засобів масової інформації; неупередженості партій (блоків), кандидатів у депутати з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб та керівників підприємств, установ і організацій. До суб'єктів виборчого процесу належать: виборці; виборчі комісії; кандидати у депутати, зареєстровані у порядку, встановленому законом; партії (блоки), які висунули кандидатів у депутати; органи державної влади та органи місцевого самоврядування у випадках, передбачених законом, та офіційні спостерігачі від партій (блоків) -- суб'єктів виборчого процесу, від кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатних округах, від іноземних держав і міжнародних організацій. Розрізняють кілька стадій (етапів) виборчого процесу. Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України “Про вибори народних депутатів України” виборчий процес включає такі етапи: 1) складання та уточнення списків виборців; 2) утворення територіальних виборчих округів; 3) утворення виборчих дільниць; 4) утворення виборчих комісій; 5) висування та реєстрація кандидатів у народні депутати; 6) проведення передвиборної агітації; 7) голосування; 8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування; 9) встановлення результатів виборів народних депутатів та їх офіційне оприлюднення; 10) припинення діяльності виборчих комісій. Аналогічні стадії виборчого процесу зафіксовані в ч. 4 ст. 11 Закону України “Про вибори Президента України” та ч. 3 ст. 11 Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”.[13;c.198] Конституцією України передбачаються як передумови проведення виборів проголошення відповідно до календарної дати та призначення виборів залежно від їх виду. Так, відповідно до ст. 77 Конституції України чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради. Відповідно до ч. 5 ст. 103 Конституції чергові вибори Президента проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента. У разі дострокового припинення повноважень Президента вибори Президента проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень. Наступна стадія виборчого процесу -- затвердження або утворення виборчих округів і виборчих дільниць. Нині в Україні для кожного виду виборів запроваджено окремий порядок формування виборчих округів. Відповідно до ст. 18 Закону України “Про вибори народних депутатів в Україні” вибори народних депутатів проводяться в єдиному загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, який включає в себе всю територію України та закордонний виборчий округ. Для проведення виборів депутатів територія України поділяється на 225 територіальних виборчих округів. Кількість таких округів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі встановлюється Центральною виборчою комісією з урахуванням їх адміністративно-територіального устрою. Територіальний виборчий округ включає в себе один або кілька районів, міст. Рішення про утворення територіальних виборчих округів приймається Центральною виборчою комісією не пізніш як за 110 днів до дня виборів. Враховуючи специфіку виборів до органів місцевого самоврядування, Законом України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” (ст. 17) передбачено відмінний від вказаного вище порядок формування виборчих округів. [9;c.401] Для виборів депутатів сільської, селищної ради відповідна територіальна виборча комісія не пізніше ніж за 80 днів до дня проведення місцевих виборів утворює виборчі округи з приблизно однаковою кількістю виборців у кожному виборчому окрузі (одномандатні округи). Кількість виборчих округів дорівнює чисельності загального складу відповідної ради. Виборчий територіальний округ для виборів депутатів міських, районних у містах рад має межі, що збігаються з межами відповідної територіальної міської громади, або району у місті. Багатомандатний виборчий округ по виборах депутатів обласних рад поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами районів та міст обласного значення. Багатомандатний виборчий округ по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами районів та міст республіканського значення. Для виборів сільського, селищного, міського голови відповідний виборчий територіальний округ має межі, що збігаються з межами відповідної територіальної громади села, селища, міста. Багатомандатний виборчий округ по виборах депутатів районних рад поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами сіл, селищ, міст районного значення, що входять до складу району. Відповідно до ст. 19 Закону України “Про вибори народних депутатів України” територія села, селища, міста, району в місті, що входить до складу територіального виборчого округу, поділяється на виборчі дільниці. Виборчі дільниці -- це виборчі одиниці, що об'єднують виборців за загальним місцем голосування. Значення виборчих дільниць у виборчому процесі зводиться передусім до технічного забезпечення проведення головних подій виборів -- процедури голосування і підбиття підсумків голосування. Виборча дільниця може бути звичайною, спеціальною або закордонною. Звичайні виборчі дільниці утворюються для організації голосування виборців за місцем їх проживання. Спеціальні виборчі дільниці утворюються у стаціонарних лікувальних закладах, на суднах, які перебувають у день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України, в установах кримінально-виконавчої системи та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування. Закордонні виборчі дільниці утворюються при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України. [13;c.201] Виборчі дільниці утворюються з кількістю виборців, як правило, від двадцяти осіб до трьох тисяч осіб не пізніш як за 50 днів до дня виборів. У винятковому випадку спеціальна чи закордонна виборча дільниця може утворюватися Центральною виборчою комісією не пізніш як за сім днів до дня виборів. Для підготовки і проведення голосування та підрахунку голосів у випадку місцевих виборів, які проводяться одночасно з виборами народних депутатів України, використовуються виборчі дільниці, утворені для проведення виборів народних депутатів України. У разі проведення повторних, позачергових, проміжних чи перших місцевих виборів, які проводяться не одночасно з виборами народних депутатів України, виборчі дільниці на території територіальної громади утворюються відповідно сільською, селищною, міською територіальними комісіями за поданням виконавчого комітету сільської, селищної, міської (міст, де немає районних рад), районної у місті ради, а у разі відсутності таких органів - за пропозицією відповідно сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради (ч.ч. 2, 3 ст. 18 Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”).[21;c.248] Наступною стадією виборчого процесу є утворення виборчих органів, на які закон покладає керівництво всім виборчим процесом. Залежно від країни ці органи мають різні назви (комісії, бюро, президії). Серед них розрізняють: 1) Центральну виборчу комісію; 2) територіальні комісії -- комісії, що діють у виборчих округах; 3) дільничні комісії, що діють у виборчих дільницях. Систему територіальних виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів, становлять: виборча комісія Автономної Республіки Крим; обласні виборчі комісії; Київська, Севастопольська міські виборчі комісії; районні виборчі комісії; міські виборчі комісії (крім міст Києва та Севастополя); районні у містах виборчі комісії (де обираються районні у місті ради); селищні, сільські виборчі комісії. Територіальна виборча комісія утворюється Центральною виборчою комісією не пізніш як за 60 днів до дня виборів народних депутатів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше чотирнадцяти осіб за поданнями (не більш як на одну особу) центральних керівних органів партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу. Дільнична виборча комісія утворюється відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як за 35 днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії. Територіальна виборча комісія по виборах Президента України утворюється Центральною виборчою комісією не пізніш як за 80 днів до дня виборів. Подання щодо кандидатур до складу територіальних виборчих комісій (не більше двох осіб до однієї виборчої комісії від одного кандидата) вноситься до Центральної виборчої комісії. До складу територіальної виборчої комісії включаються всі внесені представники від кандидатів на пост Президента України (ст. 23 Закону України “Про вибори Президента України”).[13;c.201] Складання списків виборців як стадію виборчого процесу у конституційному праві зарубіжних країн прийнято називати більш широкою назвою -- стадія реєстрації виборців. Призначення реєстрації виборців -- встановити до процедури голосування на виборах коло осіб, що мають право голосу. Залежно від того, як реєструються виборці для участі у виборах, прийнято розрізняти два види реєстрації: публічна (обов'язкова); особиста (добровільна). В Україні традиційно використовується публічний, так званий примусовий порядок складання списків виборців, однаковий для всіх видів виборів. До списків виборців включаються всі громадяни України, яким на день виборів виповнюється 18 років та які на момент складання списку постійно проживають на території відповідної виборчої дільниці і мають право голосу. Однією із найважливіших стадій виборчого процесу є стадія висування і реєстрації кандидатів на виборчі посади. Світова практика висунення кандидатів визначає кілька способів висунення кандидатів: самовисунення; висування групами виборців; висування політичними партіями або іншими громадськими об'єднаннями. Для кожного виду виборів в Україні характерне своє коло безпосередніх суб'єктів висування кандидатів, передбачені терміни висування кандидатів у депутати у виборчих округах та порядок їх реєстрації. [21;c.248] Згідно ст.