- встановити - поряд з визнанням норм Конституції України нормами прямої дії - принципи прямої дії норм міжнародного права у сфері охорони і забезпечення прав людини і привести у відповідність з ними національне законодавство, тобто визнати на конституційному рівні комплекс прав, свобод, обов'язків і законних інтересів людини і громадянина з урахуванням досвіду міжнародного права і національно - культурних потреб держави.

- детально регламентувати право особи на правову допомогу з урахуванням того, що у випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно і кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Зрозуміло, що вищеописані принципи - це не всі принципи, передбачені правовою державо, але решта принципів, на мою думку, є похідними від цих основоположних. Так, В.С Нерсесянц до відмітних принципів правової держави відносить: верховенство правового закону, реальність прав і свобод індивіда, організацію і функціонування суверенної судової влади на основі принципу поділу влади, правову форму і взаємовідносин держави і суспільства. Нерсесянц В.С. История идей правовой государственности. - М., 1993. - С. 15.

1.2 Принципи права і громадянське суспільство

Правова форма взаємовідносин держави і суспільства відбивається у визнанні їх відносно незалежного існування і функціонування. Взагалі держава не може ототожнюватись із суспільством тому, що в такому разі і суспільство, і державу необхідно буде характеризувати як режим тоталітаризму.

У співвідношенні суспільства і держави треба виокремлювати етапи, які відрізняються один від одного притаманними їм формами, принципами, методами, механізмами тощо., але всі вони врешті-решт демонструють ті роль і місце, які має посідати держава у громадянському суспільстві. Вони суттєво змінювалися з плином часу і дійшли тієї межі, коли в системі суспільних зв'язків домінуючим є їх відношення, що ґрунтується на принципах саморегуляції та самоврядування, у відповідності з якими має перебудовуватись і формуватись державність. Але остання у різних формах і з неоднаковим ступенем владності буде необхідна на весь найближчий період розвитку людства.

Актуальність і необхідність державного регулювання в межах громадянського суспільства пояснюється тим, що певні сфери життєдіяльності суспільства просто не можуть обходитися без нього. Це, наприклад, проблема забезпечення реальності прав, свобод, обов'язків і законних інтересів людини і громадянина, економічного розвитку, освоєння космосу, національної безпеки тощо.

Проблема формування громадянського суспільства не може вирішуватись вольовими, а тим більше, авторитарно-владними методами, оскільки для встановлення громадянського суспільства , зокрема в Україні, вирішальне значення має не суб'єктивний фактор, а об'єктивний - природно-історичний процес розвитку суспільства, в якому люди відіграють найважливішу роль як головна виробнича сила суспільства, основний суб'єкт створення матеріальних і духовних цінностей.

Я думаю, формувати громадянське суспільство треба відштовхуючись від досягнутого у народному господарстві, освіті, культурі тощо, примножуючи багатства українського народу, забезпечити його еволюційний прогрес. А для цього необхідно, насамперед, зупинити падіння суспільства за всіма показниками, а вже потім поступово виправляти стан справ. Нині економічне становище України характеризується великою і глибокою кризою, що не дозволяє сподіватись на його швидке покращення.

Таким чином, я думаю, українському народові не слід орієнтуватись на швидке вирішення соціально - економічних та інших проблем.

Виходячи з теоретичних розробок ідеологів громадянського суспільства, а також практичного досвіду країн, де воно існує, можна виділити такі його принципи:

1) свобода та ініціативність особистості, спрямовані на задоволення розумних потреб членів суспільства без шкоди його загальним інтересам.

2) розвиток суспільних відносин у відповідності з фундаментальним принципом кантівської філософії, згідно з яким людина повинна завжди розглядатись як мета і ніколи як засіб.

3) ліквідація відчуженості людини, несприйняття соціально - економічних реформ і перетворень, економічних і політичних структур та інститутів.

4) реальне забезпечення здійснення принципу рівних можливостей у політиці, економіці, духовній сфері життя суспільства.

5) постійний захист прав і свобод людини і громадянина, який зумовлює необхідність визнання незалежності громадянського суспільства щодо держави.

6) плюралізм усіх форм власності, серед яких приватна власність в її рівних формах посідає домінуюче місце як основа ініціативної, творчої підприємницької та іншої господарської діяльності.

7) існування в абсолютній більшості так званого середнього прошарку, здатного бути повноцінним виробником і споживачем і становити соціальну базу громадянського суспільства. Відсутність поляризації населення на надто багатих і надто бідних.

8) плюралізм духовного життя суспільства, в основі якого - визнання і реальне забезпечення гуманістичних і демократичних загальнолюдських цінностей.

9) офіційна заборона і практична відсутність з боку держави та інших соціальних суб'єктів жорсткої регламентації і будь - якого втручання у приватне життя членів суспільства.

10) існування і функціонування розвинутої соціальної структури, яка гарантує задоволення різноманітних інтересів різних груп і верств населення.

11) активна участь у всіх сферах суспільного життя недержавних самоврядних людських спільностей.

12) розвиток ринкових відносин, в яких, відповідно до своєї сутності, беруть участь на рівних засадах суб'єкти всіх форм власності і видів господарської діяльності.

13) визнання і гарантування ідей верховенства права, що дістає вияв у його поділі на публічне і приватне, теорії поділу права і закону та визнанні, що право може існувати поза своєю інституційною формою - законодавством.

14) підпорядкованість громадянському суспільству демократичної правової соціальної держави, використовуючи всю гамму відповідних демократичних владно-управлінських засобів, забезпечує громадянам економічну та іншу безпеку, особисту свободу і суспільну злагоду.

Навіть загальний аналіз цих принципів у їх співставленні з сучасним економічним, політичним і духовним станом України переконує, що у ній мають місце далеко не всі громадянського суспільства. А тому, саме на їх створення та розвиток і повинна спрямовуватись діяльність демократичної, правої соціальної держави, формування якої має відбуватись інтенсивно і паралельно із становленням громадянського суспільства. Водночас така держава теж має відповідати певним вимогам - принципам, які б співіснували з принципами громадянського суспільства.

Громадянське суспільство - це така організація людей, за якої кожна людина є вільною у своїй поведінці і має можливість приймати свої власні, особисті, самостійні рішення.

У наш час це суспільство ще далеке від досконалості, в них існують злочинність, зловживання вільним ринком,тощо.

Щодо інших принципів громадянського суспільства, то слід зауважити, що різні дослідники виділяли досить широке їх коло. Так, починаючи ще з Арістотеля до них відносили такі основні ідеї: невтручання державних структур у майнові відносини громадян, рівність громадян перед законом, свобода слова і пересування, реальність принципу поділу влади, виборність державного органу його підзвітності, певний термін здійснення державним органом своїх повноважень, приватну власність як матеріальну основу особистої свободи індивіда, визнання прав, свобод, обов'язків і законних інтересів осіб і саму особу такими, статус яких має публічний характер в силу єдності і обов'язковості для держави їх інтересів, високий рівень значущості і розвину тості громадської думки, принцип справедливості, який втілюється у праві і вимагає неухильного дотримання вимог законів, достатню розвинутість правової основи суспільства, ефективність усіх видів правового регулювання тощо.

Сучасна теорія громадянського суспільства розглядається як категорія не тільки правової, а й соціальної держави. Більше того, вказується, що соціальна держава є державою громадянського суспільства, оскільки така держава органічно поєднує цілий ряд позитивних властивостей, притаманних громадянському суспільству. Такими спільними властивостями громадянського суспільства і соціальної держави є принципи: забезпечення громадянам гідного життя в плані матеріального добробуту і соціального захисту, гарантування особистої свободи громадянам, мирне вирішення конфліктів, що можуть виникнути.

Звідси можна зробити висновок, що громадянське суспільство поєднується з державою завдяки особливому моральному зв'язку. Сутність його у тому, що вони повинні базуватися на одних моральних засадах, реалізовувати і дотримувати у своєму розвитку одні й ті самі моральні принципи - принципи загальнолюдської моралі. За таких умов громадянському суспільству відповідає правова держава і навпаки.

1.3 Співвідношення принципів фінансового права із конституційними фінансово-правовими положеннями

Принципи фінансового права як його найфундаментальніші, монументальні положення повинні знаходити своє відображення в діючому законодавстві для їх реалізації у відповідних групах правовідносин Бех Г. В., Дмитрик О. О., Криницький І. Є., Кучерявенко М. П., Лукашев О. А. Фінансове право України: Підручник / М.П. Кучерявенко (ред.). -- К. : Юрінком Інтер, 2004. -- 319с.. Саме на законодавчому рівні з'являється логічний правовий зв'язок між основними постулатами галузі та конкретними суспільними відносинами, які складають її предмет. Конституція держави є синтезом різних начал, категорією, яка характеризує їх в сукупності, визначаючи засади суспільного і державного устрою. Конституція України - законодавчий акт, який має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно правові акти, як зазначається у статті 8 Основного Закону, приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція містить правові ідеї, які поділяє суспільство на відповідному рівні політичної і правової культури. В конституції нормативно закріплюються пануючі в суспільстві уявлення про природне право. Конституція -поєднання форми і змісту права, якого досягло суспільство.

Право мінливе, в постійних змінах перебувають і характерні особливості його принципів.

Між конституційним і фінансовим правом існує нерозривний зв'язок на найглибшому рівні - рівні виникнення цих галузей Конституція і розвиток принципів права України (методологічні питання): Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.01 ; 12.00.02 [Електронний ресурс] / А.М. Колодій; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. -- К., 1999. -- 36 с. -- укp. . Часто ігнорується той історичний факт, що конституційне право, як справедливо зазначає М.Амеллер, «у відомому розумінні витікає з фінансового права». Парламенты. Сравнительное исследование структуры и деятельности представительных учреждений 55 стран мира. Издание подготовлено доктором Мишелем Амеллером: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1967. -С.368. Для історії конституціоналізму характерна боротьба за здійснення повноважень у цій сфері: народ спочатку вимагав, а потім і завоював право через своїх представників затверджувати (або не затверджувати) податки. Саме це право в поєднанні з правом подавати петиції забезпечило англійській Палаті громад її повноваження в законодавчій сфері. З часом ця традиція закріпилася і в конституційних системах інших держав.